ІІ Макавеїв 1

¹ «Братам юдеям, що в Єгипті, привіт! Брати юдеї, що в Єрусалимі та в краю Юдейськім, бажають щасливого миру.

² Нехай Бог благословить вас добром і згадає союз з Авраамом, Ісааком та Яковом, своїми вірними слугами.

² Молитва ж була така: Господи, Господи, Боже, Творче всього, страшний, могутній, справедливий, милосердний і єдиний Царю та благодітелю,

³ Нехай він дасть вам усім серце почитати його та чинити його волю великодушно й добровільно.

⁴ Нехай відкриє ваше серце для закону свого та для своїх заповідей і нехай дасть вам мир.

⁵ Нехай вислухає ваші молитви, примириться з вами та й не покине вас у лиху годину.

⁶ Ось ми тут сьогодні молимося за вас.

⁷ За Царя Димитрія, 169-го року, ми, юдеї, вам писали: у скруті й у великому смутку, що наліг на нас цими роками, відколи Ясон зо своїми прибічниками, зрадивши святу землю й царство,

⁸ підпалив двері в храмі й розлив кров невинну, — ми молились до Господа й були вислухані. Ми принесли тоді жертву й офіру з питльованої муки, засвітили ліхтарі й виклали хліби.

⁹ І нині ми вам пишемо, щоб ви святкували дні Кучок у місяці Кіслеві. Рік 188.»

¹⁰ «Ті, що живуть у Єрусалимі, та Юдеї, рада старших і Юда, Арістобулові, наставникові царя Птолемея, з роду помазаних священиків, і юдеям, що в Єгипті, привіт і поздоровлення!

¹¹ Врятовані Богом від великих небезпек, ми вельми йому дякуємо як нашому вождеві в боротьбі проти царя.

¹² Бо це він відкинув тих, що воювали проти святого міста.

¹³ Прибули бо в Персію, і князь із своїм військом, яке здавалось непереможним, був порубаний у храмі Нанеї, завдяки хитрості жерців Нанеї.

¹⁴ Антіох із своїми друзями прибув на те місце, немов би для того, щоб одружитися з богинею, а насправді, щоб захопити великий скарб як посаг.

¹⁵ Жерці храму Нанеї виставили той скарб, і коли Антіох з небагатьма ввійшов ув огорожу святині, вони, скоро він увійшов, замкнули храм,

¹⁶ відчинили в стелі потаємні двері й, кидаючи зверху камінням, забили князя і тих, що з ним були, і, розшматувавши їх на кусні та відтявши їм голови, кинули тим, що були зовні.

¹⁷ Нехай у всьому буде благословенний наш Бог, що видав на смерть нечестивих.

¹⁸ Маючи на думці святкувати двадцять п’ятого Кіслева очищення храму, ми вважали нашим обов’язком сповістити вас про це, щоб ви теж святкували Кучки й день появи вогню, тоді, як Неємія, відбудувавши храм і жертовник, приносив жертви.

¹⁹ Бо коли наших батьків виводили у Персію, тодішні священики взяли з жертовника вогню й потайки сховали в порожній сухий колодязь і там так добре скрили його, що місце нікому не було відоме.

²⁰ А як минуло доволі часу, коли то було Богові вгодно, висланий перським царем Неємія звелів потемкам тих священиків, які сховали вогонь, розшукати його. Та як ці донесли нам, що не знайшли вогню, лише якусь масну воду, тоді він казав їм зачерпнути її і принести до себе.

²¹ І коли для жертв усе було готове, Неємія звелів священикам обризкати тією водою дрова й те, що лежало на них.

²² Коли вони так зробили, й сонце, що перед тим було сховане за хмарами, через якийсь час знову засяяло, зайнявся вогонь великий, так що всі здивувались.

²³ І тоді, коли горіли жертви, священики молилися, а зо священиками ввесь народ. Йонатан починав, а за ним інші промовляли разом з Неємією.

²⁵ єдиний подателю, єдиний справедливий і Вседержителю, вічний, що спасаєш Ізраїля з усякого зла, що вибрав єси наших батьків і освятив їх,

²⁶ прийми цю жертву за ввесь народ твій Ізраїля; бережи твоє спадкоємство й освяти його.

²⁷ Збери наших розсіяних; визволь тих, що в рабстві між народами; зглянься над упослідженими й поневіреними, і нехай народи знають, що ти — Бог наш.

²⁸ Покарай тих, що гноблять нас і поневіряють нами в своїй гордині.

²⁹ Пересели народ твій у твоє святе місце, як це Мойсей був сказав.

³⁰ В той час священики співали гимни.

³¹ А коли жертви згоріли, Неємія звелів облити велике каміння водою, яка залишилась.

³² Як це зробили, загорілося полум’я, що його поглинула ясність, яка засяяла від жертовника.

³³ Коли це стало явним, і перському цареві оповіли, що на тому місці, де виселені священики були сховали вогонь, з’явилась вода, якою Неємія з товаришами очистили приналежне до жертви,

³⁴ тоді цар, огородив те місце, розслідив справу й об’явив його святим.

³⁵ Він приймав і роздавав силу дарунків тим, що їм хотів показати свою прихильність.

³⁶ Товариші Неємії назвали ту воду нефтоар, що означає очищення, однак загально називають її нефтай.»