| 1 C'est elle qui garda celui que Dieu avait formé le premier pour être le père du monde, et qui avait d'abord été créé seul; | 1 Це вона зберегла первозданного батька світу, | скоро він один був створений, | і визволила його з власного падіння |
| 2 c'est elle aussi qui le tira de son péché, et qui lui donna la force de gouverner toutes choses. | 2 та дала йому силу над усім володіти. |
| 3 Lorsque l'injuste, dans sa colère, se sépara d'elle, il périt par la fureur qui le rendit meurtrier de son frère. | 3 Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї, | загинув від власних братовбивчих лютощів. |
| 4 Et lorsque, à cause de lui, l'eau inonda la terre, le salut vint encore de la sagesse, qui dirigea le juste par un bois méprisable. | 4 А коли через нього земля була залита, | то її знову врятувала мудрість, | провівши праведника на звичайному дереві. |
| 5 Et lorsque les nations conspirèrent ensemble pour se livrer au mal, c'est elle qui connut le juste, qui le conserva irrépréhensible devant Dieu, et qui le rendit fort dans sa tendresse pour son fils. | 5 Коли народи змішались у лукавій змові, | вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним | перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина. |
| 6 C'est elle qui délivra le juste, lorsqu'il fuyait du milieu des impies, qui périrent par le feu tombé sur la Pentapole. | 6 Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника | — втікача від вогню, який упав на П’ятимістя. |
| 7 En témoignage de leur malice, cette terre fume encore, demeurée déserte; les arbres portent des fruits qui ne mûrissent pas, et l'on voit debout une statue de sel, monument d'une âme incrédule. | 7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | диміє ще й тепер суха пустеля: | кущі приносять плоди, які не дозрівають, | і пам’ятником душі-невіри стоїть стовп соляний. |
| 8 Car ceux qui ont négligé la sagesse ne sont pas seulement tombés dans l'ignorance du bien, mais ils ont en outre laissé aux hommes le souvenir de leur folie, sans que leurs fautes aient pu demeurer cachées. | 8 Вони бо, ухилившись від мудрости, | не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага, | але й полишили для живих пам’ятник безглуздя, | щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили, |
| 9 Mais la sagesse a délivré de tous les maux ceux qui l'ont révérée. | 9 мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала. |
| 10 C'est elle qui a conduit le juste par des voies droites, lorsqu'il fuyait la colère de son frère; elle lui a montré le royaume de Dieu, lui a donné la science des saints, l'a enrichi dans ses travaux, et a fait fructifier ses labeurs. | 10 Вона праведника, що втікав від гніву брата, | вела простими стежками, | царство Боже йому вказала; | дала йому знання святих речей, | спомагала його у злиднях | і помножила трудів його дорібок. |
| 11 Elle l'a aidé contre ceux qui voulaient le tromper par leurs ruses, et elle l'a enrichi. | 11 Проти скупих гнобителів була при ньому | і його збагатила. |
| 12 Elle l'a protégé contre ses ennemis, l'a défendu contre les séducteurs, et l'a engagé dans un rude combat, afin qu'il fût victorieux, et qu'il sût que la sagesse est plus puissante que toutes choses. | 12 Вона зберегла його від ворогів, | захистила від тих, що на нього зазіхали; | в тяжкім бою нагородила його, | щоб знав, що благочестя сильніше над усе. |
| 13 C'est elle qui n'a pas abandonné le juste lorsqu'il fut vendu, mais qui l'a délivré des pécheurs; elle est descendue avec lui dans la fosse, 14. et ne l'a pas quitté dans les chaînes, jusqu'à ce qu'elle lui eût apporté le sceptre royal et la puissance contre ceux qui l'humiliaient; elle a convaincu de mensonge ceux qui l'avaient déshonoré, et lui a donné une gloire éternelle. | 13 Вона не покинула проданого праведника, | а від гріха його врятувала. |
| 14 Зійшла з ним у темницю | і не полишила його в кайданах, | аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, | для нього ж здобула невмирущу славу. |
| 15 C'est elle qui a délivré le peuple juste et la race irréprochable des nations qui l'opprimaient. | 15 Вона увільнила від гнобителів народу | люд святий, потомство бездоганне. |
| 16 Elle est entrée dans l'âme du serviteur de Dieu, et s'est élevée avec des signes et des prodiges contre les rois redoutables. | 16 Увійшла в душу Господнього слуги | і протиставилася страшним царям чудами та знаками. |
| 17 Elle a rendu aux justes la récompense de leurs travaux, les a conduits par une voie admirable, et leur a tenu lieu d'ombre pendant le jour, et de la lumière des étoiles pendant la nuit. | 17 Святим віддала за їхні труди плату, | провадила їх дивним шляхом, | день була для них захистом, | а вночі зоряним світлом. |
| 18 Elle les a conduits à travers la mer Rouge, et les a fait passer au milieu des eaux profondes. | 18 Перевела їх через Червоне море | і провела через велику воду, |
| 19 Elle a submergé leurs ennemis dans la mer, et elle les a retirés du fond des abîmes. Ainsi les justes ont enlevé les dépouilles des impies; | 19 ворогів їхніх потопила, | їх же викинула з глибини безодні. |
| 20 ils ont chanté, Seigneur, Votre saint nom, et ils ont loué tous ensemble Votre main victorieuse: | 20 Тому то праведні з безбожних здобич зібрали | і славили, Господи, твоє святе ім’я | й оспівували одноголосно твою оборонну руку. |
| 21 car la sagesse a ouvert la bouche des muets, et a rendu éloquentes les langues des enfants. | 21 Бо мудрість німим уста відкрила | і язики немовлят учинила вимовними. |
