Авакум 1

¹ Пророцтво, що бачив пророк Авакум.

² Докіль, о Господи, буду взивати — і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство — і не рятуєш?

³ Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.

⁴ Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.

⁵ Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.

⁶ Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.

⁷ Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.

⁸ Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.

⁹ Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.

¹⁰ Він і з царів кепкує, князі — то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх

¹¹ Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!

¹² Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.

¹³ Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?

¹⁴ Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.

¹⁵ Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.

¹⁶ Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.

¹⁷ Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?