Лука 12

¹ Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів «Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.

² Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.

³ Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.

⁴ Кажу вам, моїм друзям Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.

⁵ Я покажу вам, кого треба боятись бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам Того бійтесь.

⁶ Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги А ні один з них не забутий у Бога.

⁷ Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь ви вартісніші за багатьох горобців!

⁸ Кажу вам Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.

⁹ Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.

¹⁰ І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.

¹¹ Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,

¹² бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.»

¹³ Відізвався до нього хтось із народу «Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.»

¹⁴ Ісус промовив до нього «Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами»

¹⁵ Далі промовив до них «Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.»

¹⁶ І він розповів їм цю притчу: «В одного багача земля вродила гарно.

¹⁷ І почав він міркувати, кажучи сам до себе Що мені робити Не маю де звезти врожай мій!

¹⁸ І каже Ось що я зроблю розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток

¹⁹ та й скажу душі своїй Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!

²⁰ А Бог сказав до нього Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде

²¹ Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.»

²² Далі сказав до своїх учнів «Тому кажу вам Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;

²³ бо життя більше від їжі й тіло від одежі.

²⁴ Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!

²⁵ Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть

²⁶ коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше

²⁷ Погляньте на лілеї як ростуть не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.

²⁸ Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!

²⁹ І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!

³⁰ Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.

³¹ Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.

³² Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.

³³ Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.

³⁴ Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.

³⁵ Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.

³⁶ Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.

³⁷ Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.

³⁸ І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.

³⁹ Збагніть це добре коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.

⁴⁰ І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.»

⁴¹ Тут Петро озвався «Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх»

⁴² А Господь відповів «Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці

⁴³ Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.

⁴⁴ Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.

⁴⁵ Коли ж слуга той скаже в своїм серці Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,

⁴⁶ то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.

⁴⁷ Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.

⁴⁸ А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.

⁴⁹ Вогонь прийшов я кинути на землю — і як я прагну, щоб він вже розгорівся!

⁵⁰ Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.

⁵¹ Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі Ні бо, кажу вам, — але розділ.

⁵² Віднині бо в одній хаті, де п’ятеро, і ті будуть розділені троє проти двох і двоє проти трьох.

⁵³ Будуть розділені батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.»

⁵⁴ А промовив він ще до народу «Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете Дощ буде, — і так воно буває.

⁵⁵ І коли дме південний вітер, ви кажете Спека буде, — і так буває.

⁵⁶ Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?

⁵⁷ Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?

⁵⁸ Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в’язниці.

⁵⁹ Кажу тобі Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.»