Марко 9

Torna indietro

Біблія	Bibbia C.E.I. 2008
¹ І сказав їм: Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності.	¹ Diceva loro: «In verità io vi dico: vi sono alcuni, qui presenti, che non morranno prima di aver visto giungere il regno di Dio nella sua potenza».
² Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними:	² Sei giorni dopo, Gesù prese con sé Pietro, Giacomo e Giovanni e li condusse su un alto monte, in disparte, loro soli. Fu trasfigurato davanti a loro
³ одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.	³ e le sue vesti divennero splendenti, bianchissime: nessun lavandaio sulla terra potrebbe renderle così bianche.
⁴ Й Ілля з’явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.	⁴ E apparve loro Elia con Mosè e conversavano con Gesù.
⁵ Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один.	⁵ Prendendo la parola, Pietro disse a Gesù: «Rabbì, è bello per noi essere qui; facciamo tre capanne, una per te, una per Mosè e una per Elia».
⁶ Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.	⁶ Non sapeva infatti che cosa dire, perché erano spaventati.
⁷ І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!	⁷ Venne una nube che li coprì con la sua ombra e dalla nube uscì una voce: «Questi è il Figlio mio, l’amato: ascoltatelo!».
⁸ Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.	⁸ E improvvisamente, guardandosi attorno, non videro più nessuno, se non Gesù solo, con loro.
⁹ А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.	⁹ Mentre scendevano dal monte, ordinò loro di non raccontare ad alcuno ciò che avevano visto, se non dopo che il Figlio dell’uomo fosse risorto dai morti.
¹⁰ І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає воскреснути з мертвих.	¹⁰ Ed essi tennero fra loro la cosa, chiedendosi che cosa volesse dire risorgere dai morti.
¹¹ І запитали його, промовивши: А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?	¹¹ E lo interrogavano: «Perché gli scribi dicono che prima deve venire Elia?».
¹² Він же відрік їм: Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, — та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?	¹² Egli rispose loro: «Sì, prima viene Elia e ristabilisce ogni cosa; ma, come sta scritto del Figlio dell’uomo? Che deve soffrire molto ed essere disprezzato.
¹³ Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього.	¹³ Io però vi dico che Elia è già venuto e gli hanno fatto quello che hanno voluto, come sta scritto di lui».
¹⁴ Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.	¹⁴ E arrivando presso i discepoli, videro attorno a loro molta folla e alcuni scribi che discutevano con loro.
¹⁵ Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.	¹⁵ E subito tutta la folla, al vederlo, fu presa da meraviglia e corse a salutarlo.
¹⁶ А він спитав їх: Про що сперечаєтеся з ними?	¹⁶ Ed egli li interrogò: «Di che cosa discutete con loro?».
¹⁷ І відказав йому один з народу: Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,	¹⁷ E dalla folla uno gli rispose: «Maestro, ho portato da te mio figlio, che ha uno spirito muto.
¹⁸ і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли.	¹⁸ Dovunque lo afferri, lo getta a terra ed egli schiuma, digrigna i denti e si irrigidisce. Ho detto ai tuoi discepoli di scacciarlo, ma non ci sono riusciti».
¹⁹ Він же у відповідь каже їм: О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене.	¹⁹ Egli allora disse loro: «O generazione incredula! Fino a quando sarò con voi? Fino a quando dovrò sopportarvi? Portatelo da me».
²⁰ І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.	²⁰ E glielo portarono. Alla vista di Gesù, subito lo spirito scosse con convulsioni il ragazzo ed egli, caduto a terra, si rotolava schiumando.
²¹ Спитав же його батька: Скільки часу, як це йому сталося? — З дитинства, — відповів той.	²¹ Gesù interrogò il padre: «Da quanto tempo gli accade questo?». Ed egli rispose: «Dall’infanzia;
²² І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним.	²² anzi, spesso lo ha buttato anche nel fuoco e nell’acqua per ucciderlo. Ma se tu puoi qualcosa, abbi pietà di noi e aiutaci».
²³ Ісус же каже йому: Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує.	²³ Gesù gli disse: «Se tu puoi! Tutto è possibile per chi crede».
²⁴ І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: Вірю, поможи моєму невірству!	²⁴ Il padre del fanciullo rispose subito ad alta voce: «Credo; aiuta la mia incredulità!».
²⁵ Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього.	²⁵ Allora Gesù, vedendo accorrere la folla, minacciò lo spirito impuro dicendogli: «Spirito muto e sordo, io ti ordino, esci da lui e non vi rientrare più».
