Матей 14

Біблія	BIBLIA
1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,	1 En aquel tiempo se enteró el tetrarca Herodes de la fama de Jesús,
2 і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!»	2 y dijo a sus criados: «Ese es Juan el Bautista; él ha resucitado de entre los muertos, y por eso actúan en él fuerzas milagrosas».
3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;	3 Es que Herodes había prendido a Juan, le había encadenado y puesto en la cárcel, por causa de Herodías, la mujer de su hermano Filipo.
4 Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати.»	4 Porque Juan le decía: «No te es lícito tenerla».
5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.	5 Y aunque quería matarle, temió a la gente, porque le tenían por profeta.
6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;	6 Mas llegado el cumpleaños de Herodes, la hija de Herodías danzó en medio de todos gustando tanto a Herodes,
7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.	7 que éste le prometió bajo juramento darle lo que pidiese.
8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.»	8 Ella, instigada por su madre, «dame aquí, dijo, en una bandeja, la cabeza de Juan el Bautista».
9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —	9 Entristecióse el rey, pero, a causa del juramento y de los comensales, ordenó que se le diese,
10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці.	10 y envió a decapitar a Juan en la cárcel.
11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.	11 Su cabeza fue traída en una bandeja y entregada a la muchacha, la cual se la llevó a su madre.
12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.	12 Llegando después sus discípulos, recogieron el cadáver y lo sepultaron; y fueron a informar a Jesús.
13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.	13 Al oírlo Jesús, se retiró de allí en una barca, aparte, a un lugar solitario. En cuanto lo supieron las gentes, salieron tras él viniendo a pie de las ciudades.
14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.	14 Al desembarcar, vio mucha gente, sintió compasión de ellos y curó a sus enfermos.
15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.»	15 Al atardecer se le acercaron los discíplulos diciendo: «El lugar está deshabitado, y la hora es ya pasada. Despide, pues, a la gente, para que vayan a los pueblos y se compren comida».
16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»	16 Mas Jesús les dijo: «No tienen por qué marcharse; dadles vosotros de comer».
17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.»	17 Dícenle ellos: «No tenemos aquí más que cinco panes y dos peces».
18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.»	18 El dijo: «Traédmelos acá».
19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.	19 Y ordenó a la gente reclinarse sobre la hierba; tomó luego los cinco panes y los dos peces, y levantando los ojos al cielo, pronunció la bendición y, partiendo los panes, se los dio a los discípulos y los discípulos a la gente.
20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.	20 Comieron todos y se saciaron, y recogieron de los trozos sobrantes doce canastos llenos.
21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.	21 Y los que habían comido eran unos 5.000 hombres, sin contar mujeres y niños.
22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.	22 Inmediatamente obligó a los discípulos a subir a la barca y a ir por delante de él a la otra orilla, mientras él despedía a la gente.
23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.	23 Después de despedir a la gente, subió al monte a solas para orar; al atardecer estaba solo allí.
24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.	24 La barca se hallaba ya distante de la tierra muchos estadios, zarandeada por las olas, pues el viento era contrario.
25 О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.	25 Y a la cuarta vigilia de la noche vino él hacia ellos, caminando sobre el mar.
26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. «То привид!» — заговорили й закричали з переляку.	26 Los discípulos, viéndole caminar sobre el mar, se turbaron y decían: «Es un fantasma», y de miedo se pusieron a gritar.
27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!»	27 Pero al instante les habló Jesús diciendo: «¡Animo!, que soy yo; no temáis».
28 Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!»	28 Pedro le respondió: «Señor, si eres tú, mándame ir donde ti sobre las aguas».
29 «Підійди!» — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;	29 «¡Ven!», le dijo. Bajó Pedro de la barca y se puso a caminar sobre las aguas, yendo hacia Jesús.
30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!»	30 Pero, viendo la violencia del viento, le entró miedo y, como comenzara a hundirse, gritó: «¡Señor, sálvame!»
31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре; чого засумнівався?»	31 Al punto Jesús, tendiendo la mano, le agarró y le dice: «Hombre de poca fe, ¿por qué dudaste?»
32 І як увійшли до човна, вітер ущух.	32 Subieron a la barca y amainó el viento.
33 А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: «Ти істинно — Син Божий!»	33 Y los que estaban en la barca se postraron ante él diciendo: «Verdaderamente eres Hijo de Dios».
34 І перепливши, прибули в землю генезаретську.	34 Terminada la travesía, llegaron a tierra en Genesaret.
35 Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих	35 Los hombres de aquel lugar, apenas le reconocieron, pregonaron la noticia por toda aquella comarca y le presentaron todos los enfermos.
36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.	36 Le pedían que tocaran siquiera la orla de su manto; y cuantos la tocaron quedaron salvados.