Второзаконня 9

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 «Слухай, Ізраїлю, оце сьогодні маєш перейти через Йордан, щоб іти підбити народи, більші й сильніші за тебе; міста, великі й укріплені під саме небо;	1 Écoute, Israël, aujourd’hui tu vas traverser le Jourdain, tu vas déloger des nations plus grandes et plus puissantes que toi. Leurs villes sont grandes et leurs murailles s’élèvent jusqu’au ciel,
2 народ, великий і високорослий, синів Анака, яких ти знаєш, і ти чув, як про них кажуть: Хто встоїть проти синів Анака?	2 leur peuple est nombreux et de haute taille, c’est la race des Anakim (tu les connais et tu as entendu dire: Qui peut résister aux fils d’Anak?)
3 Знай же сьогодні, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе, як вогонь жерущий; він сам їх вигубить, він сам підкорить їх тобі, і ти проженеш і винищиш їх незабаром, як це обіцяв тобі Господь.	3 Mais tu dois savoir que Yahvé ton Dieu passera lui-même devant toi comme un feu dévorant. Il exterminera ces peuplades, il te les soumettra pour que tu les dépouilles et que tu les élimines rapidement comme Yahvé te l’a dit.
4 А як Господь, Бог твій, вижене їх перед тобою, ти не кажи в своєму серці: За мою праведність привів мене Господь мій, щоб зайняти цю землю, — тоді, коли насправді за беззаконня тих народів Господь жене їх геть із-перед тебе.	4 Mais lorsque Yahvé ton Dieu les aura chassées devant toi, ne dis pas: “Je méritais bien que Yahvé me fasse venir et conquérir ce pays.” Car Yahvé chasse ces peuplades devant toi pour les punir de leurs fautes.
5 Не за твою праведність і не за правоту твого серця ти входиш у їхню землю, щоб зайняти її, а за беззаконня тих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою — та й щоб справдити слово, яким Господь клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.	5 Ce n’est ni ton mérite, ni ta bonne conscience qui te font conquérir ce pays. Yahvé ton Dieu chasse ces nations devant toi pour punir leurs fautes et pour accomplir la promesse jurée à tes pères Abraham, Isaac et Jacob.
6 Тож затям добре: не за твою заслугу Господь, Бог твій, дає тобі цю гарну землю в посідання; ти бо народ тугошиїй.	6 Sache-le donc bien, ce n’est pas à cause de tes mérites que Yahvé ton Dieu te donne ce bon pays et que tu le possèdes, car tu es un peuple à la nuque raide.
7 Пам’ятай і не забувай, як ти прогнівав Господа, Бога твого, в пустині! Від дня, коли ти вийшов із Єгипетської землі, аж до вашого виходу на це місце були ви бунтівливі супроти Господа;	7 Souviens-toi, ne l’oublie pas, tu as irrité Yahvé ton Dieu dans le désert, depuis le jour où tu es sorti du pays d’Égypte jusqu’à ton arrivée en ce lieu. Sans cesse, vous vous êtes révoltés contre Yahvé.
8 і під Хоривом прогнівали ви Господа; та й Господь обурився на вас так, що хотів був вигубити вас.	8 Vous avez irrité Yahvé à l’Horeb, et Yahvé s’est mis en colère contre vous au point de vouloir vous exterminer.
9 Коли я зійшов на гору, щоб прийняти кам’яні таблиці, таблиці союзу, що його Господь уклав з вами, я пробув на ній сорок день і сорок ночей; хліба не їв я і води не пив;	9 J’étais alors monté sur la montagne pour recevoir les tables de pierre, les tables de l’Alliance que Yahvé concluait avec vous, et j’étais resté sur la montagne quarante jours et quarante nuits sans manger de pain et sans boire d’eau.
10 і дав мені Господь дві кам’яні таблиці, писані Божим пальцем, а на них були всі ті слова, які Господь сказав був до вас на горі, з-серед полум’я, в день зборів.	10 Alors Yahvé m’a donné les deux tables de pierre écrites du doigt de Dieu. Toutes ses paroles y étaient écrites, toutes celles que Yahvé avait dites devant vous sur la montagne, du milieu du feu, le jour où vous étiez rassemblés.
11 Отже, як минуло сорок день і сорок ночей, Господь дав мені дві кам’яні таблиці, таблиці союзу —	11 Au bout de quarante jours et de quarante nuits, Yahvé m’a donné les deux tables de pierre, les tables de l’Alliance.
12 і сказав до мене: Встань, спустись притьмом звідтіля! Бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із Єгипту; скоро звернули вони з дороги, що її я заповідав їм; вилили собі боввана.	12 Puis il m’a dit: “Lève-toi, descends vite, car ton peuple que j’ai fait sortir d’Égypte a déjà mal tourné. Tout de suite ils se sont détournés de la voie que je leur avais ordonnée, ils se sont fait une idole de métal fondu.”
13 І промовив до мене Господь: Придививсь я до цього народу, й ось бачу, що це народ твердолобий.	13 Yahvé me dit encore: “J’ai vu que ce peuple a la tête dure.
14 Відступись від мене, я вигублю їх і зітру їхнє ім’я з-під небес, а виведу з тебе народ більший і сильніший від цього народу.	14 Laisse-moi faire, je vais les exterminer et j’effacerai leurs noms de dessous les cieux, puis je ferai sortir de toi une nation plus puissante et plus nombreuse que celle-là.”
