Лука 20

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами	1 - In uno di quei giorni, mentre insegnava al popolo nel tempio e annunziava la buona novella,
2 і сказали так до нього «Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю»	2 Sopraggiunsero i principi dei Sacerdoti e gli Scribi con gli anziani e gli chiesero: «Dicci con quale autorità fai tu queste cose, oppure chi ti ha dato questa autorità?».
3 Він у відповідь сказав «Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені	3 Ed egli rispose loro: «Anch'io vi farò una domanda. Rispondetemi:
4 Йоанове хрищення було з неба чи від людей»	4 - Il battesimo di Giovanni veniva dal cielo o dagli uomini? -».
5 А вони так міркували в собі Якщо ми скажемо З неба, — він спитає Чому ж ви йому не повірили	5 Ed essi facevan tra loro queste considerazioni: «Se diciamo che veniva dal cielo, ci dirà: - Perchè dunque non gli avete creduto? -,
6 А як ми скажемо Від людей, — увесь народ нас поб’є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.	6 e se diciamo che veniva dagli uomini, tutto il popolo ci lapiderà, persuaso com'è che Giovanni fosse un profeta».
7 І відповіли «Не знаємо, звідки (воно було).»	7 Perciò risposero che non sapevano donde venisse.
8 А Ісус сказав їм «То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.»	8 E Gesù replicò loro: «Neppure io vi dico con quale autorità faccio queste cose».
9 І він почав народові казати оцю притчу «Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.	9 Poi cominciò a raccontare al popolo questa parabola: «Un uomo piantò una vigna e datala in affitto a dei coloni, se n'andò per un lungo viaggio.
10 Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.	10 A suo tempo, mandò ai coloni un servo, perchè gli dessero conto dei prodotti della vigna; ma i coloni lo picchiarono e lo rimandarono a mani vuote.
11 І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.	11 Mandò ancora un altro servo; ma essi, picchiato e vituperato anche costui, lo rimandarono a mani vuote.
12 Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.	12 Egli allora ne mandò un terzo; ed essi, ferito anche lui, lo scannarono.
13 Сказав тоді власник виноградника Що мені робити Послати хібащо мого улюбленого сина Може його пошанують	13 Allora disse il padrone della vigna: - Che farò? Manderò il mio figliuolo diletto; forse, quando lo vedranno, avranno rispetto per lui. -
14 Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.	14 Ma i coloni, vistolo appena, complottaron tra loro e dissero: - Costui è l'erede; uccidiamolo e l'eredità sarà nostra. -
15 І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника	15 E, cacciatolo fuor della vigna, lo uccisero. Ora che farà di costoro il padrone della vigna?
16 Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.» Почувши це, вони сказали «Нехай це не станеться!»	16 Verrà, sterminerà quei coloni e darà ad altri la vigna». Ma essi avendo udito ciò, dissero: «Non sia mai».
17 Ісус же глянув на них пильно й мовив «Що, отже, значить оце написане Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним	17 Egli però, fissatili, disse: «Che vuol dire dunque quanto sta scritto: La pietra rigettata dai costruttori è divenuta pietra angolare ?
18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; на кого ж він впаде — роздавить.»	18 Chiunque cadrà su quella pietra sarà sfracellato, ed essa stritolerà colui sul quale cade».
19 Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.	19 Gli Scribi e i principi dei Sacerdoti cercarono di mettergli immediatamente le mani addosso, ma ebbero paura del popolo, perchè capiron che questa parabola l'aveva raccontata per loro.
20 І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.	20 Essi spiandolo gli mandarono insidiatori, i quali si fingessero giusti per sorprenderlo in fallo nella sua conversazione, e poterlo così dare in mano delle autorità e in balìa del preside.
21 І ті спитали його «Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.	21 Costoro lo interrogarono: «Maestro, sappiamo che tu parli e insegni rettamente, e non guardi in viso a nessuno, ma insegni la via di Dio con verità.
22 Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні»	22 È lecito a noi pagare il tributo a Cesare, o no?».
23 Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них	23 Egli, conoscendo la loro astuzia, rispose loro: «Perchè mi tentate?
24 «Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис» Ті відповіли «Кесарів.»	24 Mostratemi un danaro. Di chi è l'immagine e l'iscrizione?». Gli risposero: «Di Cesare».
25 І він сказав їм «Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.»	25 «Rendete dunque», soggiunse loro «a Cesare quel che è di Cesare e a Dio quel che è di Dio».
26 І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.	26 E così in nessuna parola potevano trovare un pretesto, davanti al popolo, e ammirati della sua risposta, stettero zitti.
27 Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили	27 Alcuni Sadducei, i quali negano che vi sia la resurrezione, s'accostarono a lui e lo interrogarono
28 й спитали його «Учителю, Мойсей приписав нам Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.	28 così: «Maestro, Mosè ha lasciato scritto: Se un uomo, avendo moglie, muore senza lasciare figli, suo fratello ne sposi la vedova e susciti prole al fratello .
29 Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.	29 Ora c'erano sette fratelli; il primo prese moglie e morì senza figliuoli.
30 Потім другий,	30 Il secondo ne sposò la vedova ed egli pure morì senza figliuoli.
31 і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.	31 Il terzo la sposò e lo stesso fecero tutt'e sette, che morirono senza lasciar figliuoli.
32 Врешті, померла й жінка.	32 Ultima di tutti, morì anche la donna.
33 Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.»	33 Di chi dunque, nella resurrezione, sarà moglie, mentre lo è stata di tutt'e sette?».
34 Ісус відповів їм «Сини цього світу женяться і виходять заміж.	34 Gesù rispose loro: «I figli di questo mondo si sposano e si maritano;
35 Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;	35 ma coloro che saranno ritenuti degni del mondo futuro e della resurrezione dei morti, non si ammoglieranno e non si mariteranno;
36 бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.	36 perchè non potranno più morire; sono come gli angeli e son figliuoli di Dio, essendo figliuoli della resurrezione.
37 А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.	37 Che poi i morti abbiano a risorgere lo dichiarò anche Mosè nel passo del Roveto , quando chiama il Signore il Dio d'Abramo, il Dio di Isacco e il Dio di Giacobbe.
38 Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.»	38 Ora Egli non è un Dio di morti, ma di viventi; poichè, per lui, tutti son vivi».
39 Деякі з книжників, озвавшися, заговорили «Учителю, ти добре сказав.»	39 Alcuni degli Scribi soggiunsero: «Maestro, hai detto bene».
40 І не насмілювались вони більше ні про що його питати.	40 E non osarono più fargli domanda.
41 І тоді він до них промовив «Як же це кажуть, що Христос син Давида	41 Egli domandò loro: «Come mai si dice che il Cristo sia figlio di David?
42 Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить Господь сказав Владиці моєму Сиди праворуч мене,	42 Mentre David stesso nel libro dei Salmi dice: Il Signore ha detto al mio Signore: - Siedi alla mia destra,
43 поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.	43 finchè io abbia posto i tuoi nemici come sgabelli ai tuoi piedi -?
44 Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином»	44 Dunque David lo chiama Signore; come mai allora può essere suo figliuolo?».
45 І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням «Остерігайтеся книжників,	45 E mentre tutto il popolo lo stava ascoltando, egli disse a' suoi discepoli:
46 що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;	46 «Guardatevi dagli Scribi, i quali passeggiano volentieri in lunghe vesti, e amano le riverenze nelle piazze e i primi seggi nelle sinagoghe e i primi posti nei conviti;
47 що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.»	47 essi che divorano le case delle vedove e pregano a lungo per farsi vedere. A costoro toccherà una condanna più rigorosa».