Lukas 2

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 In jenen Tagen erließ Kaiser Augustus den Befehl, alle Bewohner des Reiches in Steuerlisten einzutragen.	1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2 Dies geschah zum ersten Mal; damals war Quirinius Statthalter von Syrien.	2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3 Da ging jeder in seine Stadt, um sich eintragen zu lassen.	3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.
4 So zog auch Josef von der Stadt Nazaret in Galiläa hinauf nach Judäa in die Stadt Davids, die Betlehem heißt; denn er war aus dem Haus und Geschlecht Davids.	4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5 Er wollte sich eintragen lassen mit Maria, seiner Verlobten, die ein Kind erwartete.	5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6 Als sie dort waren, kam für Maria die Zeit ihrer Niederkunft,	6 І от коли вони були там, настав їй час родити,
7 und sie gebar ihren Sohn, den Erstgeborenen. Sie wickelte ihn in Windeln und legte ihn in eine Krippe, weil in der Herberge kein Platz für sie war.	7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8 In jener Gegend lagerten Hirten auf freiem Feld und hielten Nachtwache bei ihrer Herde.	8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9 Da trat der Engel des Herrn zu ihnen und der Glanz des Herrn umstrahlte sie. Sie fürchteten sich sehr,	9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10 der Engel aber sagte zu ihnen: Fürchtet euch nicht, denn ich verkünde euch eine große Freude, die dem ganzen Volk zuteil werden soll:	10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу
11 Heute ist euch in der Stadt Davids der Retter geboren; er ist der Messias, der Herr.	11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12 Und das soll euch als Zeichen dienen: Ihr werdet ein Kind finden, das, in Windeln gewickelt, in einer Krippe liegt.	12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»
13 Und plötzlich war bei dem Engel ein großes himmlisches Heer, das Gott lobte und sprach:	13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла
14 Verherrlicht ist Gott in der Höhe und auf Erden ist Friede bei den Menschen seiner Gnade.	14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»
15 Als die Engel sie verlassen hatten und in den Himmel zurückgekehrt waren, sagten die Hirten zueinander: Kommt, wir gehen nach Betlehem, um das Ereignis zu sehen, das uns der Herr verkünden ließ.	15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»
16 So eilten sie hin und fanden Maria und Josef und das Kind, das in der Krippe lag.	16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17 Als sie es sahen, erzählten sie, was ihnen über dieses Kind gesagt worden war.	17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;
18 Und alle, die es hörten, staunten über die Worte der Hirten.	18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19 Maria aber bewahrte alles, was geschehen war, in ihrem Herzen und dachte darüber nach.	19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20 Die Hirten kehrten zurück, rühmten Gott und priesen ihn für das, was sie gehört und gesehen hatten; denn alles war so gewesen, wie es ihnen gesagt worden war.	20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21 Als acht Tage vorüber waren und das Kind beschnitten werden sollte, gab man ihm den Namen Jesus, den der Engel genannt hatte, noch ehe das Kind im Schoß seiner Mutter empfangen wurde.	21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
22 Dann kam für sie der Tag der vom Gesetz des Mose vorgeschriebenen Reinigung. Sie brachten das Kind nach Jerusalem hinauf, um es dem Herrn zu weihen,	22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
23 gemäß dem Gesetz des Herrn, in dem es heißt: Jede männliche Erstgeburt soll dem Herrn geweiht sein.	23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —
24 Auch wollten sie ihr Opfer darbringen, wie es das Gesetz des Herrn vorschreibt: ein Paar Turteltauben oder zwei junge Tauben.	24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»
25 In Jerusalem lebte damals ein Mann namens Simeon. Er war gerecht und fromm und wartete auf die Rettung Israels und der Heilige Geist ruhte auf ihm.	25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26 Vom Heiligen Geist war ihm offenbart worden, er werde den Tod nicht schauen, ehe er den Messias des Herrn gesehen habe.	26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
