| 1 cf2Mais peu de temps après, Lysias, gouverneur du roi et son parent, préposé aux affaires du royaume, supportant avec peine ce qui était arrivé, | 1 Незабаром і на Лісія, царського опікуна й родича, який був над усіма справами в державі, впало великим тягарем те, що сталося. |
| 2 assembla quatre-vingt mille hommes et toute la (sa) cavalerie, et marcha contre les Juifs, s'imaginant qu'il ferait de la ville, après l'avoir prise, une résidence pour les Gentils (nations) ; | 2 Отож, зібрав він близько 80 000 піхотинців і всю кінноту та й вирушив проти юдеїв, бо мав на думці заселити місто греками, |
| 3 qu'il (en) tirerait de l'argent (du temple), comme des autres sanctuaires (temples) des païens (nations), et qu'il vendrait tous les ans le(s) sacerdoce(s) ; | 3 оподаткувати храм нарівні з поганськими святинями та зробити продажним щороку сан первосвященика. |
| 4 ne songeant nullement à la puissance de Dieu, mais emporté par l'orgueil, il se confiait dans la multitude de ses fantassins, dans ses milliers de cavaliers et dans ses quatre-vingts éléphants. | 4 Йому й на думку не спало, що таке могутність Божа; гордий на свої десятки тисяч піхотинців, тисячі комонних та 80 слонів, |
| 5 Etant entré donc en Judée et s'étant approché de Bethsura, qui était dans un lieu étroit, à la distance de cinq stades de Jérusalem, il attaqua cette forteresse. | 5 увійшов він у Юдею, наблизився до укріпленої природою Бетсури, що лежала за яких 5 стадій від Єрусалиму, і обложив її. |
| 6 Lorsque Machabée et ceux qui étaient avec lui apprirent que les forteresses étaient attaquées, ils priaient le Seigneur avec pleurs et avec larmes, et tout le peuple en même temps qu'eux, d'envoyer un bon ange pour le salut d'Israël. | 6 Коли мужі, що були при Макавеї, довідалися, що він облягає твердині, заходилися зо всім народом ревно й слізно просити Господа, щоб послав доброго ангела на рятунок Ізраїля, |
| 7 Et Machabée, prenant lui-même le premier les armes, exhorta les autres à s'exposer comme lui au péril et à porter secours à leurs frères. | 7 сам же Макавей, перший вхопив за зброю і почав умовляти інших, щоб разом з ним, не зважаючи на небезпеку, допомогли своїм братам. І вирушили вони, повні відваги. |
| 8 Et comme ils s'avançaient ensemble avec un courage assuré, au sortir de Jérusalem un cavalier parut, qui marchait devant eux, ayant un vêtement blanc et des armes d'or, et brandissant (agitant) une lance. | 8 Коли були вже біля Єрусалиму, з’явився попереду них вершник у білій одежі, що вимахував золотою зброєю. |
| 9 Alors ils bénirent tous ensemble le Seigneur miséricordieux, et ils s'animèrent de (d'un grand) courage, prêts à attaquer (passer au travers) non seulement les (aux) hommes, mais même les (au travers des) bêtes les plus farouches et des murailles de fer. | 9 Тоді ж вони благословили милосердного Бога й, сповнившися відваги, готові були йти не тільки на людей, а й на найдикших звірів, ба й на залізні мури. |
| 10 Ils marchaient donc avec entrain, ayant du ciel un protecteur et le Seigneur qui répandait sur eux sa miséricorde (qui avait pitié d'eux). | 10 Отож рушили вони в бойовому порядкові з небесним союзником, бо Господь змилувавсь над ними. |
| 11 Comme des lions, se jetant impétueusement sur leurs ennemis, ils leur tuèrent onze mille fantassins et seize cents cavaliers ; | 11 Як леви, кинулись вони на ворогів і поклали трупом 11 000 піхотинців, 1600 комонних, а решту присилували до втечі. |
