Psalmi 35

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Davidov. Optuži, Jahve, tužitelje moje i napadni one koji mene napadaju!	1 Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.
2 Stavi oklop, uzmi štit svoj i ustani meni u pomoć!	2 Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!
3 Zavitlaj kopljem i presretni progonitelje moje, reci mojoj duši: »Ja sam tvoje spasenje.«	3 Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!
4 Nek’ se smetu i postide koji život moj traže, nek’ uzmaknu i nek’ se posrame koji mi propast snuju!	4 Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.
5 Nek’ budu k’o pljeva na vjetru kad ih anđeo Jahvin potjera!	5 Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.
6 Mračni i skliski bili im putovi kad ih anđeo Jahvin bude gonio!	6 Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.
7 Bez razloga napeše mi mrežu, bez razloga grob duši mojoj iskopaše.	7 Бо без причини тайно нап’яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.
8 Propast će ih stići iznenada, u mrežu koju napeše sami će se uhvatiti, past će u jamu što je iskopaše!	8 Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап’яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.
9 A moja će duša klicati u Jahvi, radovat će se u spasenju njegovu.	9 Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.
10 Sve će kosti moje govoriti: Tko je, Jahve, poput tebe koji ubogog spašavaš od silnika, jadnika i siromaha od pljačkaša?	10 Уся моя істота скаже: «Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.
11 Ustadoše svjedoci opaki: pitaju me za ono što ne znam.	11 Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.
12 Vraćaju mi zlo za dobro, duša moja zapada u osamu.	12 Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.
13 U bolesti njihovoj nosio sam kostrijet, dušu svoju postom morio, i molitva mi se u krilo vraćala.	13 Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.
14 Kao za prijateljem, za bratom – obilažah tužan; od žalosti se pogurih kao onaj što za majkom žali.	14 Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір’ю, засмучений хилився.
15 A sada kad posrnuh ja, oni se raduju, skupiše se protiv mene da udare iznenada, i bez prestanka oni me razdiru.	15 І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.
16 Ruglom na ruglo iskušavaju me i zubima škripaju na mene.	16 Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.
17 O Jahve, dokle ćeš gledati? Istrgni mi dušu nasrtajima njihovim, otmi lavovima jedino dobro moje!	17 Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят — мою єдину.
18 Zahvalit ću ti u velikom zboru, slavit ću te među pukom brojnim.	18 Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.
19 Nek’ se ne raduju nada mnom dušmani nepravedni, nek’ ne namiguju očima oni koji me nizašto mrze!	19 Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.
20 Jer oni ne misle o miru, već spletke snuju protiv mirnih u zemlji.	20 Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.
21 Razvaljuju svoja usta na me i govore: »Ha, ha, vidjesmo očima svojim!«	21 І на мене роззявляють рот свій, кажуть: «Ага! Ага! Бачили очі наші!»
22 Ti sve vidiš, o Jahve! Nemoj šutjeti! Gospode, od mene se ne udaljuj!	22 Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!
23 Preni se, ustani da me obraniš, Bože moj, Gospode, vodi parnicu moju!	23 Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!
24 Po svojoj me pravdi sudi, Jahve, Bože moj, nek’ se ne raduju nada mnom!	24 Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,
25 Nek’ ne misle u srcu: »Ispunila nam se želja!« Nek’ ne reknu: »Progutali smo ga!«	25 нехай не думають у своїм серці: «Ага! Ми досягли свого!» Нехай не кажуть: «Ми його заїли!»
26 Nek’ se postide i posrame svi zajedno koji se nesreći mojoj raduju! Nek’ se odjenu stidom i sramotom oni koji se podižu na me!	26 Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.
27 Nek’ radosno kliču kojima je pravo moje na srcu i nek’ svagda govore: »Velik je Jahve! Milo mu je spasenje sluge njegova!«	27 Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: «Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.»
28 A moj će jezik kazivati pravdu tvoju i hvalu tebi navijeke.	28 Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.