Лука 2

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.	1 Or avvenne che in quei giorni usci un editto di Cesare Augusto che ordinava il censimento di tutto l'impero.
2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.	2 Questo primo censimento fu fatto mentre Cirino era preside della Siria.
3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.	3 E andavano tutti a farsi scrivere, ciascuno alla sua città.
4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,	4 Anche Giuseppe andò da Nazaret di Galilea alla città di David, chiamata Betlem, in Giudea, essendo della casa e della famiglia di David,
5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.	5 a dare il nome con Maria sua sposa che era incinta.
6 І от коли вони були там, настав їй час родити,	6 E avvenne che mentre quivi si trovavano, per lei si compì il tempo del parto;
7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.	7 e partorì il Figlio suo primogenito, lo fasciò e lo pose in una mangiatoia, perchè non c'era posto per loro nell'albergo.
8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.	8 Or nelle vicinanze v'erano dei pastori che stavano desti a far la guardia notturna al loro gregge.
9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.	9 Ed ecco presentarsi ad essi un Angelo del Signore, e la luce di Dio rifulse su di loro, e sbigot­tirono dal gran timore.
10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу	10 Ma l'Angelo disse loro: Nontemete, ecco vi reco l'annunzio di una grande allegrezza che sara per tutto il popolo:
11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.	11 Oggi, nella città di David, vi è nato il Salva­tore, che è Cristo, il Signore.
12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»	12 E lo riconoscerete da questo: trove­rete un bambino avvolto in fa­sce, a giacere in una mangiatoia.
13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла	13 E subito si raccolse intorno all'Angelo una schiera della mili­zia celeste che lodava Dio, dicen­do:
14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»	14 Gloria a Dio nel più alto dei cieli, e pace in terra agli uomini di buona volontà.
15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»	15 E come gli Angeli sparirono in cielo, i pastori presero a dire tra loro: Andiamo fino a Betlem a vedere quanto è accaduto riguardo a quello che il Signore ci ha manifestato.
16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.	16 E in fretta andarono, e trovarono Maria, Giuseppe e il bambino giacente nella mangiatoia.
17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;	17 E, vedendolo, si persuasero di quanto loro era stato dotto di quel bambino.
18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.	18 Quanti ne sentirono parlare si maravigliarono delle cose loro dette dai pastori.
19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.	19 Maria poi conservava nella mente tutte queste cose, e le meditava nel suo cuore.
20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.	20 E i pastori se ne ritornarono glorificando e lodando Dio per tutto quello che avevano udito e visto, secondo quello che era stato loro detto.
21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.	21 E come passarono gli otto giorni per la circoncisione del fanciullo, gli fu posto nome Gesù, com'era stato chiamato dall'Angelo prima che nel seno materno fosse concepito.
22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,	22 E quando furono compiuti i giorni della purificazione di lei, secondo la legge di Mosè, lo portarono a Gerusalemme, per presentarlo al Signore;
23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —	23 secondo quello che sta scritto nella legge del Signore: Ogni primogenito maschio sarà consacrato al Signore;
24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»	24 e per far l'offerta prescritta dalla legge del Signore, d'un paio di tortore o di due piccole colombe.
25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.	25 C'era allora in Gerusalemme un uomo di nome Simeone, uomo giusto e pio che aspettava la consolazione d'Israele; e lo Spirito Santo era in lui:
26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.	26 e gli aveva assicurato che non sarebbe morto prima di vedere il Cristo del Signore.
27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,	27 E mosso dallo Spirito Santo, andò al tempio; e quando i genitori vi portarono il bambino Gesù, per fare a suo riguardo secondo il rito della legge,
28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив	28 egli pure se lo prese in braccio, e benedicendo Dio esclamò:
29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,	29 Or lascia, o Signore, che il tuo servo, secondo la tua parola, se ne vada in pace;
30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,	30 perchè gli occhi miei hanno mirato il tuo Salvatore,
31 що ти приготував перед усіма народами;	31 da te preparato nel cospetto di tutti i popoli,
32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»	32 luce di rivelazione alle Genti e Gloria d'Israele tuo popolo.
33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.	33 E il padre e la madre di Gesù restavano maravigliati di quanto si diceva di lui.
34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,	34 Simeone li benedisse dicendo però a Maria sua madre: Ecco, egli è posto a rovina e a risurrezione di molti in Israele e come segno di contraddizione;
35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»	35 anche a te una spada trapasserà l'anima, affinchè restino svelati i pensieri di molti inori.
36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;	36 Vi era anche una profetessa, Anna, figlia di Fanuel, della tribù di Aser: questa era molto avanzata in età, e vissuta col marito otto anni dalla sua verginità,
37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.	37 e rimasta vedova fino agli ottantaquattro anni, non usciva mai dal tempio; ma serviva a Dio notte e giorno in digiuni e preghiere.
38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.	38 E anche lei, capitata proprio in quella medesima ora, dava gloria al Signore, parlando del bambino a quanti aspettavano la redenzione d'Israele.
39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.	39 E come ebbero adempito ogni cosa prescritta dalla legge del Signore, tornarono in Galilea, al­la loro città di Nazaret.
40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.	40 E il fanciullo cresceva e si irrobustiva pieno di sapienza, o la Grazia di Dio era in lui.
41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.	41 Ed i suoi genitori andavano ogni anno a Gerusalemme per la solennità della Pasqua.
42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.	42 Or quando egli fu a dodici anni, essendo essi andati a Gerusalemme, secondo l'usanza della festa,
43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.	43 al ritorno, passati i giorni della solennità, il fanciullo Gesù rimase in Gerusalemme, nè se ne avvidero i suoi genitori.
44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,	44 Supponendo che fosse nella comitiva, fecero una giornata; poi sì misero a cercarlo fra i parenti e i conoscenti.
45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.	45 Ma non avendolo trovato, tornarono a Gerusalemme, a cercarlo.
46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.	46 E avvenne che dopo tre giorni lo trovarono nel tempio, seduto fra i dottori ad ascoltarli ed interrogarli,
47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.	47 mentre gli uditori stupivano della sua sapienza e delle sue risposti1.
48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»	48 E vedendolo ne fecero le maraviglie. E sua madre gli disse: Figlio, perchè ci hai fatto questo? Ecco, tuo padre ed io, angosciati, ti cercavamo!
49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»	49 Ed egli rispose loro: E perchè cercarmi? Non sapevate che io devo occuparmi di ciò che spetta al Padre mio?
50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.	50 Ed essi non intesero le parole loro dette da lui.
51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.	51 E se ne andò con loro e tornò a Nazaret, e stava loro soggetto. Però sua madre serbava in cuor suo tutte queste cose.
52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей	52 E Gesù cresceva in sapienza, in età e in grazia dinanzi a Dio e agli uomini.