Марко 10

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.	1 Ezután elindult onnan, és a Jordán túlsó partján Júdea határába ment. Újból tömeg gyülekezett hozzá, ő pedig szokása szerint ismét tanította őket.
2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?	2 A farizeusok odajárultak hozzá, s hogy próbára tegyék, megkérdezték tőle: »Szabad-e a férfinak elbocsátani a feleségét?«
3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?	3 Ő így felelt nekik: »Mit parancsolt nektek Mózes?«
4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.	4 Erre azt mondták: »Mózes megengedte, hogy válólevelet írjunk és elbocsássuk« .
5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.	5 Erre Jézus azt válaszolta nekik: »A ti keményszívűségetek miatt írta nektek e parancsot.
6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.	6 A teremtés kezdetén azonban Isten férfivá és nővé alkotta őket .
7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,	7 Ezért az ember elhagyja apját és anyját, a feleségéhez ragaszkodik,
8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.	8 és a kettő egy testté lesz . Így már nem ketten vannak, hanem egy test.
9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.	9 Amit tehát Isten egybekötött, azt ember szét ne válassza!«
10 Удома ж учні знов його про те запитали.	10 Odahaza a tanítványai ismét megkérdezték őt erről a dologról.
11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.	11 Azt felelte nekik: »Aki elbocsátja a feleségét és másikat vesz, házasságtöréssel vét ellene.
12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.	12 És ha az asszony elhagyja férjét és máshoz megy, házasságot tör.«
13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.	13 Ekkor kisgyermekeket vittek hozzá, hogy érintse meg őket; de a tanítványok elkergették azokat, akik hozták őket.
14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.	14 Ezt látva Jézus haragra gerjedt, és azt mondta nekik: »Engedjétek hozzám jönni a kisgyerekeket, és ne akadályozzátok őket, mert ilyeneké az Isten országa.
15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.	15 Bizony, mondom nektek: aki nem fogadja Isten országát úgy, mint a kisgyermek, nem megy be oda.«
16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.	16 Azután karjaiba vette őket, rájuk tette a kezét, és megáldotta őket.
17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?	17 Amikor kiment az útra, odafutott hozzá valaki, térdreesett előtte és megkérdezte: »Jó Mester! Mit tegyek, hogy elnyerjem az örök életet?«
18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.	18 Jézus erre azt mondta neki: »Miért mondasz engem jónak? Senki sem jó, csak egyedül az Isten.
19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.	19 Ismered a parancsokat: Ne ölj, ne törj házasságot, ne lopj, hamisan ne tanúskodj, ne csalj, tiszteld apádat és anyádat!«
20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.	20 Az illető azt felelte neki: »Mester! Ezeket mind megtartottam ifjúságom óta.«
21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.	21 Akkor Jézus rátekintett, megkedvelte őt, és azt mondta neki: »Egynek vagy még híjával: menj, add el, amid van, s add a szegényeknek, akkor kincsed lesz a mennyben. Azután jöjj, kövess engem!«
22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.	22 Erre a szóra az elkomorult és szomorúan távozott, mert nagy vagyona volt.
23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!	23 Jézus pedig körültekintett és azt mondta tanítványainak: »Milyen nehezen jutnak Isten országába azok, akiknek vagyonuk van!«
24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!	24 A tanítványok csodálkoztak szavain. Jézus pedig újra megszólalt, és ezt mondta nekik: »Gyermekeim! Bizony, nagyon nehéz az Isten országába bejutni!
25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.	25 Könnyebb a tevének átmenni a tű fokán, mint a gazdagnak bemenni az Isten országába.«
26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?	26 Azok erre még jobban csodálkoztak, és egymást kérdezgették: »Akkor hát ki üdvözülhet?«
27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.	27 Jézus azonban rájuk tekintett és így szólt: »Embereknek lehetetlen ez, de Istennek nem; mert Istennek minden lehetséges« .
