Марко 14

Torna indietro

Біблія	Bibbia Diodati
¹ Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,	¹ ORA, due giorni appresso, era la pasqua, e la festa degli azzimi; e i principali sacerdoti, e gli Scribi, cercavano il modo di pigliar Gesù con inganno, e di ucciderlo.
² але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!	² Ma dicevano: Non lo facciam nella festa, che talora non vi sia qualche tumulto del popolo.
³ І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.	³ OR essendo egli in Betania, in casa di Simone lebbroso, mentre era a tavola, venne una donna, avendo un alberello d’olio odorifero di nardo schietto, di gran prezzo; e, rotto l’alberello, glielo versò sopra il capo.
⁴ Деякі обурилися між собою: Навіщо, мовляв, така втрата мира!	⁴ Ed alcuni indegnarono tra sè stessi, e dissero: Perchè si è fatta questa perdita di quest’olio?
⁵ Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати! І вони ремствували на неї.	⁵ Poichè si sarebbe potuto venderlo più di trecento denari, e quelli darli a’ poveri. E fremevano contro a lei.
⁶ Але Ісус сказав: Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.	⁶ Ma Gesù disse: Lasciatela; perchè le date voi noia? ella ha fatta una buona opera inverso me.
⁷ Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.	⁷ Perciocchè, sempre avete i poveri con voi; e quando vorrete, potete far loro del bene; ma me non mi avete sempre.
⁸ Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.	⁸ Ella ha fatto ciò che per lei si poteva; ella ha anticipato d’ungere il mio corpo, per una imbalsamatura.
⁹ Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.	⁹ Io vi dico in verità, che per tutto il mondo, dovunque questo evangelo sarà predicato, sarà eziandio raccontato ciò che costei ha fatto, in memoria di lei.
¹⁰ Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.	¹⁰ ALLORA Giuda Iscariot, l’un dei dodici, andò a’ principali sacerdoti, per darlo lor nelle mani.
¹¹ Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.	¹¹ Ed essi, udito ciò, si rallegrarono, e promisero di dargli denari. Ed egli cercava il modo di tradirlo opportunamente
¹² А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, — щоб ти їв Пасху?	¹² ORA, nel primo giorno della festa degli azzimi, quando si sacrificava la pasqua, i suoi discepoli gli dissero: Dove vuoi che andiamo ad apparecchiarti da mangiar la pasqua?
¹³ І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним,	¹³ Ed egli mandò due de’ suoi discepoli, e disse loro: Andate nella città, e voi scontrerete un uomo, portando un testo pieno d’acqua; seguitelo.
¹⁴ і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху?	¹⁴ E, dovunque egli sarà entrato, dite al padron della casa: Il Maestro dice: Ov’è la stanza, dov’io mangerò la pasqua co’ miei discepoli?
¹⁵ І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.	¹⁵ Ed egli vi mostrerà una gran sala acconcia, tutta presta; preparateci quivi la pasqua.
¹⁶ Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху.	¹⁶ E i suoi discepoli andarono, e vennero nella città, e trovarono come egli avea lor detto; ed apparecchiarono la pasqua.
¹⁷ Якже настав вечір, — приходить з дванадцятьма.	¹⁷ Ed egli, quando fu sera, venne co’ dodici.
¹⁸ І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть.	¹⁸ E, mentre erano a tavola, e mangiavano, Gesù disse: Io vi dico in verità, che l’un di voi, il qual mangia meco, mi tradirà.
¹⁹ Вони засмутились і один по одному заходились його питати: Чи не я?	¹⁹ Ed essi presero ad attristarsi, e a dirgli ad uno ad uno: Sono io desso?
²⁰ Він відповів їм: Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску.	²⁰ Ed egli, rispondendo, disse loro: Egli è uno de’ dodici, il quale intinge meco nel piatto.
²¹ Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!	²¹ Certo, il Figliuol dell’uomo se ne va, siccome egli è scritto di lui; ma guai a quell’uomo, per cui il Figliuol dell’uomo è tradito! ben sarebbe stato per lui di non esser mai nato.
²² І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: Беріть, це моє тіло.	²² E mentre essi mangiavano, Gesù prese del pane; e fatta la benedizione, lo ruppe, e lo diede loro, e disse: Prendete, mangiate; quest’è il mio corpo.
²³ Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.	²³ Poi, preso il calice, e rese grazie, lo diede loro; e tutti ne bevvero.
²⁴ Та й сказав їм: Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох.	²⁴ Ed egli disse loro: Quest’è il mio sangue, che è il sangue del nuovo patto, il quale è sparso per molti.
²⁵ Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім.	²⁵ Io vi dico in verità, che io non berrò più del frutto della vigna, fino a quel giorno che io lo berrò nuovo nel regno di Dio.
