Марко 3

Біблія	CATHOLIC PUBLIC DOMAIN
1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.	1 And again, he entered into the synagogue. And there was a man there who had a withered hand.
2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.	2 And they observed him, to see if he would cure on the Sabbaths, so that they might accuse him.
3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині!	3 And he said to the man who had the withered hand, “Stand up in the middle.”
4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали.	4 And he said to them: “Is it lawful to do good on the Sabbaths, or to do evil, to give health to a life, or to destroy?” But they remained silent.
5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала.	5 And looking around at them with anger, being very saddened over the blindness of their hearts, he said to the man, “Extend your hand.” And he extended it, and his hand was restored to him.
6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.	6 Then the Pharisees, going out, immediately took counsel with the Herodians against him, as to how they might destroy him.
7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,	7 But Jesus withdrew with his disciples to the sea. And a great crowd followed him from Galilee and Judea,
8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.	8 and from Jerusalem, and from Idumea and across the Jordan. And those around Tyre and Sidon, upon hearing what he was doing, came to him in a great multitude.
9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.	9 And he told his disciples that a small boat would be useful to him, because of the crowd, lest they press upon him.
10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.	10 For he healed so many, that as many of them as had wounds would rush toward him in order to touch him.
11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий!	11 And the unclean spirits, when they saw him, fell prostrate before him. And they cried out, saying,
12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.	12 “You are the Son of God.” And he strongly admonished them, lest they make him known.
13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.	13 And ascending onto a mountain, he called to himself those whom he willed, and they came to him.
14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;	14 And he acted so that the twelve would be with him, and so that he might send them out to preach.
15 і дав їм владу виганяти бісів.	15 And he gave them authority to cure infirmities, and to cast out demons:
16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро;	16 and he imposed on Simon the name Peter;
17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому;	17 and also he imposed on James of Zebedee, and John the brother of James, the name ‘Boanerges,’ that is, ‘Sons of Thunder;’
18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.	18 and Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James of Alphaeus, and Thaddeus, and Simon the Canaanite,
	19 and Judas Iscariot, who also betrayed him.
20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.	20 And they went to a house, and the crowd gathered together again, so much so that they were not even able to eat bread.
21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі!	21 And when his own had heard of it, they went out to take hold of him. For they said: “Because he has gone mad.”
22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.	22 And the scribes who had descended from Jerusalem said, “Because he has Beelzebub, and because by the prince of demons does he cast out demons.”
23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти?	23 And having called them together, he spoke to them in parables: “How can Satan cast out Satan?
24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.	24 For if a kingdom is divided against itself, that kingdom is not able to stand.
25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.	25 And if a house is divided against itself, that house is not able to stand.
26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!	26 And if Satan has risen up against himself, he would be divided, and he would not be able to stand; instead he reaches the end.
27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.	27 No one is able to plunder the goods of a strong man, having entered into the house, unless he first binds the strong man, and then he shall plunder his house.
28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.	28 Amen I say to you, that all sins will be forgiven the sons of men, and the blasphemies by which they will have blasphemed.
29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний.	29 But he who will have blasphemed against the Holy Spirit shall not have forgiveness in eternity; instead he shall be guilty of an eternal offense.”
30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа.	30 For they said: “He has an unclean spirit.”
31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.	31 And his mother and brothers arrived. And standing outside, they sent to him, calling him.
32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають.	32 And the crowd was sitting around him. And they said to him, “Behold, your mother and your brothers are outside, seeking you.”
33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої?	33 And responding to them, he said, “Who is my mother and my brothers?”
34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати.	34 And looking around at those who were sitting all around him, he said: “Behold, my mother and my brothers.
35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати.	35 For whoever has done the will of God, the same is my brother, and my sister and mother.”