Суддів 13

Біблія	NOVA VULGATA
1 Знову почали сини Ізраїля чинити, що було недобре в очах Господніх, і віддав їх Господь у руки філістимлян на сорок років.	1 Rursumque filii Israel fece runt malum in conspectu Do mini, qui tradidit eos in manus Philisthinorum quadraginta annis.
2 А був тоді один чоловік із Цори, з коліна Дана, на ім’я Маноах. Жінка його була неплідна й бездітна.	2 Erat autem vir quidam de Saraa et de stirpe Dan nomine Manue habens uxorem sterilem.
3 Ангел Господній з’явився молодиці й сказав їй: «Оце ти неплідна й не маєш дітей, але ти зачнеш і породиш сина.	3 Cui apparuit angelus Domini et dixit ad eam: “ Ecce sterilis es et absque liberis, sed concipies et paries filium.
4 Остерігайся ж, не пий ні вина, ні п’янючого напою, і не їж нічого нечистого.	4 Cave ergo, ne vinum bibas ac siceram nec immundum quidquam comedas,
5 Бо оце зачнеш і породиш сина; та щоб бритва не торкалась його голови, бо хлопчина цей від материнської утроби буде посвячений Богові, і він зачне визволяти Ізраїля з рук філістимлян.»	5 quia ecce concipies et paries filium, cuius non tanget caput novacula: erit enim puer nazaraeus Dei ex matris utero et ipse incipiet liberare Israel de manu Philisthinorum ”.
6 Пішла молодиця та й оповіла своєму чоловікові: «Прийшов до мене чоловік Божий. Вигляд його був немов вигляд ангела Божого, вельми величний. Я й не питала його, звідки він, та й імени свого він не звістив мені.	6 Quae cum venisset ad maritum, dixit ei: “ Vir Dei venit ad me habens aspectum sicut angelus Domini, terribilis nimis. Non interrogavi eum, unde esset, nec ipse nomen suum mihi indicavit.
7 І промовив він до мене: Оце зачнеш і породиш сина; тож не пий ні вина, ні п’янючого напою, й не їж нічого нечистого, бо хлопець буде посвячений Богові від материнської утроби аж до дня своєї смерти.»	7 Et dixit mihi: “Ecce concipies et paries filium; cave, ne vinum bibas et siceram et ne aliquo vescaris immundo: erit enim puer nazaraeus Dei ex utero matris usque ad diem mortis suae” ”.
8 Тоді Маноах попросив Господа й мовив: «Благаю, Господи, нехай Божий чоловік, що його прислав єси, прийде ще раз до нас та й навчить нас, як нам поводитися з хлопцем, що має народитися.»	8 Oravit itaque Manue Dominum et ait: “ Obsecro, Domine, ut vir Dei, quem misisti, veniat iterum et doceat nos, quid debeamus facere de puero, qui nasciturus est ”.
9 Почув Бог голос Маноаха, й ангел Божий прийшов ще раз до молодиці, коли вона сиділа на полі; чоловіка ж її Маноаха не було з нею.	9 Exaudivitque Deus precantem Manue, et venit rursum angelus Dei ad mulierem sedentem in agro. Manue autem maritus eius non erat cum ea.
10 Молодиця побігла хутенько й оповіла про це своєму чоловікові, кажучи до нього; «Оце явивсь мені чоловік, що недавно приходив до мене.»	10 Festinavit ergo et cucurrit ad virum suum nuntiavitque ei dicens: “ Ecce apparuit mihi vir, qui illo die venerat ad me ”.
11 Маноах метнувся за своєю жінкою й, прийшовши до того чоловіка, спитав його: «Чи ти той чоловік, що розмовляв з моєю жінкою?» Відказав той: «Я.»	11 Qui surrexit et secutus est uxorem suam veniensque ad virum dixit ei: “ Tu es, qui locutus es mulieri? ”. Et ille respondit: “ Ego sum ”.