28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.	28 Ekkor megszólalt Péter: »Íme, mi elhagytunk mindent és követtünk téged!«
29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —	29 Jézus azt felelte: »Bizony, mondom nektek: mindenki, aki elhagyta házát vagy testvéreit, nővéreit vagy apját, anyját, a gyermekeit, vagy földjeit értem és az evangéliumért,
30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.	30 százannyit kap már most, ebben a világban: házakat, testvéreket, nővéreket, anyákat, gyermekeket és földeket, bár üldözések között; az eljövendő világban pedig az örök életet.
31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.	31 Sokan lesznek elsőkből utolsók, és utolsókból elsők.«
32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:	32 Mikor úton voltak, hogy fölmenjenek Jeruzsálembe, Jézus előttük haladt. Az emberek megcsodálták, tanítványai pedig aggódva követték. Ekkor újra maga mellé vette a tizenkettőt, és elkezdett nekik beszélni mindarról, ami rá vár:
33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;	33 »Íme, fölmegyünk Jeruzsálembe, és az Emberfiát át fogják adni a főpapoknak és az írástudóknak. Halálra ítélik őt, és átadják a pogányoknak.
34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.	34 Kicsúfolják, leköpdösik, megostorozzák és megölik; de harmadnapra föltámad.«
35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.	35 Ekkor eléje járultak Zebedeus fiai, Jakab és János, és így szóltak: »Mester! Azt szeretnénk, hogy amit kérünk, tedd meg nekünk.«
36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?	36 Ő megkérdezte tőlük: »Mit akartok, hogy megtegyek nektek?«
37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.	37 Azt felelték: »Tedd meg nekünk, hogy egyikünk a jobbodon, másikunk pedig a bal oldaladon ülhessen a te dicsőségedben.«
38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?	38 Jézus erre azt mondta nekik: »Nem tudjátok, mit kértek. Tudtok-e inni a kehelyből, amelyből én iszom? Vagy meg tudtok-e keresztelkedni a keresztséggel, amellyel én megkeresztelkedem?«
39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.	39 Ők azt felelték neki: »Meg tudunk.« Ekkor Jézus azt mondta nekik: »A kehelyből, amelyből én iszom, inni fogtok ugyan, és a keresztséggel, amellyel én megkeresztelkedem, ti is meg fogtok keresztelkedni.
40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.	40 De azt megadni, hogy a jobbomon vagy a balomon ki üljön, az nem az én dolgom. Az azoké lesz, akiknek készítették.«
41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.	41 Amikor a tíz meghallotta ezt, haragudni kezdtek Jakabra és Jánosra.
42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.	42 Jézus azonban magához hívta őket, és azt mondta nekik: »Tudjátok, hogy akiket a nemzetek fejedelmeknek tekintenek, azok uralkodnak rajtuk, és a nagyok hatalmaskodnak felettük.
43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,	43 Köztetek azonban ez nem így van, hanem aki nagy akar lenni, az legyen a szolgátok;
44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.	44 aki pedig első akar lenni köztetek, az a szolgája lesz mindenkinek.
45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.	45 Hiszen az Emberfia sem azért jött, hogy neki szolgáljanak, hanem hogy ő szolgáljon, és életét adja váltságul sokakért.«
46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.	46 Ezután megérkeztek Jerikóba. Amikor kiment Jerikóból tanítványaival és a nagy sokasággal, a vak Bartímeus, Tímeus fia az útfélen ült és kéregetett.
47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!	47 Amint meghallotta, hogy a Názáreti Jézus az, elkezdett kiáltozni: »Jézus, Dávid Fia! Könyörülj rajtam!«
48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!	48 Sokan leintették őt, hogy hallgasson. Ő azonban annál jobban kiáltozott: »Dávid Fia! Könyörülj rajtam!«
49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.	49 Jézus megállt és megparancsolta, hogy hívják őt eléje. Erre odahívták a vakot, ezekkel a szavakkal: »Bízzál! Kelj föl, hív téged!«
50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.	50 Mire az ledobta a felső ruháját, felugrott és odament hozzá.
51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!	51 Jézus megszólította és megkérdezte: »Mit akarsz, mit cselekedjek neked?« A vak azt felelte neki: »Mester! Hogy lássak!«
52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.	52 Jézus erre azt mondta neki: »Menj, a hited meggyógyított téged.« Erre azonnal látni kezdett, és követte őt az úton.