Числа 32

¹ Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,

² та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: —

³ «Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,

⁴ земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!

⁵ Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!»

⁶ І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: «Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?

⁷ Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?

⁸ Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.

⁹ Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.

¹⁰ Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:

¹¹ Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,

¹² крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. —

¹³ Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.

¹⁴ І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!

¹⁵ Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.»

¹⁶ Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: «Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,

¹⁷ а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.

¹⁸ Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.

¹⁹ Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.»

²⁰ Відрік їм Мойсей: «Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,

²¹ і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,

²² і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.

²³ Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.

²⁴ Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.»

²⁵ Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: «Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.

²⁶ Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада

²⁷ Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.»

²⁸ Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.

²⁹ Сказав їм Мойсей: «Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.

³⁰ Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.»

³¹ Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: «Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:

³² перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.»

³³ І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.

³⁴ І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер,

³⁵ Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,

³⁶ Бет-Німру, Бет-Гаран — укріплені міста й кошари для дрібної скотини.

³⁷ Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,

³⁸ Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.

³⁹ А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.

⁴⁰ Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.

⁴¹ Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх «містечками Яіра».

⁴² Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім’ям «Новах».