Матей 18
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | תנ"ך - מקרא על פי המסורה |
|---|---|
| 1 Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: «Хто найбільший у Небеснім Царстві?» | 1 בַּשָּׁעָה הַהִיא נִגְּשׁוּ הַתַּלְמִידִים אֶל־יֵשׁוּעַ וַיֹּאמְרוּ מִי אֵפוֹא גָּדוֹל מֵחֲבֵרָיו בְּמַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 2 Ісус покликав дитину, поставив її серед них — | 2 וַיִּקְרָא יֵשׁוּעַ אֵלָיו יֶלֶד קָטָן וַיַּעֲמִידֵהוּ בְּתוֹכָם |
| 3 і каже: «Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. | 3 וַיֹּאמַר אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָכֶם אִם־לֹא תָשׁוּבוּ לִהְיוֹת כַּיְלָדִים לֹא תָבֹאוּ אֶל־מַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 4 Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві. | 4 לָכֵן כָּל־הַמַּשְׁפִּיל אֶת־עַצְמוֹ כַּיֶּלֶד הַזֶּה הוּא הַגָּדוֹל בְּמַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 5 Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає. | 5 וְכָל־אֲשֶׁר יְקַבֵּל יֶלֶד אֶחָד כָּזֶה בִּשְׁמִי אוֹתִי הוּא מְקַבֵּל |
| 6 А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря. | 6 וְכָל־הַמַּכְשִׁיל אֶת־אֶחָד מִן־הַקְּטַנִּים הָאֵלֶּה הַמַּאֲמִינִים בִּי נוֹחַ לוֹ שֶׁיִּתָּלֶה פֶלַח־רֶכֶב עַל־צַוָּארוֹ וְטֻבַּע בִּמְצוּלוֹת יָם |
| 7 Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять! | 7 אוֹי לָעוֹלָם מִפְּנֵי הַמִּכְשֹׁלִים כִּי הַמִּכְשֹׁלִים צְרִיכִים לָבוֹא אֲבָל אוֹי לָאִישׁ הַהוּא אֲשֶׁר עַל־יָדוֹ יָבוֹא הַמִּכְשׁוֹל |
| 8 Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя одноруким чи кульгавим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненим у вогонь вічний. | 8 וְאִם־תַּכְשִׁילְךָ יָדְךָ אוֹ רַגְלְךָ קַצֵּץ אוֹתָהּ וְהַשְׁלֵךְ מִמֶּךָּ טוֹב לְךָ לָבוֹא לַחַיִּים פִּסֵּחַ אוֹ קִטֵּעַ מִהְיוֹת לְךָ שְׁתֵּי יָדַיִם אוֹ־שְׁתֵּי רַגְלַיִם וְתֻשְׁלַךְ אֶל־אֵשׁ עוֹלָם |
| 9 І коли око твоє до гріха тебе призводить, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогняне пекло. | 9 וְאִם־עֵינְךָ תַכְשִׁילְךָ נַקֵּר אוֹתָהּ וְהַשְׁלֵךְ מִמֶּךָּ טוֹב לְךָ לָבוֹא לַחַיִּים בְּעַיִן אַחַת מִהְיוֹת לְךָ שְׁתֵּי עֵינַיִם וְתֻשְׁלַךְ אֶל־אֵשׁ גֵּיהִנֹּם |
| 10 Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця. | 10 רְאוּ פֶּן־תִּבְזוּ אַחַד הַקְּטַנִּים הָאֵלֶּה כִּי אֹמֵר אֲנִי לָכֶם כִּי־מַלְאֲכֵיהֶם רֹאִים תָּמִיד אֶת־פְּנֵי אָבִי שֶׁבַּשָּׁמָיִם |
| 11 Бо Син Чоловічий. прийшов спасти те, що загинуло. | 11 כִּי בָא בֶּן־הָאָדָם לְהוֹשִׁיעַ אֶת־הָאֹבֵד |
