Малахія 2

Біблія	VULGATA
1 «Нині ж для вас, священики, ось яка осторога:	1 Et nunc ad vos mandatum hoc, o sacerdotes.
2 Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, — говорить Господь сил, — то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця.	2 Si nolueritis audire, et si nolueritis ponere super cor, ut detis gloriam nomini meo, ait Dominus exercituum, mittam in vos egestatem, et maledicam benedictionibus vestris, et maledicam illis, quoniam non posuistis super cor.
3 Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, — покидьком святкових жертв ваших, — і викинуть вас разом із ним.	3 Ecce ego projiciam vobis brachium, et dispergam super vultum vestrum stercus solemnitatum vestrarum, et assumet vos secum.
4 І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, — говорить Господь сил.	4 Et scietis quia misi ad vos mandatum istud, ut esset pactum meum cum Levi, dicit Dominus exercituum.
5 А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, — союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався.	5 Pactum meum fuit cum eo vitæ et pacis : et dedi ei timorem, et timuit me, et a facie nominis mei pavebat.
6 Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня.	6 Lex veritatis fuit in ore ejus, et iniquitas non est inventa in labiis ejus : in pace et in æquitate ambulavit mecum, et multos avertit ab iniquitate.
7 Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він — ангел Господа сил.	7 Labia enim sacerdotis custodient scientiam, et legem requirent ex ore ejus, quia angelus Domini exercituum est.
8 Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, — говорить Господь сил.	8 Vos autem recessistis de via, et scandalizastis plurimos in lege : irritum fecistis pactum Levi, dicit Dominus exercituum.
9 Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу.	9 Propter quod et ego dedi vos contemptibiles, et humiles omnibus populis, sicut non servastis vias meas, et accepistis faciem in lege.
10 Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших?	10 Numquid non pater unus omnium nostrum ? numquid non Deus unus creavit nos ? quare ergo despicit unusquisque nostrum fratrem suum, violans pactum patrum nostrorum ?
11 Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога.	11 Transgressus est Juda, et abominatio facta est in Israël et in Jerusalem, quia contaminavit Juda sanctificationem Domini, quam dilexit, et habuit filiam dei alieni.
12 Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, — того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить.	12 Disperdet Dominus virum qui fecerit hoc, magistrum et discipulum, de tabernaculis Jacob, et offerentem munus Domino exercituum.
13 Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, — риданням та стогнанням, — бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.	13 Et hoc rursum fecistis : operiebatis lacrimis altare Domini, fletu et mugitu, ita ut non respiciam ultra ad sacrificium, nec accipiam placabile quid de manu vestra.
14 А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком між тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка.	14 Et dixistis : Quam ob causam ? Quia Dominus testificatus est inter te et uxorem pubertatis tuæ, quam tu despexisti : et hæc particeps tua, et uxor fœderis tui.
15 Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? — Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого.	15 Nonne unus fecit, et residuum spiritus ejus est ? et quid unus quærit, nisi semen Dei ? custodite ergo spiritum vestrum, et uxorem adolescentiæ tuæ noli despicere.
16 Бо мені осоружний розвід, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — і той, хто насильством покриває свою одіж, — говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо.	16 Cum odio habueris, dimitte, dicit Dominus Deus Israël : operiet autem iniquitas vestimentum ejus, dicit Dominus exercituum. Custodite spiritum vestrum, et nolite despicere.
17 Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? — Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, — або: Де Бог правосуддя?	17 Laborare fecistis Dominum in sermonibus vestris, et dixistis : In quo eum fecimus laborare ? In eo quod dicitis : Omnis qui facit malum bonus est in conspectu Domini, et tales ei placent : aut certe ubi est Deus judicii ?