²⁶ І, проспівавши, вийшли на гору Оливну.	²⁶ E dopo ch’ebbero cantato l’inno, se ne uscirono al monte degli Ulivi.
²⁷ І сказав їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.	²⁷ E GESÙ disse loro: Voi tutti sarete scandalezzati in me questa notte; perciocchè egli è scritto: Io percoterò il Pastore, e le pecore saranno disperse.
²⁸ Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї.	²⁸ Ma dopo che sarò risuscitato, io andrò dinanzi a voi in Galilea.
²⁹ А Петро сказав до нього: Навіть коли й усі спокусяться, — та не я!	²⁹ E Pietro gli disse: Avvegnachè tutti gli altri sieno scandalezzati di te, io però non lo sarò.
³⁰ Відповів йому Ісус: Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся.	³⁰ E Gesù gli disse: Io ti dico in verità, che oggi, in questa stessa notte, avanti che il gallo abbia cantato due volte, tu mi rinnegherai tre volte.
³¹ А він ще більше твердив: Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе! І всі так само говорили.	³¹ Ma egli vie più fermamente diceva: Quantunque mi convenisse morir teco, non però ti rinnegherò. Il simigliante dicevano ancora tutti gli altri
³² І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, — то й каже своїм учням: Посидьте тут, поки я помолюся.	³² POI vennero in un luogo detto Ghetsemane; ed egli disse a’ suoi discepoli: Sedete qui, finchè io abbia orato.
³³ І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.	³³ E prese seco Pietro, e Giacomo, e Giovanni; e cominciò ad essere spaventato e gravemente angosciato.
³⁴ Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.	³⁴ E disse loro: L’anima mia è occupata di tristizia infino alla morte; dimorate qui, e vegliate.
³⁵ Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година.	³⁵ E andato un poco innanzi, si gettò in terra, e pregava che, se era possibile, quell’ora passasse oltre da lui.
³⁶ І мовив: Авва — Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти.	³⁶ E disse: Abba, Padre, ogni cosa ti è possibile; trasporta via da me questo calice; ma pure, non ciò che io voglio, ma ciò che tu vuoi.
³⁷ І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?	³⁷ Poi venne, e trovò i discepoli che dormivano, e disse a Pietro: Simone, dormi tu? non hai tu potuto vegliar pure un’ora?
³⁸ Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!	³⁸ Vegliate, ed orate, che non entriate in tentazione; bene è lo spirito pronto, ma la carne è debole.
³⁹ І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.	³⁹ E di nuovo andò, ed orò, dicendo le medesime parole.
⁴⁰ І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.	⁴⁰ E tornato, trovò i discepoli, che di nuovo dormivano; perciocchè i loro occhi erano aggravati; e non sapevano che rispondergli.
⁴¹ Повернувся він утретє й каже їм: Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.	⁴¹ Poi venne la terza volta, e disse loro: Dormite pur da ora innanzi, e riposatevi; basta! l’ora è venuta; ecco, il Figliuol dell’uomo è dato nelle mani dei peccatori.
⁴² Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!	⁴² Levatevi, andiamo; ecco, colui che mi tradisce è vicino
⁴³ І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями — від первосвящеників, книжників і старших.	⁴³ ED in quello stante, mentre egli parlava ancora, giunse Giuda, l’uno de’ dodici, e con lui una gran turba, con ispade, ed aste, da parte de’ principali sacerdoti, degli Scribi, e degli anziani.
⁴⁴ Його зрадник дав їм знак, кажучи: Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно.	⁴⁴ Or colui che lo tradiva avea dato loro un segnale, dicendo: Colui il quale io avrò baciato è desso; pigliatelo, menatelo sicuramente.
⁴⁵ І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю — і поцілував його.	⁴⁵ E come fu giunto, subito si accostò a lui, e disse: Ben ti sia, Maestro! e lo baciò.
⁴⁶ А вони наклали на нього руки й схопили його.	⁴⁶ Allora coloro gli misero le mani addosso, e lo presero.
⁴⁷ Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо.	⁴⁷ Ed un di coloro ch’erano quivi presenti trasse la spada, e percosse il servitore del sommo sacerdote, e gli spiccò l’orecchio.
⁴⁸ Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати.	⁴⁸ E Gesù fece lor motto, e disse: Voi siete usciti con ispade, e con aste, come contro ad un ladrone, per pigliarmi.
⁴⁹ Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це — щоб збулося Писання.	⁴⁹ Io era tuttodì appresso di voi insegnando nel tempio, e voi non mi avete preso: ma ciò è avvenuto, acciocchè le scritture sieno adempiute.