12 Маноах спитав: «Якщо справдиться слово твоє, то як нам поводитися з хлоп’ям і що нам з ним робити?»	12 Cui Manue: “ Quando, inquit, sermo tuus fuerit expletus, quid circa puerum observare et facere debemus? ”.
13 Відказав ангел Господній Маноахові: «Нехай Молодиця остерігається всього, що я сказав їй.	13 Dixitque angelus Domini ad Manue: “ Ab omnibus, quae locutus sum uxori tuae, abstineat se;
14 Нехай не їсть нічого, що робиться з винограду, не п’є ні вина, ні п’янючого напою, нічого нечистого нехай не їсть; усе нехай збереже так, як я звелів їй.»	14 et, quidquid ex vinea nascitur, non comedat, vinum et siceram non bibat, nullo vescatur immundo et, quod ei praecepi, custodiat ”.
15 Промовив тоді Маноах до ангела Господнього: «Ми бажали б, коли ласка, тебе затримати й почастувати тебе козенятком.»	15 Dixitque Manue ad angelum Domini: “ Obsecro, ut retineamus te et faciamus tibi haedum de capris ”.
16 Ангел же Господній відказав Маноахові: «Хоч би ти мене й затримав, не їстиму я твоїх харчів; коли ж хочеш принести всепалення, принеси його Господеві.» Маноах бо не знав, що то був ангел Господній.	16 Cui respondit angelus Domini: “ Si me retines, non comedam panes tuos; sin autem vis holocaustum facere, offer illud Domino ”. Et nesciebat Manue quod angelus Domini esset.
17 Спитав Маноах у ангела Господнього: «Як тебе звати на ім’я? Бо як справдиться твоє слово, хочемо тебе вшанувати.»	17 Dixitque ad eum: “ Quod est tibi nomen, ut, si sermo tuus fuerit expletus, honoremus te? ”.
18 І відповів йому ангел Господній: «Чого питаєшся про моє ім’я? Воно дивне!»	18 Cui ille respondit: “ Cur quaeris nomen meum, quod est mirabile? ”.
19 Тоді Маноах узяв козенятко й офіру та й приніс на камені Господеві, дивному в своїх вчинках. Маноах з жінкою дивились на те.	19 Tulit itaque Manue haedum de capris et oblationem similae et posuit super petram offerens Domino, qui facit mirabilia; ipse autem et uxor eius intuebantur.
20 Коли полум’я знялось від жертовника до небес, знявся й ангел Господній разом з полум’ям жертовника. Побачивши те Маноах та його жінка, впали ниць до землі.	20 Cumque ascenderet flamma de altari in caelum, angelus Domini in flamma pariter ascendit. Quod cum vidisset Manue et uxor eius, proni ceciderunt in terram;
21 Та ангел Господній не з’явивсь більше Маноахові та його жінці. Зрозумів тоді Маноах, що то був ангел Господній.	21 et ultra non eis apparuit angelus Domini. Statimque intellexit Manue angelum esse Domini
22 І сказав Маноах жінці: «Напевно помремо, бо ми бачили Бога.»	22 et dixit ad uxorem suam: “ Morte moriemur, quia vidimus Deum ”.
23 А жінка йому: «Якби Господь хотів нас умертвити не прийняв би з рук наших усепалення й офіри, та й не дав би нам усього цього бачити й не дав би нам сьогодні таке почути.»	23 Cui respondit mulier: “ Si Dominus nos vellet occidere, de manibus nostris holocaustum et oblationem non suscepisset nec ostendisset nobis haec omnia neque talia dixisset ”.
24 І породила жінка сина й дала йому ім’я: Самсон. Росло хлоп’я, й Господь благословив його.	24 Peperit itaque filium et vocavit nomen eius Samson. Crevitque puer, et benedixit ei Dominus.
25 І дух Господній почав сходити на нього в таборі Дана, між Цорою й Ештаолом.	25 Coepitque spiritus Domini impellere eum in Castris Dan inter Saraa et Esthaol.