Joshua 14

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 And these are the inheritances which the people of Israel received in the land of Canaan, which Eleazar the priest, and Joshua the son of Nun, and the heads of the fathers' houses of the tribes of the people of Israel distributed to them.	1 От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.
2 Their inheritance was by lot, as the LORD had commanded Moses for the nine and one-half tribes.	2 Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев’ятьох колін і півколіна,
3 For Moses had given an inheritance to the two and one-half tribes beyond the Jordan; but to the Levites he gave no inheritance among them.	3 бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.
4 For the people of Joseph were two tribes, Manasseh and Ephraim; and no portion was given to the Levites in the land, but only cities to dwell in, with their pasture lands for their cattle and their substance.	4 Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.
5 The people of Israel did as the LORD commanded Moses; they allotted the land.	5 Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.
6 Then the people of Judah came to Joshua at Gilgal; and Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite said to him, "You know what the LORD said to Moses the man of God in Kadesh-barnea concerning you and me.	6 Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: «Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.
7 I was forty years old when Moses the servant of the LORD sent me from Kadesh-barnea to spy out the land; and I brought him word again as it was in my heart.	7 І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.
8 But my brethren who went up with me made the heart of the people melt; yet I wholly followed the LORD my God.	8 І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.
9 And Moses swore on that day, saying, 'Surely the land on which your foot has trodden shall be an inheritance for you and your children for ever, because you have wholly followed the LORD my God.'	9 Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.
10 And now, behold, the LORD has kept me alive, as he said, these forty-five years since the time that the LORD spoke this word to Moses, while Israel walked in the wilderness; and now, lo, I am this day eighty-five years old.	10 Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п’ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п’ять років;
11 I am still as strong to this day as I was in the day that Moses sent me; my strength now is as my strength was then, for war, and for going and coming.	11 але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.
12 So now give me this hill country of which the LORD spoke on that day; for you heard on that day how the Anakim were there, with great fortified cities: it may be that the LORD will be with me, and I shall drive them out as the LORD said."	12 Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.»
13 Then Joshua blessed him; and he gave Hebron to Caleb the son of Jephunneh for an inheritance.	13 Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.
14 So Hebron became the inheritance of Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite to this day, because he wholly followed the LORD, the God of Israel.	14 Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.
15 Now the name of Hebron formerly was Kiriath-arba; this Arba was the greatest man among the Anakim. And the land had rest from war.	15 Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.