| 12 Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, — чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? | 12 מַה־דַּעְתְּכֶם כִּי־יִהְיוּ לְאִישׁ מֵאָה כְבָשִׂים וְתָעָה אֶחָד מֵהֶם הֲלֹא יַעֲזֹב אֶת־הַתִּשְׁעִים וְתִשְׁעָה עַל־הֶהָרִים וְהָלַךְ לְבַקֵּשׁ אֶת־הַתֹּעֶה |
| 13 І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблукали. | 13 וְהָיָה כַּאֲשֶׁר יִמְצָאֵהוּ אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָכֶם כִּי־יִשְׂמַח עָלָיו יוֹתֵר מֵעַל הַתִּשְׁעִים וְתִשְׁעָה אֲשֶׁר לֹא תָעוּ |
| 14 Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих. | 14 כֵּן אֵינֶנּוּ רָצוֹן מִלִּפְנֵי אֲבִיכֶם שֶׁבַּשָּׁמָיִם כִּי יֹאבַד אֶחָד מִן־הַקְּטַנִּים הָאֵלֶּה |
| 15 А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав брата твого. | 15 וְכִי יֶחֱטָא־לְךָ אָחִיךָ לֵךְ וְהוֹכַחְתָּ אוֹתוֹ בֵּינְךָ וּבֵינוֹ לְבַדּוֹ וְאִם־יִשְׁמַע אֵלֶיךָ קָנִיתָ לְּךָ אָחִיךָ |
| 16 Коли ж він не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа вирішувалася на слово двох або трьох свідків. | 16 וְאִם־לֹא יִשְׁמַע קַח עִמְּךָ עוֹד אֶחָד אוֹ שְׁנָיִם לְמַעַן עַל־פִּי שְׁנַיִם אוֹ שְׁלשָׁה עֵדִים יָקוּם כָּל־דָּבָר |
| 17 І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати й Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар. | 17 וְאִם־לֹא יִשְׁמַע אֲלֵיהֶם הַגֵּד אֶל־הַקָּהָל וְאִם־לֹא יִשְׁמַע גַּם־אֶל־הַקָּהָל וְהָיָה לְךָ כְּגוֹי וּכְמוֹכֵס |
| 18 Істинно кажу вам: Усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі. | 18 אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָכֶם כֹּל אֲשֶׁר־תַּאַסְרוּ עַל־הָאָרֶץ אָסוּר יִהְיֶה בַּשָּׁמָיִם וְכֹל אֲשֶׁר־תַּתִּירוּ עַל־הָאָרֶץ מֻתָּר יִהְיֶה בַּשָּׁמָיִם |
| 19 Знов істинно кажу вам: Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним; | 19 וְעוֹד אֹמֵר אֲנִי לָכֶם שְׁנַיִם מִכֶּם כִּי יִוָּעֲצוּ יַחְדָּו בָּאָרֶץ עַל־כָּל־דָּבָר אֲשֶׁר יִשְׁאָלוּ הָיֹה יִהְיֶה לָהֶם מֵאֵת אָבִי שֶׁבַּשָּׁמָיִם |
| 20 бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.» | 20 כִּי בְּכָל־מָקוֹם אֲשֶׁר שְׁנַיִם אוֹ שְׁלשָׁה נֶאֶסְפוּ בִשְׁמִי שָׁם אֲנִי בְתוֹכָם |
| 21 Тут підійшов Петро й каже до нього: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» | 21 וַיִּגַּשׁ אֵלָיו פֶּטְרוֹס וַיֹּאמֶר לוֹ אֲדֹנִי כַּמֶּה פְעָמִים יֶחֱטָא־לִי אָחִי וְסָלַחְתִּי לוֹ הַעַד שֶׁבַע פְּעָמִים |
| 22 Ісус промовив до нього: «Не кажу тобі: До сімох разів, але — до сімдесяти раз по сім.» | 22 וַיֹּאמֶר אֵלָיו יֵשׁוּעַ לֹא־אֹמַר לְךָ עַד־שֶׁבַע פְּעָמִים כִּי־אִם עַד־שִׁבְעִים וָשֶׁבַע |
| 23 «Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. | 23 עַל־כֵּן דּוֹמָה מַלְכוּת הַשָּׁמַיִם לְמֶלֶךְ בָּשָׂר וָדָם אֲשֶׁר חָפֵץ לַעֲשׂוֹת חֶשְׁבּוֹן עִם־עֲבָדָיו |
| 24 Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. | 24 וְכַאֲשֶׁר הֵחֵל לְחַשֵּׁב הוּבָא לְפָנָיו אִישׁ אֲשֶׁר חַיָּב לוֹ עֲשֶׂרֶת אֲלָפִים כִּכְּרֵי כָסֶף |
| 25 А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. | 25 וְלֹא הָיָה־לוֹ לְשַׁלֵּם וַיְצַו אֲדֹנָיו לִמְכֹּר אוֹתוֹ וְאֶת־אִשְׁתּוֹ וְאֶת־בָּנָיו וְאֶת־כָּל־אֲשֶׁר־לוֹ וְכֵן יְשַׁלֵּם |
| 26 Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. | 26 וַיִּפֹּל הָעֶבֶד וַיִּשְׁתַּחוּ לוֹ לֵאמֹר אֲדֹנִי הַאֲרֶךְ־לִי אַפֶּךָ וְאֶת־כֹּל אֲשַׁלְּמָה לָּךְ |
| 27 І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. | 27 וַיֶּהֱמוּ רַחֲמֵי אֲדֹנֵי הָעֶבֶד הַהוּא וַיִּפְטְרֵהוּ וַיַּשְׁמֶט־לוֹ אֶת־הַחוֹב |
| 28 Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен. | 28 וַיֵּצֵא הָעֶבֶד הַהוּא מִלְּפָנָיו וַיִּמְצָא אֶחָד מֵחֲבֵרָיו הָעֲבָדִים וְהוּא חַיָּב־לוֹ מֵאָה דִינָרִים וַיַּחֲזֵק־בּוֹ וַיַּחְנְקֵהוּ לֵאמֹר שַׁלֵּם אֵת אֲשֶׁר אַתָּה חַיָּב לִי |
| 29 Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. | 29 וַיִּפֹּל חֲבֵרוֹ לִפְנֵי רַגְלָיו וַיְבַקֵּשׁ מִמֶּנּוּ לֵאמֹר הַאֲרֶךְ־לִי אַפֶּךָ וַאֲשַׁלְּמָה לְּךָ הַכֹּל |
| 30 Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг. | 30 וְהוּא מֵאֵן וַיֵּלֶךְ וַיַּשְׁלִיכֵהוּ בְּמִשְׁמָר עַד כִּי־יְשַׁלֵּם לוֹ אֶת־חוֹבוֹ |
| 31 Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. | 31 וַחֲבֵרָיו הָעֲבָדִים רָאוּ אֶת־הַנַּעֲשָׂה וַיֵּעָצְבוּ מְאֹד וַיָּבֹאוּ וַיַּגִּידוּ לַאֲדֹנֵיהֶם אֶת־כָּל־אֲשֶׁר נַעֲשָׂה |
| 32 Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. | 32 וַיִּקְרָא אֵלָיו אֲדֹנָיו וַיֹּאמֶר לוֹ אַתָּה הָעֶבֶד הָרָע אֶת־כָּל־הַחוֹב הַהוּא הִשְׁמַטְתִּי לְךָ יַעַן אֲשֶׁר־בִּקַּשְׁתָּ מִמֶּנִּי |
| 33 Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? | 33 הֲלֹא הָיָה לְךָ גַּם־אַתָּה לְרַחֵם עַל־הָעֶבֶד חֲבֵרֶךָ כַּאֲשֶׁר רִחַמְתִּי־אֲנִי עָלֶיךָ |
| 34 І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. | 34 וַיִּקְצֹף אֲדֹנָיו וַיַּסְגֵּר אוֹתוֹ לַמְיַסְּרִים עַד כִּי־יְשַׁלֵּם אֶת־כָּל־חוֹבוֹ |
| 35 Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.» | 35 כָּכָה יַעֲשֶׂה לָכֶם גַּם־אָבִי שֶׁבַּשָּׁמָיִם אִם־לֹא תִסְלְחוּ אִישׁ אִישׁ לְאָחִיו בְּכָל־לְבַבְכֶם אֶת־חַטֹּאתָם |