15 Тоді я повернувся, спустившися з гори, гора ж палала полум’ям, а в обох руках у мене дві кам’яні таблиці союзу.	15 Je suis alors redescendu de la montagne qui était tout en feu, je tenais de mes deux mains les deux tables de l’Alliance.
16 Я споглянув і побачив, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, бо ви вилили собі тельця, ви хутко звернули з дороги, що її Господь заповідав вам.	16 Alors j’ai vu que vous aviez péché contre Yahvé votre Dieu, vous vous étiez fait un veau de métal fondu. Vous n’aviez vraiment pas tardé à vous détourner de la voie que Yahvé vous avait indiquée.
17 І вхопив я тоді обидві таблиці та й кинув їх геть із рук від себе та й розбив їх перед вашими очима.	17 J’ai pris les tables à deux mains, je les ai jetées à terre et je les ai brisées sous vos yeux.
18 По тому припадав я до землі перед Господом сорок день і сорок ночей, як раніше — хліба не їв я і води не пив — за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, творивши зло перед Господніми очима, щоб прогнівити Бога;	18 Puis je me suis jeté à terre devant Dieu et, comme la première fois, je suis resté 40 jours et 40 nuits sans manger de pain et sans boire d’eau, à cause de votre péché: vous aviez fait ce qui est mal aux yeux de Yahvé et vous l’aviez irrité.
19 бо я злякався був обурення й ярости, якою закипів Господь на нас так, що хотів вигубити вас. І вислухав мене Господь і цим разом.	19 Je tremblais, pensant à la colère et à la fureur de Yahvé envers vous. Il voulait vous exterminer mais, une fois encore, Yahvé m’a écouté.
20 На Арона теж розгнівався був дуже Господь, так, що хотів був його згубити, та я заступився тоді був і за Арона.	20 Yahvé se mit aussi en colère contre Aaron, il voulait le faire mourir. Pour Aaron aussi, je me suis mis en prière.
21 А ваш гріх, бичка, що його ви собі спорудили, взяв я і спалив огнем, розтовкши його дощенту та розтерши на пил, і кинув той порох до потоку, що тече з гори.	21 J’ai pris votre péché, ce veau que vous aviez fabriqué, et je l’ai jeté au feu; je l’ai fait passer par la meule, je l’ai réduit en poudre et j’ai jeté cette poudre dans le torrent qui descend de la montagne.
22 Та й у Тавері й у Массі й у Ківрот-Гаттаві ви теж прогнівили Господа.	22 Ce fut pareil à Tabéra, à Massa, et à Kibrot-Ha-Taava: vous avez irrité Yahvé.
23 А як Господь хотів був послати вас із Кадеш-Барне, кажучи: Ідіть, займіть землю, що її даю вам, — то ви збунтувалися проти наказу Господа, Бога вашого, не йняли йому віри та й не послухали його голосу.	23 Lorsque Yahvé vous a envoyés de Qadesh-Barné en vous disant: “Montez et prenez possession du pays que je vous ai donné!”, vous vous êtes révoltés contre les ordres de Yahvé votre Dieu; vous n’avez pas eu confiance en lui et vous ne l’avez pas écouté.
24 І ворохобилися ви проти Господа з дня, відколи я вас спізнав.	24 Depuis le jour où je vous ai connus vous avez été rebelles à Yahvé.
25 Отож припадав я ниць перед Господом тих сорок день і сорок ночей, лежавши обличчям до землі, бо Господь погрожував, що вигубить вас,	25 Je me suis donc jeté à terre devant Yahvé. Oui, pendant quarante jours et quarante nuits j’étais à terre devant Yahvé, car il parlait de vous exterminer.
26 але я благав Господа такими словами: Господи, Боже мій! Не погуби свого народу і своєї власности, що її визволив єси потугою своєю, що вивів із Єгипту своєю рукою.	26 J’ai supplié Yahvé, je lui ai dit: “Seigneur Yahvé, ne détruis pas ce peuple qui est ton bien propre, que tu t’es acquis par ta puissance, que tu as fait sortir d’Égypte à main forte.
27 Згадай слуг твоїх, Авраама, Ісаака, Якова; не бери до уваги запеклість цього народу, його беззаконня й гріхи,	27 Souviens-toi de tes serviteurs Abraham, Isaac et Jacob, et oublie que ce peuple a été insupportable, mauvais et pécheur.
28 щоб у землі, що з неї ти нас вивів, не говорили: Тому що Господь не здолав увести їх у землю, що її був обіцяв їм, тому що зненавидів їх, вивів їх, щоб загинули смертю в пустині.	28 Sinon l’on dira au pays dont tu nous as délivrés: Yahvé n’a pas été capable de les faire entrer dans le pays qu’il leur avait promis; les Israélites l’ont tellement dégoûté, qu’après les avoir fait sortir il les a laissés mourir dans le désert.
29 Все ж бо таки вони твої люди і твоя власність, яких ти вивів своєю великою силою і своїм потужним рам’ям.»	29 “Rappelle-toi qu’ils sont ton peuple et ton bien propre, et que tu les as fait sortir par la force, en frappant de grands coups.”