⁵⁰ Тоді всі, лишивши його, повтікали.	⁵⁰ E tutti, lasciatolo, se ne fuggirono.
⁵¹ Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили,	⁵¹ Ed un certo giovane lo seguitava, involto d’un panno lino sopra la carne ignuda, e i fanti lo presero.
⁵² тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.	⁵² Ma egli, lasciato il panno, se ne fuggì da loro, ignudo
⁵³ І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники.	⁵³ ED essi ne menarono Gesù al sommo sacerdote; appresso il quale si raunarono insieme tutti i principali sacerdoti, e gli anziani, e gli Scribi.
⁵⁴ Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі.	⁵⁴ E Pietro lo seguitava da lungi, fin dentro alla corte del sommo sacerdote; ove si pose a sedere co’ sergenti, e si scaldava al fuoco.
⁵⁵ Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили.	⁵⁵ Or i principali sacerdoti, e tutto il concistoro, cercavan testimonianza contro a Gesù, per farlo morire; e non ne trovavano alcuna.
⁵⁶ Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні.	⁵⁶ Perciocchè molti dicevano falsa testimonianza contro a lui; ma le loro testimonianze non eran conformi.
⁵⁷ А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно:	⁵⁷ Allora alcuni, levatisi, disser falsa testimonianza contro a lui, dicendo:
⁵⁸ Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.	⁵⁸ Noi l’abbiamo udito che diceva: Io disfarò questo tempio, fatto d’opera di mano, e in tre giorni ne riedificherò un altro, che non sarà fatto d’opera di mano.
⁵⁹ Та й це їхнє свідчення не було однозгідне.	⁵⁹ Ma, non pur così la lor testimonianza era conforme.
⁶⁰ Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?	⁶⁰ Allora il sommo sacerdote, levatosi in piè quivi in mezzo, domandò a Gesù, dicendo: Non rispondi tu nulla? che testimoniano costoro contro a te?
⁶¹ Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: Чи ти єси Христос, Син Благословенного?	⁶¹ Ma egli tacque, e non rispose nulla. Da capo il sommo sacerdote lo domandò, e gli disse: Sei tu il Cristo, il Figliuol del Benedetto?
⁶² Я є, — відповів Ісус, — і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних.	⁶² E Gesù disse: Sì, io lo sono; e voi vedrete il Figliuol dell’uomo sedere alla destra della Potenza, e venire con le nuvole del cielo.
⁶³ Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: Навіщо нам іще свідків?	⁶³ E il sommo sacerdote, stracciatesi le vesti, disse: Che abbiam noi più bisogno di testimoni?
⁶⁴ Ви чули богохульство! Як вам здається? І всі вони присудили, що смерти він гідний.	⁶⁴ Voi avete udita la bestemmia; che ve ne pare? E tutti lo condannarono, pronunziando ch’egli era reo di morte.
⁶⁵ Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: Пророкуй! А й слуги били його по обличчі.	⁶⁵ Ed alcuni presero a sputargli addosso, ed a velargli la faccia, e a dargli delle guanciate, e a dirgli: Indovina. Ed i sergenti gli davan delle bacchettate
⁶⁶ Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика	⁶⁶ ORA, essendo Pietro nella corte di sotto, venne una delle fanti del sommo sacerdote.
⁶⁷ і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: А й ти був з Ісусом Назарянином.	⁶⁷ E veduto Pietro che si scaldava, lo riguardò in viso, e disse: Ancora tu eri con Gesù Nazareno.
⁶⁸ Та він відрікся, кажучи: Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш. Та й вийшов геть на переддвір’я, — а півень і заспівав!	⁶⁸ Ma egli lo negò, dicendo: Io non lo conosco, e non so ciò che tu ti dica. Ed uscì fuori all’antiporto, e il gallo cantò.
⁶⁹ Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: Цей з їхніх.	⁶⁹ E la fante, vedutolo di nuovo, cominciò a dire a quelli ch’eran quivi presenti: Costui è di quelli.
⁷⁰ Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин.	⁷⁰ Ma egli da capo lo negò. E poco stante, quelli ch’eran quivi disser di nuovo a Pietro: Veramente tu sei di quelli; perciocchè tu sei Galileo, e la tua favella ne ha la somiglianza.
⁷¹ Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете.	⁷¹ Ma egli prese a maledirsi, ed a giurare: Io non conosco quell’uomo che voi dite.
⁷² І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: Перше ніж півень заспіває двічі, — тричі мене відречешся. Та й заридав гірко.	⁷² E il gallo cantò la seconda volta; e Pietro si ricordò della parola che Gesù gli avea detta: Avanti che il gallo canti due volte, tu mi rinnegherai tre volte. E si mise a piangere

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati