І Солунян 4

Біблія	NOVA VULGATA
1 А втім, брати, ми просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, як то ви від нас навчилися як слід жити на вподобу Богові, — як ви і живете, — щоб так досягали дедалі більшого поступу.	1 De cetero ergo, fratres, rogamus vos et obsecramus in Domino Iesu, ut —quemadmodum accepistis a nobis quomodo vos oporteat ambulare et placere Deo,sicut et ambulatis — ut abundetis magis.
2 Ви бо знаєте, які накази ми дали вам від Господа Ісуса.	2 Scitis enim, quae praeceptadederimus vobis per Dominum Iesum.
3 Це ж саме воля Божа: святість ваша — щоб ви стримувались від розпусти,	3 Haec est enim voluntas Dei, sanctificatiovestra,
4 щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані,	4 ut abstineatis a fornicatione; ut sciat unusquisque vestrum suum vaspossidere in sanctificatione et honore,
5 не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога;	5 non in passione desiderii, sicut etgentes, quae ignorant Deum;
6 не надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили.	6 ut ne quis supergrediatur neque circumveniat innegotio fratrem suum, quoniam vindex est Dominus de his omnibus, sicut etpraediximus vobis et testificati sumus.
7 Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости.	7 Non enim vocavit nos Deus inimmunditiam sed in sanctificationem.
8 Тому, отже, хто на це не зважає, той не чоловіка зневажає, а Бога, що нам дає свого Святого Духа.	8 Itaque, qui spernit, non hominem spernit sed Deum, qui etiam dat Spiritum suumSanctum in vos.
9 А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного,	9 De caritate autem fraternitatis non necesse habetis, ut vobis scribam; ipsienim vos a Deo edocti estis, ut diligatis invicem;
10 і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу.	10 etenim facitis illud inomnes fratres in universa Macedonia. Rogamus autem vos, fratres, ut abundetismagis;
11 Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками, — так, як ми були наказали,	11 et operam detis, ut quieti sitis et ut vestrum negotium agatis etoperemini manibus vestris, sicut praecipimus vobis;
12 — і щоб поводилися чесно супроти тих, що зовні, — і ні в чому не зазнавали нестачі.	12 ut honeste ambuletis adeos, qui foris sunt, et nullius aliquid desideretis.
13 Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, — щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.	13 Nolumus autem vos ignorare, fratres, de dormientibus, ut non contristeminisicut et ceteri, qui spem non habent.
14 Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним.	14 Si enim credimus quod Iesus mortuus estet resurrexit, ita et Deus eos, qui dormierunt, per Iesum adducet cum eo.
15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, — не випередимо тих, що поснули.	15 Hocenim vobis dicimus in verbo Domini, quia nos, qui vivimus, qui relinquimur inadventum Domini, non praeveniemus eos, qui dormierunt;
16 Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі.	16 quoniam ipse Dominusin iussu, in voce archangeli et in tuba Dei descendet de caelo, et mortui, quiin Christo sunt, resurgent primi;
17 Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.	17 deinde nos, qui vivimus, qui relinquimur,simul rapiemur cum illis in nubibus obviam Domino in aera, et sic semper cumDomino erimus.
18 Отже, втішайте один одного цими словами.	18 Itaque consolamini invicem in verbis istis.