Діяння Апостолів 13

Torna indietro

Біблія	Bibbia Martini
¹ Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.	¹ Erano nella Chiesa di Antiochia de profeti, e dei dottori, tra' quali Barnaba, e Simone chiamato il Nero, e Lucio di Cirene, e Manahen fratello di latte di Erode Tetrarca, e Saulo.
² Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»	² Or mentre essi offerivano al Signore i sacri misteri, e digiunavano, disse loro lo Spirito santo: Mettetemi a parte Saulo, e Barnaba per un'opera, alla quale gli ho destinati.
³ Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.	³ Allora dopo di aver digiunato, orato, imposte loro le mani, li licenziarono.
⁴ Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.	⁴ Eglino adunque mandati dallo Spirito santo, andarono a Seleucia; e di lì navigarono a Cipro.
⁵ Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.	⁵ E giunti a Salamina, annunziavano la parola di Dio nelle Sinagoghe degli Ebrei. E avevano Giovanni per aiuto.
⁶ Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім’я Вар-Ісус,	⁶ E avendo scorsa tutta l'isola sino a Pafo, trovarono un certo uomo mago, falso profeta, Giudeo, per nome Barjesu,
⁷ який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.	⁷ Il quale era col proconsole Sergio Paolo, uomo prudente. Questi chiamati a se Barnaba, e Saulo, bramava di udire la parola di Dio.
⁸ Але Елімас, ворожбит — так бо перекладається його ім’я — виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.	⁸ Ma Elima il mago (imperocché questa è l'interpretazione del di lui nome) si opponeva loro, cercando di alienare il proconsole dalla fede.
⁹ Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно	⁹ Ma Saulo, il quale si chiama anche Paolo, ripieno di Spirito santo, mirando fissamente colui,
¹⁰ і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні?	¹⁰ Disse: O tu, che se' pieno d'ogni inganno, e di ogni falsità, figliuolo del Diavolo, nemico di ogni giustizia, tu non rifinisci di pervertire le vie diritte del Signore.
¹¹ Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.	¹¹ Or ecco adunque la mano del Signore sopra di te, e resterai cieco senza vedere il sole per un tempo. E subitamente una tenebrosa caligine cadde sopra di lui, e aggirandosi intorno cercava, chi gli desse mano.
¹² Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.	¹² Allora il proconsole veduto il fatto, credette, ammirando la dottrina del Signore.
¹³ А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.	¹³ E da Pafo partitosi Paolo, e quelli, che erano con lui, arrivarono a Perge della Panfilia. Ma Giovanni separatosi da essi, ritornò a Gerusalemme.
¹⁴ Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.	¹⁴ Eglino, lasciata Perge, giunsero ad Antiochia della Pisidia: ed entrati nella Sinagoga il giorno di sabato, si misero a sedere.
¹⁵ А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»	¹⁵ E fatta che fu la lettura della legge, e de' profeti, i capi della Sinagoga mandarono a dir loro: Fratelli, se avete qualche discorso da istruir il popolo, parlate.
¹⁶ Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!	¹⁶ E Paolo alzatosi, e facendo colla mano segno di tacere, disse: Uomini Israeliti, e voi, che temete Dio, udite:
¹⁷ Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.	¹⁷ Il Dio del popolo d'Israele elesse i padri nostri, ed esaltò il popolo, mentre abitavano pellegrini nella terra di Egitto, e alzato il suo braccio li trasse fuori di essa,
¹⁸ І сорок років годував у пустині;	¹⁸ E per lo spazio di quaranta anni sopportò i loro costumi nel deserto.
¹⁹ вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,	¹⁹ Distrutte poi sette nazioni nella terra di Chanaan, distribuì loro a sorte la terra di esse,
²⁰ майже по чотириста п’ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.	²⁰ Circa quattrocento cinquanta anni dopo: e di poi diede i Giudici sino a Salimele profeta.
²¹ Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.	²¹ E poscia chiesero un re: e Dio diede loro Saulle figliuolo di Cis, uomo della tribù di Beniamin, per anni quaranta:
²² Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.	²² E tolto lui, suscitò loro per re Davidde: cui rendendo testimonianza, disse: Ho trovato Davidde figliuolo di Jesse, uomo secondo il cuor mio, il quale farà tutti i miei voleri.
²³ З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,	²³ Del seme di questo trasse Dio, secondo la promessa, il Salvatore per Israele, Gesù.
²⁴ під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.	²⁴ Avendo predicato Giovanni dinanzi a lui, che veniva, il battesimo di penitenza a tutto il popolo d'Israele.
²⁵ Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв’язати.	²⁵ E terminando Giovanni la sua carriera, diceva: Chi credete voi, che io mi sia? Non sono io quello, ma ecco, che viene dopo di me uno, di cui non soli degno di scioglier dai piedi i sandali.
²⁶ Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.	²⁶ Uomini fratelli, figliuoli della stirpe di Abramo, e chiunque tra voi teme Dio, a voi la parola di questa saluto è stata mandata.
²⁷ Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.	²⁷ Imperocché gli abitanti di Gerusalemme, e i di lei principi non avendo cognizione di lui, né delle voci de' profeti, le quali si leggono ogni sabbato, condannato lui le adempirono:
²⁸ І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.	²⁸ E non avendo trovato in lui causa alcuna di morte, chiesero a Pilato, ch'ei fosse ucciso.
²⁹ А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу.	²⁹ E consumate che ebbero tutte le cose, che erano siate scritte di lui, depostolo dal legno, lo posero nel monumento.
³⁰ Та Бог воскресив його з мертвих,	³⁰ Ma Dio lo risuscitò da morte il terzo giorno: e fu veduto per molti dì da coloro,
³¹ і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.	³¹ I quali erano andati insieme con lui dalla Galilea a Gerusalemme: i quali sino a quest' ora sono suoi testimoni presso del popolo.
³² І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.	³² E noi vi annunziamo, come quella promessa, la quale fu fatta a' nostri padri,
³³ Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти — мій син; я сьогодні зродив тебе. —	³³ La ha Dio adempiuta pe' nostri figliuoli, avendo risuscitato Gesù, siccome anche nel Salmo secondo sta scritto: Tu se' mio Figliuolo, oggi io ti ho generato.
³⁴ А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. —	³⁴ Come poi lo ha risuscitato da morte, e come non debbe più ritornare nella corruzione, lo disse in questo modo: Farò, che siano ferme per voi le promesse fatte a Davidde.
³⁵ Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. —	³⁵ Per questo anche altrove dice: Non permetterai, che il tuo Santo vegga la corruzione.
³⁶ Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.	³⁶ Imperocché Davidde avendo nella sua età servito alla volontà di Dio, sì addormentò, e fu aggiunto a' suoi padri,e vide la corruzione.
³⁷ Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.	³⁷ Ma quegli, cui Dio risuscitò, non vide la corruzione.
³⁸ Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,	³⁸ Sia adunque noto a voi, uomini fratelli, come per lui è annunziata a voi la liberazione da' peccati, e da tutte quelle cose, dalle quali non avete potuto essere giustificati nella legge di Mosè,
³⁹ ним кожний віруючий виправдується.	³⁹ In lui è giustificato chiunque crede.
⁴⁰ Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків:	⁴⁰ Badate adunque, che non venga sopra di voi quel, che sta scrìtto ne' profeti:
⁴¹ Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»	⁴¹ Mirate voi, disprezzatori, e stupite, e andate in dispersione: conciossiachè fo io un'opera ne' vostri giorni, opera, che voi non crederete, se alcuno ve la racconterà.
⁴² Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.	⁴² E uscendo essi (della Sinagoga) li pregarono, che discorressero di queste cose il sabato seguente.
⁴³ А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.	⁴³ E licenziata l'adunanza, molti de' Giudei, e dei proseliti religiosi seguitarono Paolo, e Barnaba: e questi con le loro parole persuadevan loro a star fermi nella grazia di Dio.
⁴⁴ Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.	⁴⁴ E il sabato seguente quasi tutta la città si raunò per sentire la parola di Dio.
⁴⁵ Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.	⁴⁵ Ma i Giudei veduto quel concorso, si riempiron di zelo, e contradicevano a quel, che diceva Paolo, bestemmiando.
⁴⁶ Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.	⁴⁶ Allora con fermezza dissero Paolo, e Barnaba: A voi primamente dovea essere detta la parola di Dio: ma giacché la rigettate, e vi sentenziate come indegni della vita eterna, ecco, che ci rivolgiamo alle genti:
⁴⁷ Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»	⁴⁷ Imperocché cosi ci ha ordinato il Signore: Ti ho costituito luce delle genti per essere salute fino alle terre più rimote.
⁴⁸ Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.	⁴⁸ Ciò udendo i Gentili, si rallegravano, e glorificavano la parola del Signore: e credettero tutti quelli, che erano preordinati alla vita eterna.
⁴⁹ І ширилося слово Господнє по всій країні.	⁴⁹ E la parola di Dio si spargeva per tutto quel paese.
⁵⁰ Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.	⁵⁰ Ma i Giudei miser su delle matrone timorate, e ragguardevoli, e i principali uomini della città, e suscitarono persecuzione contro di Paolo, e Barnaba: e gli scacciarono dal loro territorio.
⁵¹ Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію;	⁵¹ Eglino però scossa contro di coloro la polvere de' loro piedi, andarono a Iconio.
⁵² учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.	⁵² I discepoli poi erano ripieni di gaudio, e di Spirito santo.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati