Числа 32

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,	1 Now the Reubenites and Gadites had a very large number of livestock. Noticing that the land of Jazer and of Gilead was grazing country,
2 та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: —	2 they came to Moses and the priest Eleazar and to the princes of the community and said,
3 «Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,	3 "The region of Ataroth, Dibon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sebam, Nebo and Baal-meon,
4 земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!	4 which the LORD has laid low before the community of Israel, is grazing country. Now, since your servants have livestock,"
5 Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!»	5 they continued, "if we find favor with you, let this land be given to your servants as their property. Do not make us cross the Jordan."
6 І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: «Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?	6 But Moses answered the Gadites and Reubenites: "Are your kinsmen, then, to engage in war, while you remain here?
7 Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?	7 Why do you wish to discourage the Israelites from crossing to the land the LORD has given them?
8 Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.	8 That is just what your fathers did when I sent them from Kadesh-barnea to reconnoiter the land.
9 Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.	9 They went up to the Wadi Eshcol and reconnoitered the land, then so discouraged the Israelites that they would not enter the land the LORD had given them.
10 Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:	10 At that time the wrath of the LORD flared up, and he swore,
11 Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,	11 'Because they have not followed me unreservedly, none of these men of twenty years or more who have come up from Egypt shall ever see this country I promised under oath to Abraham and Isaac and Jacob,
12 крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. —	12 except the Kenizzite Caleb, son of Jephunneh, and Joshua, son of Nun, who have followed the LORD unreservedly.'
13 Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.	13 So in his anger with the Israelites the LORD made them wander in the desert forty years, until the whole generation that had done evil in the sight of the LORD had died out.
14 І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!	14 And now here you are, a brood of sinners, rising up in your fathers' place to add still more to the LORD'S blazing wrath against the Israelites.
15 Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.»	15 If you turn away from following him, he will make them stay still longer in the desert, and so you will bring about the ruin of this whole nation."
16 Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: «Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,	16 But they were insistent with him: "We wish only to build sheepfolds here for our flocks, and towns for our families;
17 а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.	17 but we ourselves will march as troops in the van of the Israelites, until we have led them to their destination. Meanwhile our families can remain here in the fortified towns, safe from attack by the natives.
18 Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.	18 We will not return to our homes until every one of the Israelites has taken possession of his heritage,
19 Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.»	19 and will not claim any heritage with them once we cross the Jordan, so long as we receive a heritage for ourselves on this eastern side of the Jordan."
20 Відрік їм Мойсей: «Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,	20 Moses said to them in reply: "If you keep your word to march as troops in the LORD'S vanguard
21 і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,	21 and to cross the Jordan in full force before the LORD until he has driven his enemies out of his way
22 і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.	22 and the land is subdued before him, then you may return here, quit of every obligation to the LORD and to Israel, and this region shall be your possession before the LORD.
23 Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.	23 But if you do not do this, you will sin against the LORD, and you can be sure that you will not escape the consequences of your sin.
24 Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.»	24 Build the towns, then, for your families, and the folds for your flocks, but also fulfill your express promise."
25 Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: «Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.	25 The Gadites and Reubenites answered Moses, "Your servants will do as you command, my lord.
26 Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада	26 While our wives and children, our herds and other livestock remain in the towns of Gilead,
27 Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.»	27 all your servants will go across as armed troops to battle before the LORD, just as your lordship says."
28 Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.	28 Moses, therefore, gave this order in their regard to the priest Eleazar, to Joshua, son of Nun, and to the heads of the ancestral tribes of the Israelites:
29 Сказав їм Мойсей: «Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.	29 "If all the Gadites and Reubenites cross the Jordan with you as combat troops before the LORD, you shall give them Gilead as their property when the land has been subdued before you.
30 Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.»	30 But if they will not go across with you as combat troops before the LORD, you shall bring their wives and children and livestock across before you into Canaan, and they shall have their property with you in the land of Canaan."
31 Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: «Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:	31 To this the Gadites and Reubenites replied, "We will do what the LORD has commanded us, your servants.
32 перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.»	32 We ourselves will go across into the land of Canaan as troops before the LORD, but we will retain our hereditary property on this side of the Jordan."
33 І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.	33 So Moses gave them (the Gadites and Reubenites, as well as half the tribe of Manasseh, son of Joseph, the kingdom of Sihon, king of the Amorites, and the kingdom of Og, king of Bashan,) the land with its towns and the districts that surrounded them.
34 І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер,	34 The Gadites rebuilt the fortified towns of Dibon, Ataroth, Aroer,
35 Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,	35 Atroth-shophan, Jazer, Jogbehah,
36 Бет-Німру, Бет-Гаран — укріплені міста й кошари для дрібної скотини.	36 Beth-nimrah and Beth-haran, and they built sheepfolds.
37 Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,	37 The Reubenites rebuilt Heshbon, Elealeh, Kiriathaim,
38 Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.	38 Nebo, Baal-meon (names to be changed!), and Sibmah. These towns, which they rebuilt, they called by their old names.
39 А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.	39 The descendants of Machir, son of Manasseh, invaded Gilead and captured it, driving out the Amorites who were there.
40 Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.	40 (Moses gave Gilead to Machir, son of Manasseh, and he settled there.)
41 Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх «містечками Яіра».	41 Jair, a Manassehite clan, campaigned against the tent villages, captured them and called them Havvoth-jair.
42 Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім’ям «Новах».	42 Nobah also campaigned against Kenath, captured it with its dependencies and called it Nobah after his own name.