Марко 14

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Bibbia Vulgata Clementina
1 Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,1 Erat autem Pascha et azyma post biduum : et quærebant summi sacerdotes et scribæ quomodo eum dolo tenerent, et occiderent.
2 але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!2 Dicebant autem : Non in die festo, ne forte tumultus fieret in populo.
3 І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.3 Et cum esset Bethaniæ in domo Simonis leprosi, et recumberet, venit mulier habens alabastrum unguenti nardi spicati pretiosi : et fracto alabastro, effudit super caput ejus.
4 Деякі обурилися між собою: Навіщо, мовляв, така втрата мира!4 Erant autem quidam indigne ferentes intra semetipsos, et dicentes : Ut quid perditio ista unguenti facta est ?
5 Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати! І вони ремствували на неї.5 poterat enim unguentum istud venundari plus quam trecentis denariis, et dari pauperibus. Et fremebant in eam.
6 Але Ісус сказав: Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.6 Jesus autem dixit : Sinite eam, quid illi molesti estis ? Bonum opus operata est in me :
7 Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.7 semper enim pauperes habetis vobiscum : et cum volueritis, potestis illis benefacere : me autem non semper habetis.
8 Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.8 Quod habuit hæc, fecit : prævenit ungere corpus meum in sepulturam.
9 Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.9 Amen dico vobis : Ubicumque prædicatum fuerit Evangelium istud in universo mundo, et quod fecit hæc, narrabitur in memoriam ejus.
10 Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.10 Et Judas Iscariotes, unus de duodecim, abiit ad summos sacerdotes, ut proderet eum illis.
11 Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.11 Qui audientes gavisi sunt : et promiserunt ei pecuniam se daturos. Et quærebat quomodo illum opportune traderet.
12 А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, — щоб ти їв Пасху?12 Et primo die azymorum quando Pascha immolabant, dicunt ei discipuli : Quo vis eamus, et paremus tibi ut manduces Pascha ?
13 І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним,13 Et mittit duos ex discipulis suis, et dicit eis : Ite in civitatem, et occurret vobis homo lagenam aquæ bajulans : sequimini eum,
14 і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху?14 et quocumque introierit, dicite domino domus, quia magister dicit : Ubi est refectio mea, ubi Pascha cum discipulis meis manducem ?
15 І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.15 Et ipse vobis demonstrabit cœnaculum grande, stratum : et illic parate nobis.
16 Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху.16 Et abierunt discipuli ejus, et venerunt in civitatem : et invenerunt sicut dixerat illis, et paraverunt Pascha.
17 Якже настав вечір, — приходить з дванадцятьма.17 Vespere autem facto, venit cum duodecim.
18 І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть.18 Et discumbentibus eis, et manducantibus, ait Jesus : Amen dico vobis, quia unus ex vobis tradet me, qui manducat mecum.
19 Вони засмутились і один по одному заходились його питати: Чи не я?19 At illi cœperunt contristari, et dicere ei singulatim : Numquid ego ?
20 Він відповів їм: Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску.20 Qui ait illis : Unus ex duodecim, qui intingit mecum manum in catino.
21 Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!21 Et Filius quidem hominis vadit sicut scriptum est de eo : væ autem homini illi per quem Filius hominis tradetur ! bonum erat ei, si non esset natus homo ille.
22 І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: Беріть, це моє тіло.22 Et manducantibus illis, accepit Jesus panem : et benedicens fregit, et dedit eis, et ait : Sumite, hoc est corpus meum.
23 Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.23 Et accepto calice, gratias agens dedit eis : et biberunt ex illo omnes.
24 Та й сказав їм: Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох.24 Et ait illis : Hic est sanguis meus novi testamenti, qui pro multis effundetur.
25 Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім.25 Amen dico vobis, quia jam non bibam de hoc genimine vitis usque in diem illum, cum illud bibam novum in regno Dei.
26 І, проспівавши, вийшли на гору Оливну.26 Et hymno dicto exierunt in montem Olivarum.
27 І сказав їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.27 Et ait eis Jesus : Omnes scandalizabimini in me in nocte ista : quia scriptum est : Percutiam pastorem, et dispergentur oves.
28 Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї.28 Sed postquam resurrexero, præcedam vos in Galilæam.
29 А Петро сказав до нього: Навіть коли й усі спокусяться, — та не я!29 Petrus autem ait illi : Et si omnes scandalizati fuerint in te, sed non ego.
30 Відповів йому Ісус: Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся.30 Et ait illi Jesus : Amen dico tibi, quia tu hodie in nocte hac, priusquam gallus vocem bis dederit, ter me es negaturus.
31 А він ще більше твердив: Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе! І всі так само говорили.31 At ille amplius loquebatur : Et si oportuerit me simul commori tibi, non te negabo. Similiter autem et omnes dicebant.
32 І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, — то й каже своїм учням: Посидьте тут, поки я помолюся.32 Et veniunt in prædium, cui nomen Gethsemani. Et ait discipulis suis : Sedete hic donec orem.
33 І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.33 Et assumit Petrum, et Jacobum, et Joannem secum : et cœpit pavere et tædere.
34 Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.34 Et ait illis : Tristis est anima mea usque ad mortem : sustinete hic, et vigilate.
35 Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година.35 Et cum processisset paululum, procidit super terram, et orabat ut, si fieri posset, transiret ab eo hora.
36 І мовив: Авва — Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти.36 Et dixit : Abba pater, omnia tibi possibilia sunt : transfer calicem hunc a me : sed non quod ego volo, sed quod tu.
37 І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?37 Et venit, et invenit eos dormientes. Et ait Petro : Simon, dormis ? non potuisti una hora vigilare ?
38 Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!38 vigilate et orate, ut non intretis in tentationem. Spiritus quidem promptus est, caro vero infirma.
39 І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.39 Et iterum abiens oravit, eumdem sermonem dicens.
40 І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.40 Et reversus, denuo invenit eos dormientes (erant enim oculi eorum gravati), et ignorabant quid responderent ei.
41 Повернувся він утретє й каже їм: Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.41 Et venit tertio, et ait illis : Dormite jam, et requiescite. Sufficit : venit hora : ecce Filius hominis tradetur in manus peccatorum.
42 Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!42 Surgite, eamus : ecce qui me tradet, prope est.
43 І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями — від первосвящеників, книжників і старших.43 Et, adhuc eo loquente, venit Judas Iscariotes unus de duodecim, et cum eo turba multa cum gladiis et lignis, a summis sacerdotibus, et scribis, et senioribus.
44 Його зрадник дав їм знак, кажучи: Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно.44 Dederat autem traditor ejus signum eis, dicens : Quemcumque osculatus fuero, ipse est, tenete eum, et ducite caute.
45 І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю — і поцілував його.45 Et cum venisset, statim accedens ad eum, ait : Ave Rabbi : et osculatus est eum.
46 А вони наклали на нього руки й схопили його.46 At illi manus injecerunt in eum, et tenuerunt eum.
47 Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо.47 Unus autem quidam de circumstantibus educens gladium, percussit servum summi sacerdotis, et amputavit illi auriculam.
48 Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати.48 Et respondens Jesus, ait illis : Tamquam ad latronem existis cum gladiis et lignis comprehendere me ?
49 Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це — щоб збулося Писання.49 quotidie eram apud vos in templo docens, et non me tenuistis. Sed ut impleantur Scripturæ.
50 Тоді всі, лишивши його, повтікали.50 Tunc discipuli ejus relinquentes eum, omnes fugerunt.
51 Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили,51 Adolescens autem quidam sequebatur eum amictus sindone super nudo : et tenuerunt eum.
52 тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.52 At ille rejecta sindone, nudus profugit ab eis.
53 І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники.53 Et adduxerunt Jesum ad summum sacerdotem : et convenerunt omnes sacerdotes, et scribæ, et seniores.
54 Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі.54 Petrus autem a longe secutus est eum usque intro in atrium summi sacerdotis : et sedebat cum ministris ad ignem, et calefaciebat se.
55 Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили.55 Summi vero sacerdotes et omne concilium quærebant adversus Jesum testimonium ut eum morti traderent : nec inveniebant.
56 Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні.56 Multi enim testimonium falsum dicebant adversus eum : et convenientia testimonia non erant.
57 А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно:57 Et quidam surgentes, falsum testimonium ferebant adversus eum, dicentes :
58 Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.58 Quoniam nos audivimus eum dicentem : Ego dissolvam templum hoc manu factum, et per triduum aliud non manu factum ædificabo.
59 Та й це їхнє свідчення не було однозгідне.59 Et non erat conveniens testimonium illorum.
60 Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?60 Et exsurgens summus sacerdos in medium, interrogavit Jesum, dicens : Non respondes quidquam ad ea quæ tibi objiciuntur ab his ?
61 Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: Чи ти єси Христос, Син Благословенного?61 Ille autem tacebat, et nihil respondit. Rursum summus sacerdos interrogabat eum, et dixit ei : Tu es Christus Filius Dei benedicti ?
62 Я є, — відповів Ісус, — і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних.62 Jesus autem dixit illi : Ego sum : et videbitis Filium hominis sedentem a dextris virtutis Dei, et venientem cum nubibus cæli.
63 Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: Навіщо нам іще свідків?63 Summus autem sacerdos scindens vestimenta sua, ait : Quid adhuc desideramus testes ?
64 Ви чули богохульство! Як вам здається? І всі вони присудили, що смерти він гідний.64 Audistis blasphemiam : quid vobis videtur ? Qui omnes condemnaverunt eum esse reum mortis.
65 Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: Пророкуй! А й слуги били його по обличчі.65 Et cœperunt quidam conspuere eum, et velare faciem ejus, et colaphis eum cædere, et dicere ei : Prophetiza : et ministri alapis eum cædebant.
66 Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика66 Et cum esset Petrus in atrio deorsum, venit una ex ancillis summi sacerdotis :
67 і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: А й ти був з Ісусом Назарянином.67 et cum vidisset Petrum calefacientem se, aspiciens illum, ait : Et tu cum Jesu Nazareno eras.
68 Та він відрікся, кажучи: Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш. Та й вийшов геть на переддвір’я, — а півень і заспівав!68 At ille negavit, dicens : Neque scio, neque novi quid dicas. Et exiit foras ante atrium, et gallus cantavit.
69 Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: Цей з їхніх.69 Rursus autem cum vidisset illum ancilla, cœpit dicere circumstantibus : Quia hic ex illis est.
70 Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин.70 At ille iterum negavit. Et post pusillum rursus qui astabant, dicebant Petro : Vere ex illis es : nam et Galilæus es.
71 Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете.71 Ille autem cœpit anathematizare et jurare : Quia nescio hominem istum, quem dicitis.
72 І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: Перше ніж півень заспіває двічі, — тричі мене відречешся. Та й заридав гірко.72 Et statim gallus iterum cantavit. Et recordatus est Petrus verbi quod dixerat ei Jesus : Priusquam gallus cantet bis, ter me negabis. Et cœpit flere.