Малахія 2
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Stuttgartensia - Delitzsch |
|---|---|
| 1 «Нині ж для вас, священики, ось яка осторога: | 1 וְעַתָּה אֲלֵיכֶם הַמִּצְוָה הַזֹּאת הַכֹּהֲנִים |
| 2 Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, — говорить Господь сил, — то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця. | 2 אִם־לֹא תִשְׁמְעוּ וְאִם־לֹא תָשִׂימוּ עַל־לֵב לָתֵת כָּבֹוד לִשְׁמִי אָמַר יְהוָה צְבָאֹות וְשִׁלַּחְתִּי בָכֶם אֶת־הַמְּאֵרָה וְאָרֹותִי אֶת־בִּרְכֹותֵיכֶם וְגַם אָרֹותִיהָ כִּי אֵינְכֶם שָׂמִים עַל־לֵב |
| 3 Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, — покидьком святкових жертв ваших, — і викинуть вас разом із ним. | 3 הִנְנִי גֹעֵר לָכֶם אֶת־הַזֶּרַע וְזֵרִיתִי פֶרֶשׁ עַל־פְּנֵיכֶם פֶּרֶשׁ חַגֵּיכֶם וְנָשָׂא אֶתְכֶם אֵלָיו |
| 4 І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, — говорить Господь сил. | 4 וִידַעְתֶּם כִּי שִׁלַּחְתִּי אֲלֵיכֶם אֵת הַמִּצְוָה הַזֹּאת לִהְיֹות בְּרִיתִי אֶת־לֵוִי אָמַר יְהוָה צְבָאֹות |
| 5 А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, — союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався. | 5 בְּרִיתִי ׀ הָיְתָה אִתֹּו הַחַיִּים וְהַשָּׁלֹום וָאֶתְּנֵם־לֹו מֹורָא וַיִּירָאֵנִי וּמִפְּנֵי שְׁמִי נִחַת הוּא |
| 6 Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня. | 6 תֹּורַת אֱמֶת הָיְתָה בְּפִיהוּ וְעַוְלָה לֹא־נִמְצָא בִשְׂפָתָיו בְּשָׁלֹום וּבְמִישֹׁור הָלַךְ אִתִּי וְרַבִּים הֵשִׁיב מֵעָוֹן |
| 7 Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він — ангел Господа сил. | 7 כִּי־שִׂפְתֵי כֹהֵן יִשְׁמְרוּ־דַעַת וְתֹורָה יְבַקְשׁוּ מִפִּיהוּ כִּי מַלְאַךְ יְהוָה־צְבָאֹות הוּא |
| 8 Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, — говорить Господь сил. | 8 וְאַתֶּם סַרְתֶּם מִן־הַדֶּרֶךְ הִכְשַׁלְתֶּם רַבִּים בַּתֹּורָה שִׁחַתֶּם בְּרִית הַלֵּוִי אָמַר יְהוָה צְבָאֹות |
| 9 Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу. | 9 וְגַם־אֲנִי נָתַתִּי אֶתְכֶם נִבְזִים וּשְׁפָלִים לְכָל־הָעָם כְּפִי אֲשֶׁר אֵינְכֶם שֹׁמְרִים אֶת־דְּרָכַי וְנֹשְׂאִים פָּנִים בַּתֹּורָה׃ פ |
| 10 Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших? | 10 הֲלֹוא אָב אֶחָד לְכֻלָּנוּ הֲלֹוא אֵל אֶחָד בְּרָאָנוּ מַדּוּעַ נִבְגַּד אִישׁ בְּאָחִיו לְחַלֵּל בְּרִית אֲבֹתֵינוּ |
| 11 Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога. | 11 בָּגְדָה יְהוּדָה וְתֹועֵבָה נֶעֶשְׂתָה בְיִשְׂרָאֵל וּבִירוּשָׁלִָם כִּי ׀ חִלֵּל יְהוּדָה קֹדֶשׁ יְהוָה אֲשֶׁר אָהֵב וּבָעַל בַּת־אֵל נֵכָר |
| 12 Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, — того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить. | 12 יַכְרֵת יְהוָה לָאִישׁ אֲשֶׁר יַעֲשֶׂנָּה עֵר וְעֹנֶה מֵאָהֳלֵי יַעֲקֹב וּמַגִּישׁ מִנְחָה לַיהוָה צְבָאֹות׃ פ |
| 13 Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, — риданням та стогнанням, — бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших. | 13 וְזֹאת שֵׁנִית תַּעֲשׂוּ כַּסֹּות דִּמְעָה אֶת־מִזְבַּח יְהוָה בְּכִי וַאֲנָקָה מֵאֵין עֹוד פְּנֹות אֶל־הַמִּנְחָה וְלָקַחַת רָצֹון מִיֶּדְכֶם |
| 14 А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком між тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка. | 14 וַאֲמַרְתֶּם עַל־מָה עַל כִּי־יְהוָה הֵעִיד בֵּינְךָ וּבֵין ׀ אֵשֶׁת נְעוּרֶיךָ אֲשֶׁר אַתָּה בָּגַדְתָּה בָּהּ וְהִיא חֲבֶרְתְּךָ וְאֵשֶׁת בְּרִיתֶךָ |
| 15 Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? — Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого. | 15 וְלֹא־אֶחָד עָשָׂה וּשְׁאָר רוּחַ לֹו וּמָה הָאֶחָד מְבַקֵּשׁ זֶרַע אֱלֹהִים וְנִשְׁמַרְתֶּם בְּרוּחֲכֶם וּבְאֵשֶׁת נְעוּרֶיךָ אַל־יִבְגֹּד |
| 16 Бо мені осоружний розвід, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — і той, хто насильством покриває свою одіж, — говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо. | 16 כִּי־שָׂנֵא שַׁלַּח אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל וְכִסָּה חָמָס עַל־לְבוּשֹׁו אָמַר יְהוָה צְבָאֹות וְנִשְׁמַרְתֶּם בְּרוּחֲכֶם וְלֹא תִבְגֹּדוּ׃ ס |
| 17 Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? — Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, — або: Де Бог правосуддя? | 17 הֹוגַעְתֶּם יְהוָה בְּדִבְרֵיכֶם וַאֲמַרְתֶּם בַּמָּה הֹוגָעְנוּ בֶּאֱמָרְכֶם כָּל־עֹשֵׂה רָע טֹוב ׀ בְּעֵינֵי יְהוָה וּבָהֶם הוּא חָפֵץ אֹו אַיֵּה אֱלֹהֵי הַמִּשְׁפָּט |