²⁶ І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: Вмер він.	²⁶ Gridando e scuotendolo fortemente, uscì. E il fanciullo diventò come morto, sicché molti dicevano: «È morto».
²⁷ Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.	²⁷ Ma Gesù lo prese per mano, lo fece alzare ed egli stette in piedi.
²⁸ Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: Чому ми не могли його вигнати?	²⁸ Entrato in casa, i suoi discepoli gli domandavano in privato: «Perché noi non siamo riusciti a scacciarlo?».
²⁹ Він відповів їм: Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.	²⁹ Ed egli disse loro: «Questa specie di demòni non si può scacciare in alcun modo, se non con la preghiera».
³⁰ Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.	³⁰ Partiti di là, attraversavano la Galilea, ma egli non voleva che alcuno lo sapesse.
³¹ Навчав бо своїх учнів і казав їм: Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб’ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне.	³¹ Insegnava infatti ai suoi discepoli e diceva loro: «Il Figlio dell’uomo viene consegnato nelle mani degli uomini e lo uccideranno; ma, una volta ucciso, dopo tre giorni risorgerà».
³² Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.	³² Essi però non capivano queste parole e avevano timore di interrogarlo.
³³ І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: Про що ви сперечалися дорогою?	³³ Giunsero a Cafàrnao. Quando fu in casa, chiese loro: «Di che cosa stavate discutendo per la strada?».
³⁴ Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.	³⁴ Ed essi tacevano. Per la strada infatti avevano discusso tra loro chi fosse più grande.
³⁵ Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою.	³⁵ Sedutosi, chiamò i Dodici e disse loro: «Se uno vuole essere il primo, sia l’ultimo di tutti e il servitore di tutti».
³⁶ Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:	³⁶ E, preso un bambino, lo pose in mezzo a loro e, abbracciandolo, disse loro:
³⁷ Хто прийме одне з таких дитят в моє ім’я, — мене приймає; а хто мене приймає, — не мене приймає, а того, хто послав мене.	³⁷ «Chi accoglie uno solo di questi bambini nel mio nome, accoglie me; e chi accoglie me, non accoglie me, ma colui che mi ha mandato».
³⁸ Йоан же сказав до нього: Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім’ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, — не ходить бо з нами.	³⁸ Giovanni gli disse: «Maestro, abbiamo visto uno che scacciava demòni nel tuo nome e volevamo impedirglielo, perché non ci seguiva».
³⁹ Ісус же мовив: Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім’ям і міг би незабаром мене лихословити.	³⁹ Ma Gesù disse: «Non glielo impedite, perché non c’è nessuno che faccia un miracolo nel mio nome e subito possa parlare male di me:
⁴⁰ Бо хто не проти нас, той за нас.	⁴⁰ chi non è contro di noi è per noi.
⁴¹ Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, — істинно кажу вам, — той не втратить своєї нагороди.	⁴¹ Chiunque infatti vi darà da bere un bicchiere d’acqua nel mio nome perché siete di Cristo, in verità io vi dico, non perderà la sua ricompensa.
⁴² Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, — краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.	⁴² Chi scandalizzerà uno solo di questi piccoli che credono in me, è molto meglio per lui che gli venga messa al collo una macina da mulino e sia gettato nel mare.
⁴³ І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,	⁴³ Se la tua mano ti è motivo di scandalo, tagliala: è meglio per te entrare nella vita con una mano sola, anziché con le due mani andare nella Geènna, nel fuoco inestinguibile.
⁴⁴ де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.	⁴⁴
⁴⁵ І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,	⁴⁵ E se il tuo piede ti è motivo di scandalo, taglialo: è meglio per te entrare nella vita con un piede solo, anziché con i due piedi essere gettato nella Geènna.
⁴⁶ де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.	⁴⁶
⁴⁷ І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,	⁴⁷ E se il tuo occhio ti è motivo di scandalo, gettalo via: è meglio per te entrare nel regno di Dio con un occhio solo, anziché con due occhi essere gettato nella Geènna,
⁴⁸ де черв’як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.	⁴⁸ dove il loro verme non muore e il fuoco non si estingue.
⁴⁹ Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна — сіллю посолиться.	⁴⁹ Ognuno infatti sarà salato con il fuoco.
⁵⁰ Сіль — добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!	⁵⁰ Buona cosa è il sale; ma se il sale diventa insipido, con che cosa gli darete sapore? Abbiate sale in voi stessi e siate in pace gli uni con gli altri».

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati