Giobbe 11

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Ma Sophar di Naamath rispose, e disse:	1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
2 Forse colui, che mollo discorre non avrà ancor da ascoltare? Od un gran parlatore sarà dichiarato giusto?	2 «Чи ж оте багатослів’я не знайде відповіді? | Чи ж за балакуном визнають слушність?
3 Tu solo farai tacer gli uomini? E dopo avere scherniti gli altri da nissuno sarai confutato?	3 Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки? | Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?
4 Perocché tu hai detto: La mia dottrina è pura, ed io son mondo negli occhi tuoi.	4 Ти кажеш: Моя наука ясна, | і чистий я перед очима твоїми.
5 Cosi volesse Dio parlare egli con te, e aprir con te la sua bocca:	5 О, коли б Бог заговорив, | коли б він розтулив уста свої до тебе,
6 Per svelarti i segreti di sua sapienza, e come moltiplice è la sua legge, onde tu comprendessi come molto meno egli esige da te di quel, che si meriti la tua ingiustizia.	6 і показав тобі мудрости тайни, | що над усяке розуміння, | тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає | менше, ніж твоя провина заслужила.
7 Forse tu scoprirai gli andamenti di Dio, e intenderai perfettamente l'Onnipotente?	7 Чи ж можеш збагнути істоту Божу, | проникнути Вседержителя?
8 Egli è più alto del cielo, e che farai tu? egli è più profondo che non è l'inferno, e come potrai conoscerlo?	8 Вона висока, наче небо! Що вдієш? | Вона глибша Шеолу! Що знаєш?
9 Egli è di misura più estesa, che non è la terra, e più ampio del mare.	9 Довша, ніж земля, її міра, | ширша, ніде море.
10 S'ei metterà sossopra tutte le cose, o le confonderà tutte insieme, chi a lui si opporrà?	10 Коли проходить, хто його спинить? | Коли на суд поставить, хто йому заборонить?
11 Or ei conosce la vanità de'mortali, e veggendo la loro iniquità non ne farà egli conto?	11 Він бо знає людей підлих; | бачить лукавство й має його на увазі.
12 L'uomo stolto si leva in superbia, e qual asinello salvatico si crede nato per non aver freno.	12 Тож так пустоголовий робиться розумним, | як дике осля стає свійським.
13 Ma tu ti se' indurato in cuor tuo, ed hai stese le mani verso di lui.	13 Якщо скеруєш твоє серце | і простягнеш руки твої до нього,
14 Se rimoverai da te l'iniquità delle tue mani, e se scevra d'ingiustizia rimarrà la tua casa:	14 як віддалиш від твоїх рук кривду | й не даси неправді жити у твоїм наметі,
15 Allora essendo senza macola potrai alzar la tua faccia, ed avrai fermo stato senza timori.	15 тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями, | стоятимеш твердо, боятися не будеш.
16 E ti scorderai della tua stessa miseria, o te ne ricorderai, come di una piena di acque che già passarono.	16 Бо ти біду твою забудеш; | немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.
17 E spunterà a te sulla sera una luce, come di mezzogiorno, e quando ti crederai distrutto sorgerai, come la stella della mattina.	17 Життя твоє буде ясніше півдня, | а темнота буде, як ранок.
18 E nella tua espettazione riporrai e tua fidanza, e sepolto dormirai tranquillamente.	18 Безпечний будеш, бо матимеш надію, | поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.
19 Riposerai, e non sarà chi ti rechi, terrore, e moltissimi a te porgeranno preghiere.	19 Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати, | і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки.
20 Ma si seccheranno gli occhi degli empj, i quali non troveranno scampo; e le loro speranze saranno in abominio all'anima loro.	20 А очі злих погаснуть, | для них не буде втечі; | надія їхня — чим скорш умерти!»