Іван 20

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці.	1 - Il primo giorno poi della settimana Maria Maddalena si recò al sepolcro di prima mattina, mentre era ancora buio e, vista la pietra rimossa dal sepolcro,
2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»	2 corse e venne da Simon Pietro dall'altro discepolo che Gesù amava e disse loro: «Han levato dal sepolcro il Signore, e non sappiamo dove l'abbiano posto».
3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.	3 Pietro e l'altro discepolo uscirono quindi e andarono al sepolcro.
4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;	4 Correvano tutt'e due insieme, ma l'altro discepolo fece più presto di Pietro e arrivò primo al sepolcro,
5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов.	5 e chinatosi, vide i lini per terra, ma non entrò.
6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,	6 Intanto Simon Pietro, che lo seguiva, giunse anch'egli, entrò nel sepolcro e vide deposti i lini,
7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.	7 e il sudario, ch'era stato sul capo di lui, non posto però tra i lini, ma piegato e messo da parte.
8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував.	8 Allora entrò anche l'altro discepolo che era giunto prima al sepolcro, e vide e credette.
9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.	9 Perchè ancora non sapevano la Scrittura, ch'egli doveva risuscitare dai morti.
10 Тож повернулись учні знов до себе.	10 I discepoli dunque se ne andarono di nuovo a casa.
11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,	11 Maria, invece, piangente, se ne stava fuori presso il sepolcro. Mentre dunque piangeva, si chinò per guardare dentro al sepolcro
12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.	12 e vide due angeli vestiti di bianco, seduti là dov'era stato posto il corpo di Gesù, uno a capo e l'altro ai piedi.
13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.»	13 Ed essi le dissero: «Donna, perchè piangi?». Ella rispose loro: «Perchè hanno preso il mio Signore, e non so dove l'abbiano posto».
14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.	14 Nel dir questo si voltò indietro e vide ritto in piedi Gesù, senza però conoscere ch'era Gesù.
15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.»	15 Gesù le domandò: «Donna, perchè piangi? Chi cerchi?». Ella, credendolo l'ortolano, gli rispose: «Signore, se tu l'hai portato via, dimmi ove l'hai messo ed io lo prenderò».
16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»	16 Gesù le disse: «Maria!». Ed ella, voltatasi, esclamò: «Rabboni» (che significa "Maestro").
17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»	17 Gesù le disse: «Non mi toccare, perchè non sono ancora salito al Padre mio. Va' dai miei fratelli, e di' loro che salgo al Padre mio e Padre vostro, Dio mio e Dio vostro».
18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав.	18 Maria Maddalena andò ad annunziare ai discepoli che aveva veduto il Signore e le aveva detto queste cose.
19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»	19 Venuta la sera di quel giorno, il primo della settimana, essendo, per paura dei Giudei, chiuse le porte del luogo dove si trovavano i discepoli, venne Gesù e fermatosi in mezzo disse: «La pace sia con voi!».
20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.	20 Dopo di che mostrò loro le mani ed il costato. I discepoli vedendo il Signore gioirono.
21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»	21 Gesù poi aggiunse: «La pace sia con voi! Come il Padre ha mandato me, anch'io mando voi».
22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!	22 E detto questo, soffiò su loro, e disse: «Ricevete lo Spirito Santo.
23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.»	23 A chi rimetterete i peccati, saranno rimessi, e da chi li riterrete, saranno ritenuti».
24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.	24 Ma Tommaso poi, chiamato Didimo, uno dei Dodici, non era con loro, quando venne Gesù.
25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»	25 Gli altri discepoli però gli dissero: «Abbiamo visto il Signore». Ma egli rispose: «Se non gli vedo nelle mani il foro dei chiodi, e non metto il mio dito nel posto dei chiodi, e non metto la mia mano nel suo costato, non credo».
26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!»	26 Otto giorni dopo, i discepoli si trovarono di nuovo là dentro e Tommaso era con loro. Gesù venne a porte chiuse, e presentatosi in mezzo a loro, disse: «La pace sia con voi».
27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!»	27 Poi rivoltosi a Tommaso soggiunse: «Metti qua il tuo dito e guarda le mie mani! Accosta anche la tua mano e mettila nel mio costato; e non voler essere incredulo, ma fedele».
28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»	28 Tommaso gli rispose: «Signore mio e Dio mio!».
29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»	29 Soggiunse Gesù: «Tommaso, hai creduto perchè hai visto; beati coloro che hanno creduto e non videro».
30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.	30 Ora Gesù fece alla presenza dei suoi discepoli molti miracoli, che non sono scritti in questo libro;
31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.	31 ma queste cose sono scritte affinchè crediate che Gesù è il Cristo, Figliuol di Dio, e credendo abbiate nel suo nome la vita.