Іван 20

Біблія	GREEK BIBLE
1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці.	1 Την δε πρωτην της εβδομαδος Μαρια η Μαγδαληνη ερχεται εις το μνημειον το πρωι, ενω ετι ητο σκοτος, και βλεπει τον λιθον σηκωμενον εκ του μνημειου.
2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»	2 Τρεχει λοιπον και ερχεται προς τον Σιμωνα Πετρον και προς τον αλλον μαθητην, τον οποιον ηγαπα ο Ιησους, και λεγει προς αυτους? Εσηκωσαν τον Κυριον εκ του μνημειου, και δεν εξευρομεν που εθεσαν αυτον.
3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.	3 Εξηλθε λοιπον ο Πετρος και ο αλλος μαθητης και ηρχοντο εις το μνημειον.
4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;	4 Ετρεχον δε οι δυο ομου? και ο αλλος μαθητης προετρεξε ταχυτερον του Πετρου και ηλθε πρωτος εις το μνημειον,
5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов.	5 και παρακυψας βλεπει κειμενα τα σαβανα, δεν εισηλθεν ομως.
6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,	6 Ερχεται λοιπον ο Σιμων Πετρος ακολουθων αυτον, και εισηλθεν εις το μνημειον και θεωρει τα σαβανα κειμενα,
7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.	7 και το σουδαριον, το οποιον ητο επι της κεφαλης αυτου, κειμενον ουχι ομου με τα σαβανα, αλλα χωριστα τετυλιγμενον εις ενα τοπον.
8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував.	8 Τοτε λοιπον εισηλθε και ο αλλος μαθητης ο ελθων πρωτος εις το μνημειον, και ειδε και επιστευσε?
9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.	9 διοτι δεν ενοουν ετι την γραφην οτι πρεπει αυτος να αναστηθη εκ νεκρων.
10 Тож повернулись учні знов до себе.	10 Ανεχωρησαν λοιπον παλιν εις τα ιδια οι μαθηται.
11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,	11 Η δε Μαρια ιστατο πλησιον του μνημειου κλαιουσα εξω. Ενω λοιπον εκλαιεν, εκυψεν εις το μνημειον?
12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.	12 και βλεπει δυο αγγελους με λευκα ιματια καθημενους, ενα προς την κεφαλην και ενα προς τους ποδας, εκει οπου εκειτο το σωμα του Ιησου.
13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.»	13 Και λεγουσι προς αυτην εκεινοι? Γυναι, τι κλαιεις; Λεγει προς αυτους? Διοτι εσηκωσαν τον Κυριον μου, και δεν εξευρω που εθεσαν αυτον.
14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.	14 Και αφου ειπε ταυτα, εστραφη εις τα οπισω και θεωρει τον Ιησουν ισταμενον, και δεν ηξευρεν οτι ειναι ο Ιησους.
15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.»	15 Λεγει προς αυτην ο Ιησους? Γυναι, τι κλαιεις; τινα ζητεις; Εκεινη νομιζουσα οτι ειναι ο κηπουρος, λεγει προς αυτον? Κυριε, εαν συ εσηκωσας αυτον, ειπε μοι που εθεσας αυτον, και εγω θελω σηκωσει αυτον.
16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»	16 Λεγει προς αυτην ο Ιησους? Μαρια. Εκεινη στραφεισα λεγει προς αυτον? Ραββουνι, το οποιον λεγεται, Διδασκαλε.
17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»	17 Λεγει προς αυτην ο Ιησους? Μη μου απτου? διοτι δεν ανεβην ετι προς τον Πατερα μου. Αλλ' υπαγε προς τους αδελφους μου και ειπε προς αυτους? Αναβαινω προς τον Πατερα μου και Πατερα σας και Θεον μου και Θεον σας.
18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав.	18 Ερχεται Μαρια η Μαγδαληνη και απαγγελλει προς τους μαθητας οτι ειδε τον Κυριον και οτι ειπε ταυτα προς αυτην.
19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»	19 Το εσπερας λοιπον της ημερας εκεινης της πρωτης της εβδομαδος, ενω αι θυραι ησαν κεκλεισμεναι, οπου οι μαθηται ησαν συνηγμενοι δια τον φοβον των Ιουδαιων, ηλθεν ο Ιησους και εσταθη εις το μεσον, και λεγει προς αυτους? Ειρηνη υμιν.
20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.	20 Και τουτο ειπων εδειξεν εις αυτους τας χειρας και την πλευραν αυτου. Εχαρησαν λοιπον οι μαθηται ιδοντες τον Κυριον.
21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»	21 Ειπε δε παλιν προς αυτους ο Ιησους? Ειρηνη υμιν? καθως με απεστειλεν ο Πατηρ, και εγω πεμπω εσας.
22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!	22 Και τουτο ειπων, ενεφυσησε και λεγει προς αυτους? Λαβετε Πνευμα Αγιον.
23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.»	23 Αν τινων συγχωρησητε τας αμαρτιας, ειναι συγκεχωρημεναι εις αυτους, αν τινων κρατητε, ειναι κεκρατημεναι.
24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.	24 Θωμας δε, εις εκ των δωδεκα, ο λεγομενος Διδυμος, δεν ητο μετ' αυτων οτε ηλθεν ο Ιησους.
25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»	25 Ελεγον λοιπον προς αυτον οι αλλοι μαθηται? Ειδομεν τον Κυριον. Ο δε ειπε προς αυτους? Εαν δεν ιδω εν ταις χερσιν αυτου τον τυπον των ηλων και βαλω τον δακτυλον μου εις τον τυπον των ηλων, και βαλω την χειρα μου εις την πλευραν αυτου, δεν θελω πιστευσει.
26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!»	26 Και μεθ' ημερας οκτω παλιν ησαν εσω οι μαθηται αυτου και Θωμας μετ' αυτων. Ερχεται ο Ιησους, ενω αι θυραι ησαν κεκλεισμεναι, και εσταθη εις το μεσον και ειπεν? Ειρηνη υμιν.
27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!»	27 Επειτα λεγει προς τον Θωμαν? Φερε τον δακτυλον σου εδω και ιδε τας χειρας μου, και φερε την χειρα σου και βαλε εις την πλευραν μου, και μη γινου απιστος αλλα πιστος.
28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»	28 Και απεκριθη ο Θωμας και ειπε προς αυτον? Ο Κυριος μου και ο Θεος μου.
29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»	29 Λεγει προς αυτον ο Ιησους? Επειδη με ειδες, Θωμα, επιστευσας? μακαριοι οσοι δεν ειδον και επιστευσαν.
30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.	30 Και αλλα πολλα θαυματα εκαμεν ο Ιησους ενωπιον των μαθητων αυτου, τα οποια δεν ειναι γεγραμμενα εν τω βιβλιω τουτω?
31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.	31 ταυτα δε εγραφησαν δια να πιστευσητε οτι ο Ιησους ειναι ο Χριστος ο Υιος του Θεου, και πιστευοντες να εχητε ζωην εν τω ονοματι αυτου.