Іван 20

Біблія	SMITH VAN DYKE
1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці.	1 وفي اول الاسبوع جاءت مريم المجدلية الى القبر باكرا والظلام باق فنظرت الحجر مرفوعا عن القبر.
2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»	2 فركضت وجاءت الى سمعان بطرس والى التلميذ الآخر الذي كان يسوع يحبه وقالت لهما اخذوا السيد من القبر ولسنا نعلم اين وضعوه.
3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.	3 فخرج بطرس والتلميذ الآخر وأتيا الى القبر.
4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;	4 وكان الاثنان يركضان معا. فسبق التلميذ الآخر بطرس وجاء اولا الى القبر
5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов.	5 وانحنى فنظر الاكفان موضوعة ولكنه لم يدخل.
6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,	6 ثم جاء سمعان بطرس يتبعه ودخل القبر ونظر الاكفان موضوعة
7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.	7 والمنديل الذي كان على راسه ليس موضوعا مع الاكفان بل ملفوفا في موضع وحده.
8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував.	8 فحينئذ دخل ايضا التلميذ الآخر الذي جاء اولا الى القبر ورأى فآمن.
9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.	9 لانهم لم يكونوا بعد يعرفون الكتاب انه ينبغي ان يقوم من الاموات.
10 Тож повернулись учні знов до себе.	10 فمضى التلميذان ايضا الى موضعهما
11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,	11 اما مريم فكانت واقفة عند القبر خارجا تبكي. وفيما هي تبكي انحنت الى القبر
12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.	12 فنظرت ملاكين بثياب بيض جالسين واحدا عند الراس والآخر عند الرجلين حيث كان جسد يسوع موضوعا.
13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.»	13 فقالا لها يا امرأة لماذا تبكين. قالت لهما انهم اخذوا سيدي ولست اعلم اين وضعوه.
14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.	14 ولما قالت هذا التفتت الى الوراء فنظرت يسوع واقفا ولم تعلم انه يسوع.
15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.»	15 قال لها يسوع يا امرأة لماذا تبكين. من تطلبين. فظنت تلك انه البستاني فقالت له يا سيد ان كنت انت قد حملته فقل لي اين وضعته وانا آخذه.
16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»	16 قال لها يسوع يا مريم. فالتفتت تلك وقالت له ربوني الذي تفسيره يا معلّم.
17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»	17 قال لها يسوع لا تلمسيني لاني لم اصعد بعد الى ابي. ولكن اذهبي الى اخوتي وقولي لهم اني اصعد الى ابي وابيكم والهي والهكم.
18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав.	18 فجاءت مريم المجدلية واخبرت التلاميذ انها رأت الرب وانه قال لها هذا
19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»	19 ولما كانت عشية ذلك اليوم وهو اول الاسبوع وكانت الابواب مغلقة حيث كان التلاميذ مجتمعين لسبب الخوف من اليهود جاء يسوع ووقف في الوسط وقال لهم سلام لكم.
20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.	20 ولما قال هذا أراهم يديه وجنبه. ففرح التلاميذ اذ رأوا الرب.
21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»	21 فقال لهم يسوع ايضا سلام لكم. كما ارسلني الآب ارسلكم انا.
22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!	22 ولما قال هذا نفخ وقال لهم اقبلوا الروح القدس.
23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.»	23 من غفرتم خطاياه تغفر له. ومن امسكتم خطاياه أمسكت
24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.	24 اما توما احد الاثني عشر الذي يقال له التوأم فلم يكن معهم حين جاء يسوع.
25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»	25 فقال له التلاميذ الآخرون قد رأينا الرب. فقال لهم ان لم أبصر في يديه اثر المسامير واضع اصبعي في اثر المسامير واضع يدي في جنبه لا أؤمن
26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!»	26 وبعد ثمانية ايام كان تلاميذه ايضا داخلا وتوما معهم. فجاء يسوع والابواب مغلقة ووقف في الوسط وقال سلام لكم.
27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!»	27 ثم قال لتوما هات اصبعك الى هنا وابصر يديّ وهات يدك وضعها في جنبي ولا تكن غير مؤمن بل مؤمنا.
28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»	28 اجاب توما وقال له ربي والهي.
29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»	29 قال له يسوع لانك رأيتني يا توما آمنت. طوبى للذين آمنوا ولم يروا
30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.	30 وآيات أخر كثيرة صنع يسوع قدام تلاميذه لم تكتب في هذا الكتاب.
31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.	31 واما هذه فقد كتبت لتؤمنوا ان يسوع هو المسيح ابن الله ولكي تكون لكم اذا آمنتم حياة باسمه