| 12 ils mirent tous les autres en fuite et plusieurs d'entre eux s'échappèrent blessés et sans armes ; Lysias lui-même n'échappa que par une fuite honteuse. | 12 Більшість отих останніх, важко поранені, кинувши зброю, врятувались. Сам же Лісій теж урятувався, ганебно втікши. |
| 13 Comme il ne manquait pas de sens, considérant en lui-même la perte qu'il avait faite (de ses troupes), et comprenant que les Hébreux étaient invincibles, parce qu'ils s'appuyaient sur le secours du Dieu tout-puissant, il envoya auprès d'eux, | 13 Бувши не без глузду, він добре зміркував ту поразку, що сталась, і зрозумів, що євреї були непереможні, бо їхнім союзником був Бог могутній. |
| 14 et il leur promit de consentir à tout ce qui serait juste, et de persuader au roi de devenir leur ami. | 14 Тому вислав сказати, що він згодиться на все, що тільки справедливе, а й, мовляв, що буде царя переконувати та приневолювати, щоб той став їм приятелем. |
| 15 Machabée se rendit aux prières de Lysias, se proposant en toutes choses ce qui était utile ; et tout ce que Machabée écrivit à Lysias en faveur des Juifs, le roi l'accorda. | 15 Макавей прийняв те все, що запропонував Лісій, бо мав на думці добро громадян. А й цар згодився на все, що Макавей пропонував на письмі Лісієві на користь юдеїв. |
| 16 Car la lettre que Lysias écrivit aux Juifs était conçue en ces termes : Lysias au peuple des Juifs, salut. | 16 Лист, що його написав Лісій до юдеїв, був такого змісту: «Лісій юдейському народові, привіт! |
| 17 Jean et Abésalom, qui avaient été envoyés par vous, m'ont remis vos lettres et m'ont demandé d'accomplir les choses qu'elles contenaient. | 17 Іоан і Авесалом, посланці ваші, передали мені додане тут письмове свідоцтво і просили мене затвердити те, про що в ньому йдеться. |
| 18 Tout ce qui pouvait être représenté au roi, je le lui ai exposé, et il a accordé ce que les circonstances permettaient. | 18 Те, що мало бути донесеним цареві, я виклав йому; і на те, що можна було зробити, він згодився. |
| 19 Si donc vous conservez la fidélité dans les affaires, je tâcherai encore à l'avenir d'être pour vous une cause de biens (de vous être utile). | 19 Якщо ви й надалі доброзичливо ставитиметесь до державних справ, то й я на майбутнє старатимусь чинити вам добре. |
| 20 Quant aux autres choses, j'ai chargé en détail et verbalement ceux que vous m'avez envoyés, et ceux que je vous envoie, d'en conférer avec vous (de chacune en particulier). | 20 Про це й про інші дрібні справи я дав вашим посланцям і моїм людям наказ, щоб вони обговорили все з вами. |
| 21 Portez-vous bien. L'an cent quarante-huit, le vingt-quatrième jour du mois de dioscore (Dioscorus, note). | 21 Бувайте здорові! Року 148, двадцять четвертого Діоскоринтія.» |
| 22 La lettre du roi contenait ce qui suit : Le roi Antiochus à Lysias son frère, salut. | 22 А царський лист містив у собі таке: «Цар Антіох братові Лісієві, привіт! |
| 23 Le roi notre père ayant été transféré parmi les dieux, et notre désir étant que ceux qui sont dans notre royaume vivent en paix et s'appliquent avec soin à leurs affaires, | 23 Коли вже батько наш перенісся до богів, воля наша така, щоб населення царства могло безтурботно віддаватися своїм власним справам; |
| 24 nous avons appris que les Juifs n'ont pas consenti à passer aux coutumes des Grecs, comme le souhaitait mon père, mais qu'ils veulent conserver leur manière de vivre, et que, pour ce motif, ils nous demandent qu'il leur soit permis de garder leurs lois. | 24 також ми довідались про юдеїв, мовляв, вони не бажають переходити на грецькі звичаї, як те волів був наш батько, а хочуть радше жити за своїми звичаями і просять, щоб їм можна було триматися своїх законів, — |
| 25 C'est pourquoi, voulant que ce peuple aussi soit en paix, nous avons arrêté et ordonné que leur temple leur sera rendu, afin qu'ils vivent selon la coutume de leurs ancêtres. | 25 тож бажаючи, щоб і цей народ жив спокійно, ми й ухваляємо, щоб їхній храм було повернуто їм назад і щоб вони собі жили за своїми прадідівськими звичаями. |
| 26 Tu feras donc bien d'envoyer vers eux et de faire alliance avec eux, afin qu'ayant connu notre volonté, ils reprennent courage, et qu'ils s'appliquent à ce qui regarde leurs intérêts particuliers. | 26 Ти, отже, добре зробиш, коли вишлеш до них послів і замиришся, щоб вони, знаючи нашу волю, мали до нас довір’я і віддалися з радістю своїм звичайним справам.» |
| 27 La lettre du roi aux Juifs était comme il suit : Le roi Antiochus au sénat des Juifs et aux autres Juifs, salut. | 27 А до народу царський лист був такий: «Цар Антіох, привіт Раді юдейській та іншим юдеям! |
| 28 Si vous vous portez bien, vous êtes en l'état que nous souhaitons ; nous nous portons bien aussi nous-mêmes. | 28 Якщо ви здорові, так цього вам і бажаємо; ми теж здорові. |
| 29 Ménélaüs est venu à nous, disant que vous désirez descendre chez ceux des vôtres qui sont auprès de nous. | 29 Менелай повідомив нас, що ви бажаєте повернутися до ваших справ. |
| 30 A ceux donc qui partiront jusqu'au trentième jour du mois de xanthique (Xanthicus, note), nous donnons un sauf-conduit pour leur sécurité (la main droite en signe d'assurance), | 30 Тим, отже, що повернуться до тридцятого Ксантика, буде дана безпека й дозвіл. |
| 31 afin que les Juifs usent de leurs mets et de leurs lois comme auparavant, sans qu'aucun d'eux subisse la moindre peine pour les choses qui ont été faites par ignorance. | 31 Юдеї матимуть ужиток із своїх страв та своїх законів, як воно було й раніше, і нікого з них ніяким чином не можна буде турбувати за помилки, несвідомі вчинки. |
| 32 D'ailleurs, nous avons aussi envoyé Ménélaüs, afin qu'il en confère avec vous. | 32 Я посилаю вам і Менелая, щоб вас потішив. |
| 33 Portez-vous bien. En l'année cent quarante-huit, le quinzième jour du mois de xanthique (Xanthicus). | 33 Бувайте здорові! Року 148-го, п’ятнадцятого Ксантика.» |
| 34 Les Romains envoyèrent aussi une lettre conçue en ces termes : Quintus Memmius et titues (Titus) Manilius, légats des Romains, au peuple des Juifs, salut. | 34 Римляни теж вислали до юдеїв листа, що мав таке в собі: «Квінт Менлій і Тит Маній, посли римські, юдейському народові, привіт! |
| 35 Ce que Lysias, parent du roi, vous a accordé, nous vous l'accordons aussi nous-mêmes. | 35 На те, що Лісій, царський родич, зволив вам, ми також даємо згоду. |
| 36 Quant à ce qu'il a cru devoir être rapporté au roi, envoyez au plus tôt quelqu'un, après en avoir (très) soigneusement délibéré entre vous, afin que nous en décidions selon qu'il vous convient ; car nous allons partir pour Antioche. | 36 Щодо того, що він вирішив запропонувати цареві, пришліть когонебудь до нас небарно, щоб ми, розглянувши все, виклали цареві так, як вам корисно, бо ми йдемо в Антіохію. |
| 37 C'est pourquoi hâtez-vous de nous récrire, afin que nous sachions, nous aussi, quelle est votre intention (désir). | 37 Отож, покваптесь і пришліть послів, щоб і ми знали, що у вас на думці. |
| 38 Portez-vous bien. En l'année cent quarante-huit, le quinzième jour du mois de xanthique (Xanthicus). | 38 Бувайте здорові! Року 148, п’ятнадцятого Ксантика.» |
