Мудрости 1

¹ Полюбіте справедливість, ви, що правите землею! | Роздумуйте про Господа в правоті | й у простоті серця шукайте його!

² Його знаходять ті, що його не спокушають, | і він являється тим, що йому не спроневіряються.

³ Думки ж лукаві від Бога віддаляють, | і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.

⁴ Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, | ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.

⁵ Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає, | відступає від гадок безглуздих | і віддаляється, коли виринає кривда.

⁶ Мудрість же — дух, що людей любить, | однак, не лишає уст хулителя безкарними; | бо Бог — свідок його нутра, | вірний дослідник його серця, | і чує, що його язик говорить.

⁷ Дух бо Господній наповнює всесвіт | і — як Вседержитель — знає кожне слово.

⁸ Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе, | і не мине його караюча справедливість.

⁹ Безбожного задуми підуть під розслід, | слів його гомін до Господа долине, | щоб покарати його беззаконня;

¹⁰ бо ревниве вухо все чує, | і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.

¹¹ Тож бережіться пустого нарікання | і здержуйте язик від обмови, | бо і потаємне слово не перейде гладко» | і брехливі уста погублять душу.

¹² Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім | і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.

¹³ Бо Бог не створив смерть, | ані не радіє з погибелі живучих.

¹⁴ Він бо створив усе на те, щоб існувало, | і творіння світу — спасенні; | нема в них жадної погубної їді | і царства смерти на землі немає,

¹⁵ бо справедливість — безсмертна.

¹⁶ А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають | і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; | союз із нею заключають, | тому вони варті, щоб належати до неї.