27 Jetzt wurde er vom Geist in den Tempel geführt; und als die Eltern Jesus hereinbrachten, um zu erfüllen, was nach dem Gesetz üblich war,	27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
28 nahm Simeon das Kind in seine Arme und pries Gott mit den Worten:	28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив
29 Nun lässt du, Herr, deinen Knecht, wie du gesagt hast, in Frieden scheiden.	29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
30 Denn meine Augen haben das Heil gesehen,	30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,
31 das du vor allen Völkern bereitet hast,	31 що ти приготував перед усіма народами;
32 ein Licht, das die Heiden erleuchtet, und Herrlichkeit für dein Volk Israel.	32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»
33 Sein Vater und seine Mutter staunten über die Worte, die über Jesus gesagt wurden.	33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
34 Und Simeon segnete sie und sagte zu Maria, der Mutter Jesu: Dieser ist dazu bestimmt, dass in Israel viele durch ihn zu Fall kommen und viele aufgerichtet werden, und er wird ein Zeichen sein, dem widersprochen wird.	34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
35 Dadurch sollen die Gedanken vieler Menschen offenbar werden. Dir selbst aber wird ein Schwert durch die Seele dringen.	35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»
36 Damals lebte auch eine Prophetin namens Hanna, eine Tochter Penuëls, aus dem Stamm Ascher. Sie war schon hochbetagt. Als junges Mädchen hatte sie geheiratet und sieben Jahre mit ihrem Mann gelebt;	36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
37 nun war sie eine Witwe von vierundachtzig Jahren. Sie hielt sich ständig im Tempel auf und diente Gott Tag und Nacht mit Fasten und Beten.	37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
38 In diesem Augenblick nun trat sie hinzu, pries Gott und sprach über das Kind zu allen, die auf die Erlösung Jerusalems warteten.	38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
39 Als seine Eltern alles getan hatten, was das Gesetz des Herrn vorschreibt, kehrten sie nach Galiläa in ihre Stadt Nazaret zurück.	39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
40 Das Kind wuchs heran und wurde kräftig; Gott erfüllte es mit Weisheit und seine Gnade ruhte auf ihm.	40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41 Die Eltern Jesu gingen jedes Jahr zum Paschafest nach Jerusalem.	41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
42 Als er zwölf Jahre alt geworden war, zogen sie wieder hinauf, wie es dem Festbrauch entsprach.	42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
43 Nachdem die Festtage zu Ende waren, machten sie sich auf den Heimweg. Der junge Jesus aber blieb in Jerusalem, ohne dass seine Eltern es merkten.	43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
44 Sie meinten, er sei irgendwo in der Pilgergruppe, und reisten eine Tagesstrecke weit; dann suchten sie ihn bei den Verwandten und Bekannten.	44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
45 Als sie ihn nicht fanden, kehrten sie nach Jerusalem zurück und suchten ihn dort.	45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
46 Nach drei Tagen fanden sie ihn im Tempel; er saß mitten unter den Lehrern, hörte ihnen zu und stellte Fragen.	46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
47 Alle, die ihn hörten, waren erstaunt über sein Verständnis und über seine Antworten.	47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
48 Als seine Eltern ihn sahen, waren sie sehr betroffen und seine Mutter sagte zu ihm: Kind, wie konntest du uns das antun? Dein Vater und ich haben dich voll Angst gesucht.	48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»
49 Da sagte er zu ihnen: Warum habt ihr mich gesucht? Wusstet ihr nicht, dass ich in dem sein muss, was meinem Vater gehört?	49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»
50 Doch sie verstanden nicht, was er damit sagen wollte.	50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51 Dann kehrte er mit ihnen nach Nazaret zurück und war ihnen gehorsam. Seine Mutter bewahrte alles, was geschehen war, in ihrem Herzen.	51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
52 Jesus aber wuchs heran und seine Weisheit nahm zu und er fand Gefallen bei Gott und den Menschen.	52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей