Діяння Апостолів 13

Torna indietro

Біблія	Hrvatska Biblija
¹ Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.	¹ U antiohijskoj je Crkvi bilo proroka i učitelja: Barnaba, Šimun zvani Niger, Lucije Cirenac, Manahen, suothranjenik Heroda četverovlasnika, i Savao.
² Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»	² Dok su jednom obavljali službu Božju i postili, reče Duh Sveti: »De mi odlučite Barnabu i Savla za djelo na koje sam ih pozvao.«
³ Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.	³ Onda su postili, molili, položili na njih ruke i otpustili ih.
⁴ Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.	⁴ Poslani od Svetoga Duha siđu u Seleuciju, a odande odjedre na Cipar.
⁵ Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.	⁵ Kad se nađoše u Salamini, navješćivahu riječ Božju u židovskim sinagogama. Imali su i Ivana za poslužitelja.
⁶ Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім’я Вар-Ісус,	⁶ Pošto pak prođoše sav otok do Pafa, nađoše nekog vračara, nazoviproroka, Židova, imenom Barjesu.
⁷ який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.	⁷ On bijaše uz namjesnika Sergija Pavla, čovjeka razborita. Sergije dozva Barnabu i Savla te zaiska čuti riječ Božju,
⁸ Але Елімас, ворожбит — так бо перекладається його ім’я — виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.	⁸ ali im se usprotivi Elim, Vračar – tako mu se ime prevodi – nastojeći odvratiti namjesnika od vjere.
⁹ Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно	⁹ Savao pak, zvan i Pavao, pun Duha Svetoga, ošinu ga pogledom
¹⁰ і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні?	¹⁰ i reče: »Pun svake lukavosti i prevrtljivosti, sine đavolski, neprijatelju svake pravednosti, zar nikako da prestaneš iskrivljavati ravne putove Gospodnje?
¹¹ Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.	¹¹ Evo stoga sada ruke Gospodnje na tebi: oslijepljet ćeš i neko vrijeme nećeš gledati sunca!« Odmah pade na nj mrak i tama te on glavinjajući stade tražiti ruke vodilje.
¹² Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.	¹² Videći što se dogodilo, povjerova tada namjesnik, zanesen naukom Gospodnjim.
¹³ А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.	¹³ Pošto se Pavao i oni oko njega otisnuše od Pafa, stigoše u Pergu pamfilijsku. Ivan ih napusti te se vrati u Jeruzalem.
¹⁴ Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.	¹⁴ Oni pak krenuše iz Perge i stigoše u Antiohiju pizidijsku. U dan subotnji ušli su u sinagogu i sjeli.
¹⁵ А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»	¹⁵ Nakon čitanja Zakona i Prorokâ pošalju nadstojnici sinagoge k njima: »Braćo, rekoše, ima li u vas koja riječ utjehe za narod, govorite!«
¹⁶ Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!	¹⁶ Nato usta Pavao, dadne rukom znak i reče: »Izraelci i vi koji se Boga bojite, čujte!
¹⁷ Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.	¹⁷ Bog naroda ovoga, Izraela, izabra oce naše i uzdiže narod za boravka u zemlji egipatskoj te ga ispruženom rukom izvede iz nje.
¹⁸ І сорок років годував у пустині;	¹⁸ Oko četrdeset ga je godina na rukama nosio u pustinji
¹⁹ вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,	¹⁹ pa pošto zatre sedam naroda u zemlji kanaanskoj, ubaštini ga u zemlji njihovoj
²⁰ майже по чотириста п’ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.	²⁰ za kakve četiri stotine i pedeset godina. Nakon toga dade im suce – do Samuela proroka.
²¹ Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.	²¹ Onda zaiskaše kralja pa im Bog za četrdeset godina dade Šaula, sina Kiševa, iz plemena Benjaminova.
²² Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.	²² Pošto svrgnu njega, podiže im za kralja Davida za kojega posvjedoči: Nađoh Davida, sina Jišajeva, čovjeka po svom srcu, koji će ispuniti sve moje želje.
²³ З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,	²³ Iz njegova potomstva izvede Bog po svom obećanju Izraelu Spasitelja, Isusa.
²⁴ під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.	²⁴ Pred njegovim je dolaskom Ivan propovijedao krštenje obraćenja svemu narodu izraelskomu.
²⁵ Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв’язати.	²⁵ A kad je Ivan dovršavao svoju trku, govorio je: ‘Nisam ja onaj za koga me vi držite. Nego za mnom evo dolazi onaj komu ja nisam dostojan odriješiti obuće na nogama.’«
²⁶ Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.	²⁶ »Braćo, sinovi roda Abrahamova, vi i oni koji se među vama Boga boje, nama je upravljena ova Riječ spasenja.
²⁷ Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.	²⁷ Doista, žitelji Jeruzalema i glavari njihovi ne upoznaše njega ni riječi proročkih što se čitaju svake subote pa ih, osudivši ga, ispuniše.
²⁸ І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.	²⁸ Premda ne nađoše nikakva razloga smrti, zatražiše od Pilata da ga smakne.
²⁹ А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу.	²⁹ Pošto pak izvršiše sve što je o njemu napisano, skinuše ga s drveta i položiše u grob.
³⁰ Та Бог воскресив його з мертвих,	³⁰ Ali Bog ga uskrisi od mrtvih.
³¹ і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.	³¹ On se mnogo dana ukazivao onima koji s njim bijahu uzašli iz Galileje u Jeruzalem. Oni su sada njegovi svjedoci pred narodom.«
³² І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.	³² »I mi vam navješćujemo evanđelje: obećanje dano ocima
³³ Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти — мій син; я сьогодні зродив тебе. —	³³ Bog je ispunio djeci, nama, uskrisivši Isusa, kao što je i pisano u Psalmu drugom: Ti si Sin moj, danas te rodih.
³⁴ А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. —	³⁴ Da ga pak uskrisi od mrtvih te se on više nikad neće vratiti u trulež, rekao je ovime: Dat ću vama svetinje Davidove, pouzdane.
³⁵ Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. —	³⁵ Zato i na drugome mjestu kaže: Nećeš dati da Svetac tvoj ugleda truleži.
³⁶ Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.	³⁶ David doista, pošto u svom naraštaju posluži volji Božjoj, preminu, pridruži se ocima svojim i vidje trulež,
³⁷ Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.	³⁷ a Onaj koga Bog uskrisi ne vidje truleži.
³⁸ Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,	³⁸ /
³⁹ ним кожний віруючий виправдується.	³⁹ Neka vam dakle, braćo, znano bude: po Ovome vam se navješćuje oproštenje grijeha! Po Ovome se tko god vjeruje, opravdava od svega od čega se po Mojsijevu zakonu niste mogli opravdati!
⁴⁰ Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків:	⁴⁰ Pazite da se ne zbude što je rečeno u Prorocima:
⁴¹ Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»	⁴¹ Obazrite se, preziratelji, snebijte se i nestanite! Jer djelo činim u dane vaše, djelo u koje ne biste vjerovali da vam ga tko ispriča.«
⁴² Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.	⁴² Na izlasku su ih molili da im iduće subote o tome govore.
⁴³ А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.	⁴³ A pošto se skup raspustio, mnogi Židovi i bogobojazne pridošlice pođoše za Pavlom i Barnabom koji su ih nagovarali ustrajati u milosti Božjoj.
⁴⁴ Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.	⁴⁴ Iduće se subote gotovo sav grad zgrnu čuti riječ Gospodnju.
⁴⁵ Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.	⁴⁵ Kad su Židovi ugledali mnoštvo, puni zavisti psujući suprotstavljali su se onomu što je Pavao govorio.
⁴⁶ Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.	⁴⁶ Na to im Pavao i Barnaba smjelo rekoše: »Trebalo je da se najprije vama navijesti riječ Božja. Ali kad je odbacujete i sami sebe ne smatrate dostojnima života vječnoga, obraćamo se evo poganima.
⁴⁷ Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»	⁴⁷ Jer ovako nam je zapovjedio Gospodin: Postavih te za svjetlost poganima da budeš na spasenje do nakraj zemlje.
⁴⁸ Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.	⁴⁸ Pogani koji su slušali radovali su se i slavili riječ Gospodnju te povjerovaše oni koji bijahu određeni za život vječni.
⁴⁹ І ширилося слово Господнє по всій країні.	⁴⁹ Riječ se pak Gospodnja pronese po svoj onoj pokrajini.
⁵⁰ Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.	⁵⁰ Ali Židovi potakoše ugledne bogobojazne žene i prvake gradske te zametnuše progon protiv Pavla i Barnabe pa ih izbaciše iz svoga kraja.
⁵¹ Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію;	⁵¹ Oni pak stresu prašinu s nogu protiv njih pa odu u Ikonij.
⁵² учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.	⁵² A učenici su se ispunjali radošću i Duhom Svetim.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati