Лука 1

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,	1 - Poichè molti han tentato di ordinare un racconto dei fatti che si sono compiuti tra noi,
2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,	2 secondo che ce li hanno trasmessi quelli che fin da principio ne furono testimoni oculari e ministri della parola,
3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,	3 è parso anche a me, dopo aver fin dall'origine investigato diligentemente ogni cosa, di scrivertene, con ordine, eccellentissimo Teofilo,
4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.	4 affinchè tu riconosca la certezza delle cose che ti son state insegnate.
5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.	5 Al tempo di Erode, re della Giudea, c'era un sacerdote, di nome Zaccaria, della classe di Abia, la cui moglie era delle figliuole di Aronne, e si chiamava Elisabetta.
6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.	6 Ambedue erano giusti nel cospetto di Dio, camminando in modo irreprensibile in tutti i comandamenti e precetti del Signore.
7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.	7 Essi non avevano figliuoli, perchè Elisabetta era sterile, e ambedue eran molto avanti in età.
8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,	8 Ora, mentre Zaccaria esercitava davanti al Signore le sue funzioni sacerdotali secondo il turno della sua classe,
9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.	9 gli toccò in sorte, secondo il costume seguìto dai sacerdoti, di entrare nel santuario del Signore per offrirvi l'incenso.
10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.	10 Mentre tutta la moltitudine del popolo stava di fuori in preghiera nell'ora dell'incenso,
11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.	11 gli apparve un angelo del Signore, ritto alla destra dell'altare dell'incenso.
12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.	12 Zaccaria, al vederlo, fu turbato e preso da spavento.
13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.	13 Ma l'angelo gli disse: «Non temere, Zaccaria, perchè la tua preghiera è stata esaudita e tua moglie Elisabetta ti darà un figliuolo, al quale metterai nome Giovanni.
14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;	14 Egli sarà per te un motivo di gioia e di allegrezza, e molti gioiranno per la nascita di lui,
15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,	15 perchè egli sarà grande nel cospetto del Signore. Non berrà nè vino nè bevanda inebriante, e sarà pieno di Spirito Santo fin dal seno di sua madre.
16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.	16 Convertirà molti figliuoli d'Israele al Signore loro Dio,
17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»	17 e camminerà davanti a Lui con lo spirito e la potenza di Elia, per ricondurre il cuore dei padri verso i figli e i ribelli alla saggezza dei giusti per preparare al Signore un popolo ben disposto».
18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»	18 Zaccaria disse all'angelo: «Donde conoscerò io questo? Poichè io sono vecchio e mia moglie è molto attempata».
19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.	19 L'angelo gli rispose: «Io sono Gabriele, che sto dinanzi a Dio e fui mandato a parlarti e a recarti questa buona notizia.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.	20 Ed ecco che tu sarai muto e non potrai parlare fino al giorno in cui queste cose avverranno, perchè non hai creduto alle mie parole che si adempiranno a loro tempo».
21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.	21 Il popolo intanto stava aspettando Zaccaria e si meravigliava del suo indugiarsi nel santuario.
22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.	22 Ma quando uscì, egli non poteva parlar loro; sicchè essi compresero che aveva avuto una visione nel santuario; egli faceva loro dei segni e rimase muto.
23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.	23 Terminato il tempo del suo servizio, se n'andò a casa sua.
24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:	24 Alcun tempo dopo Elisabetta, sua moglie, si trovò incinta e si tenne nascosta per cinque mesi, dicendo:
25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»	25 «Così ha fatto con me il Signore, il giorno in cui mi ha guardato per togliere la mia ignominia in mezzo agli uomini».
26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,	26 Ora, al sesto mese, l'angelo Gabriele, fu mandato da Dio in una città della Galilea, chiamata Nazaret,
27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.	27 a una vergine fidanzata ad un uomo della casa di David, di nome Giuseppe e il nome della vergine era Maria.
28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»	28 L'angelo, entrato da lei, disse: «Ti saluto, piena di grazia; il Signore è con te! Tu sei benedetta tra le donne».
29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.	29 Maria, avendo udito ciò, fu turbata alle sue parole e si domandava cosa potesse significare quel saluto.
30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.	30 L'angelo soggiunse: «Non temere, Maria, perchè tu hai trovato grazia presso Dio;
31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.	31 ecco, tu concepirai nel tuo seno e darai alla luce un figliuolo, a cui porrai nome Gesù.
32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,	32 Questi sarà grande e sarà chiamato Figliuolo dell'Altissimo; il Signore Iddio gli darà il trono di David, suo padre, ed egli regnerà in eterno sulla casa di Giacobbe
33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»	33 e il suo regno non avrà mai fine».
34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»	34 Allora Maria disse all'angelo: «Come avverrà questo, se io non conosco uomo?».
35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.	35 L'angelo le rispose: «Lo Spirito Santo discenderà in te e la potenza dell'Altissimo ti coprirà con la sua ombra e perciò il santo che nascerà da te sarà chiamato Figlio di Dio.
36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;	36 Ed ecco Elisabetta, tua parente, ha concepito anche lei un figliuolo nella sua vecchiaia, ed ella, che era chiamata sterile, è già nel sesto mese,
37 нічого бо немає неможливого в Бога.»	37 perchè nulla è impossibile a Dio».
38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.	38 E Maria disse: «Ecco l'ancella del Signore; si faccia di me secondo la tua parola». E l'angelo si partì da lei.
39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.	39 In quei giorni Maria si pose in viaggio, e andò in fretta in una regione montuosa, in una città di Giuda.
40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.	40 Entrata in casa di Zaccaria salutò Elisabetta.
41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом	41 Ed avvenne che appena Elisabetta udì il saluto di Maria, il bambino le balzò nel seno ed Elisabetta fu ripiena di Spirito Santo
42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.	42 e ad alta voce esclamò: «Benedetta tu sei tra le donne e benedetto il frutto del tuo seno.
43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?	43 E in grazia di che mi è concesso che la madre del mio Signore venga a me?
44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.	44 Infatti appena il suono del tuo saluto mi è giunto agli orecchi, il bambino m'è balzato per giubilo nel seno.
45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»	45 Te beata, che hai creduto; perchè si compiranno le cose dette a te dal Signore».
46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа	46 E Maria disse:«L'anima mia magnifica il Signore,
47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,	47 e il mio spirito esulta in Dio, mio Salvatore;
48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.	48 perchè egli ha rivolto i suoi sguardi sulla bassezza della sua ancella, e così da questo momento tutte le generazioni mi chiameran beata;
49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.	49 perchè gran cose ha fatto in me Colui che è potente e il cui nome è santo,
50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.	50 e la cui misericordia si estende di generazione in generazione su coloro che lo temono.
51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.	51 Egli ha operato potentemente col suo braccio; ha disperso coloro che s'inorgoglivano nei pensieri del loro cuore;
52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;	52 ha rovesciato dal loro trono i potenti ed ha esaltato gli umili;
53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.	53 ha ricolmato di beni gli affamati e rimandato vuoti i ricchi.
54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,	54 Si è preso cura d'Israele, suo servo, ricordandosi della sua misericordia,
55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»	55 come parlò ai padri nostri, ad Abramo e ai suoi discendenti per i secoli».
56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.	56 Maria rimase con Elisabetta circa tre mesi, e poi se ne tornò a casa.
57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.	57 Compiutosi per Elisabetta il tempo di partorire, diede alla luce un figliuolo.
58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.	58 I vicini e i parenti, avendo udito che il Signore aveva manifestato la sua gran misericordia verso lei, se ne congratulavano.
59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;	59 Nell'ottavo giorno vennero a circoncidere il bambino e lo chiamarono Zaccaria dal nome di suo padre.
60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»	60 Ma la madre di lui disse: «No, invece avrà nome Giovanni».
61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»	61 Le replicarono: «Non c'è nessuno nel tuo parentado che porti questo nome».
62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.	62 E facevano cenni al padre per sapere come fosse chiamato.
63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.	63 Ed egli, chiesta una tavoletta, vi scrisse: «Il suo nome è Giovanni». E tutti restarono meravigliati.
64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.	64 In quel momento si aprì la bocca di Zaccaria e la sua lingua si sciolse ed egli parlava e benediceva il Signore.
65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.	65 Tutti i loro vicini furono presi da sbigottimento e dovunque per tutte le montagne di Giudea, si parlava di queste cose.
66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.	66 Quanti le udivano, le conservavano in cuore e dicevano: «Che bambino sarà mai questo?». Perchè la mano del Signore era con lui.
67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:	67 Zaccaria, suo padre, fu ripieno di Spirito Santo e profetò così:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій	68 «Benedetto sia il Signore, Dio d'Israele, perchè ha visitato e redento il suo popolo;
69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;	69 ha suscitato per noi il corno di salvezza nella casa di David, suo servo,
70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,	70 come aveva annunziato per bocca dei suoi santi, dei suoi profeti, fin dai tempi antichi;
71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,	71 salvezza dai nostri nemici e dalle mani di quanti ci odiano;
72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;	72 per esercitare la sua misericordia verso i nostri padri, e ricordarsi della sua santa alleanza:
73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,	73 giuramento che fece ad Abramo, padre nostro, di concederci
74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно	74 che senza timore, liberati dalle mani dei nostri nemici, lo servissimo
75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.	75 con santità e con giustizia innanzi a Lui, per tutti i giorni di nostra vita.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,	76 E tu, o bambino, sarai chiamato profeta dell'Altissimo, perchè tu camminerai davanti alla faccia del Signore, per preparargli le vie
77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,	77 ed insegnare al suo popolo a riconoscere la salute nella remissione dei loro peccati;
78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,	78 per le viscere di misericordia del nostro Dio, in virtù della quale ci ha visitati il Sole sorgente dall'alto,
79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»	79 per illuminare chi giace nelle tenebre e nell'ombra di morte, per guidare i nostri passi nella via della pace».
80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.	80 E il bambino cresceva e si fortificava in ispirito; e stava nei deserti fino al giorno in cui doveva manifestarsi a Israele.