Числа 32

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,	1 And the sons of Ruben and Gad had many flocks of cattle, and their substance in beasts was infinite. And when they saw the lands of Jazer and Galaad fit for feeding cattle,
2 та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: —	2 They came to Moses and Eleazar the priest, and the princes of the multitude, and said:
3 «Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,	3 Ataroth, and Dibon, and Jazer, and Nemra, Hesebon, and Eleale, and Saban, and Nebo, and Beon,
4 земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!	4 The land, which the Lord hath conquered in the sight of the children of Israel, is a very fertile soil for the feeding of beasts: and we thy servants have very much cattle:
5 Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!»	5 And we pray thee, if we have found favour in thy sight, that thou give it to us thy servants in possession, and make us not pass over the Jordan.
6 І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: «Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?	6 And Moses answered them: What, shall your brethren go to fight, and will you sit here?
7 Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?	7 Why do ye overturn the minds of the children of Israel, that they may not dare to pass into the place which the Lord hath given them?
8 Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.	8 Was it not thus your fathers did, when I sent from Cadesbarne to view the land?
9 Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.	9 And when they were come as far as the valley of the cluster, having viewed all the country, they overturned the hearts of the children of Israel, that they should not enter into the coasts, which the Lord gave them.
10 Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:	10 And he swore in his anger, saying:.
11 Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,	11 If these men, that came up out of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land, which I promised with an oath to Abraham, Isaac, and Jacob: because they would not follow me,
12 крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. —	12 Except Caleb the son of Jephone the Cenezite, and Josue the son of Nun: these have fulfilled my will.
13 Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.	13 And the Lord being angry against Israel, led them about through the desert forty years, until the whole generation, that had done evil in his sight, was consumed.
14 І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!	14 And behold, said he, you are risen up instead of your fathers, the increase and offspring of sinful men, to augment the fury of the Lord against Israel.
15 Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.»	15 For if you will not follow him, he will leave the people in the wilderness, end you shall be the cause of the destruction of all.
16 Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: «Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,	16 But they coming near, said: We will make sheepfolds, and stalls for our cattle, and strong cities for our children :
17 а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.	17 And we ourselves will go armed and ready for battle before the children of Israel, until we bring them in unto their places. Our little ones, and all we have, shall be in walled cities, for fear of the ambushes of the inhabitants.
18 Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.	18 We will not return into our houses until the children of Israel possess their inheritance:
19 Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.»	19 Neither will we seek any thing beyond the Jordan, because we have already our possession on the east side thereof,
20 Відрік їм Мойсей: «Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,	20 And Moses said to them: If you do what you promise, go on well appointed for war before the Lord:
21 і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,	21 And let every fighting man pass over the Jordan, until the Lord overthrow his enemies :
22 і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.	22 And all the land be brought under him, then shall you be blameless before the Lord and before Israel, and you shall obtain the countries that you desire, before the Lord.
23 Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.	23 But if you do not what you say, no man can doubt but you sin against God: and know ye, that your sin shall overtake you.
24 Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.»	24 Build therefore cities for your children, and folds and stalls for your sheep and beasts, and accomplish what you have promised.
25 Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: «Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.	25 And the children of Gad and Ruben said to Moses: We are thy servants, we will do what my lord commandeth.
26 Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада	26 We will leave our children, and our wives and sheep and cattle, in the cities of Galaad:
27 Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.»	27 And we thy servants all well appointed will march on to the war, as thou, my lord, speakest.
28 Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.	28 Moses therefore commanded Eleazar the priest, and Josue the son of Nun, and the princes of the families of all the tribes of Israel, and said to them:
29 Сказав їм Мойсей: «Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.	29 If the children of Gad, and the children of Ruben pass with you over the Jordan, all armed for war before the Lord, and the land be made subject to you: give them Galaad in possession.
30 Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.»	30 But if they will not pass armed with you into the land of Chanaan, let them receive places to dwell in among you.
31 Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: «Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:	31 And the children of Gad, and the children of Ruben answered: As the Lord hath spoken to his servants, so will we do:
32 перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.»	32 We will go armed before the Lord into the land of Chanaan, and we confess that we have already received our possession beyond the Jordan.
33 І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.	33 Moses therefore gave to the children of Cad and of Ruben, and to the half tribe of Manasses the son of Joseph, the kingdom of Sehon king of the Amorrhites, and the kingdom of Og king of Basan, and their land and the cities thereof round about.
34 І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер,	34 And the sons of Cad built Dibon, and Ataroth, and Aroer,
35 Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,	35 And Etroth, and Sophan, and Jazer, and Jegbaa,
36 Бет-Німру, Бет-Гаран — укріплені міста й кошари для дрібної скотини.	36 And Bethnemra, and Betharan, fenced cities, and folds for their cattle.
37 Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,	37 But the children of Ruben built Hesebon, and Eleale, and Cariathaim,
38 Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.	38 And Nabo, and Baalmeon (their names being changed) and Sabama: giving names to the cities which they had built.
39 А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.	39 Moreover the children of Machir, the son of Manasses, went into Galaad, and wasted it, cutting off the Amorrhites, the inhabitants thereof.
40 Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.	40 And Moses gave the land of Galaad to Machir the son of Manasses, and he dwelt in it.
41 Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх «містечками Яіра».	41 And Jair the son of Manasses went, and took the villages thereof, and he called them Havoth Jair, that is to say, the villages of Jair.
42 Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім’ям «Новах».	42 Nobe also went, and took Canath with the villages thereof: and he called it by his own name, Nobe.