Єзекиїл 27
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| Біблія | NEW JERUSALEM |
|---|---|
| 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 The word of Yahweh was addressed to me as follows, |
| 2 «Ти ж, сину чоловічий, заголоси над Тиром жалобну пісню. | 2 'Son of man, raise the lament for Tyre. |
| 3 Промов до Тиру, що оселився при вході в море, що торгує з народами по численних островах. Так говорить Господь: Тире! Ти мовив: Я краса довершена! | 3 Say to Tyre, "City enthroned at the gateway of the sea, agent between the peoples and the manyislands, Lord Yahweh says this: Tyre, you used to say: I am a ship perfect in beauty. |
| 4 Посеред моря твоє царство. Твої будівничі зробили тебе гарним напрочуд. | 4 Your frontiers were far out to sea; those who built you made you perfect in beauty. |
| 5 Із сенірського кипарису зробили твої стіни. Брали кедр із Ливану, щоб зробити тобі щоглу. | 5 Cypress from Senir they used for al your planking. They took a cedar from Lebanon to make a mastabove you. |
| 6 3 дубів башанських зробили тобі весла. Поміст тобі зробили з слонової кости, викладеної кипарисом з островів Кіттім. | 6 From oaks of Bashan they made your oars. They built you a deck of cedar inlaid with ivory from theKittim isles. |
| 7 Твої вітрила були з тонкого мережаного полотна з Єгипту, щоб служили тобі за стяги. Блават і порфіра з островів Еліші були в тебе покривалом. | 7 Embroidered linen from Egypt was used for your sail and for your flag. Purple and scarlet from theElishah islands formed your deck-tent. |
| 8 Содомські й арвадські мешканці були гребцями в тебе. Цемерські мудрі люди були в тебе, — вони були моряками в тебе. | 8 The people of Sidon and Arvad were your oarsmen. The sages of Tyre were aboard, serving assailors. |
| 9 Старші гевальські й знавці їхні були в тебе; вони латали щілини в тебе. Всі морські судна з їхніми моряками були в тебе, щоб вести торгівлю з тобою. | 9 The elders and craftsmen of Gebal were there to caulk your seams. "Every sea-going ship and crewfrequented you to guarantee your trade. |
| 10 Перські, лудські й путські люди були вояками у твоїм війську. Вони вішали щит і шолом у тебе, вони додавали тобі слави. | 10 Men from Persia, Lud and Put served as warriors in your army; hanging up shield and helmet in you,they displayed your splendour. |
| 11 Сини арвадські з військом стояли довкола на твоїх мурах, вартуючи на твоїх баштах. Вони вішали свої щити кругом по твоїх мурах і довершували твою красоту. | 11 The sons of Arvad with their army manned your wal s al round, while the Gammadians manned yourtowers; hanging their shields al round your walls, they completed your beauty. |
| 12 Таршіш торгував з тобою з-за мнозства усякого твого добра. Тобі давали срібло, залізо, цинк і оливо за твої товари. | 12 Tarshish traded with you because of your abundant resources and exchanged your merchandise forsilver, iron, tin and lead. |
| 13 Яван, Тувал і Мешех торгували з тобою: вони міняли твій крам за людські душі й за мідний посуд. | 13 Javan, Tubal and Meshech traded with you. For your merchandise they traded slaves and bronzeartefacts. |
| 14 Люди з Бет-Тогарми давали тобі коней та вершників і мулів за твої товари. | 14 The people of Beth-Togarmah traded your horses, chargers, mules. |
| 15 Сини деданські торгували з тобою; багато островів були твоїми покупцями; вони платили тобі слоновою кістю та ебаном. | 15 The people of Dedan traded with you; many islands were your customers and paid you in ivory tusksand ebony. |
| 16 Едом торгував з тобою з-за мнозтва твоїх виробів. Вони давали за твої товари карбункул, порфіру, мережки, вісон, коралі й рубіни. | 16 Edom traded with you for the sake of your many manufactured goods, exchanging garnets, purple,embroideries, fine linen, coral and rubies for your goods. |
| 17 Юдея та Ізраїль-земля торгували з тобою. Вони давали за твій крам пшеницю з Мініту, віск, мед, олію і бальзам. | 17 Judah and the land of Israel also traded with you, bringing corn from Minnith, pannag, honey, oil andbalm. |
| 18 Дамаск торгував з тобою з-за мнозтва твоїх виробів, з-за мнозтва усякого твого добра. Він постачав тобі вино з Хелбону й вовну з Цахари. | 18 Damascus traded with you, for quantities of your manufactured goods and other goods of al kinds,furnishing you with wine from Helbon and wool from Zahar. |
| 19 Уедан і Яван з Узалу давали за твої товари залізні вироби, кассію й пахучу трощу. | 19 Dan and Javan, from Uzal onwards, supplied you with wrought iron, cassia and reeds in exchangefor your goods. |
| 20 Дедан торгував з тобою сідловими коверцями до їзди верхи. | 20 Dedan traded with you in saddle-cloths. |
| 21 Арабія й усі князі кедарські вели торгівлю з тобою: вони взамін давали ягнят, баранів і козлів. | 21 Arabia and al the sheikhs of Kedar were your customers; they paid in lambs, rams and he-goats. |
| 22 Шева і Раема торгували з тобою. Вони давали найкращі пахощі, всіляке дороге каміння й золото в обмін за твої товари. | 22 The merchants of Sheba and Raamah traded with you; they supplied you with the finest spices,precious stones and gold for your merchandise. |
| 23 Харан, Канне й Еден, купці шеваські, Ашшур і Кілмад торгували з тобою. | 23 Haran, Canneh and Eden, the merchants of Sheba, Asshur and Chilmad traded with you. |
| 24 Вони торгували з тобою дорогими одежами, блакитно-пурпуровими гаптованими плащами, різнобарвними килимами, міцним плетеним мотуззям — на твоїх ринках. | 24 They traded rich clothes, embroidered and purple cloaks, multi-coloured materials and strong plaitedcords for your markets. |
| 25 Таршішські кораблі розвозили твої товари. Ти збагатився й став славним серед моря. | 25 Ships of Tarshish sailed on your business; you were ful and heavily loaded far out to sea. |
| 26 Твої гребці завели тебе на великі води, та східній вітер розбив тебе посеред моря. | 26 Out to the open sea your oarsmen rowed you. The east wind has wrecked you far out to sea. |
| 27 Твої багатства, твої товари й крам твій, твої моряки й твої керманичі, ті, що латають щілини в тебе, ті, що вимінюють твої товари, і всі вояки, що в тебе, і вся сила люду, що серед тебе, впадуть глибоко в море в день падіння твого. | 27 Your riches, your goods, your cargo, your seamen, your sailors, your caulkers, your commercialagents, all the warriors you carry, and al the passengers who are aboard wil founder far out to sea on the day ofyour shipwreck. |
| 28 Від голосного крику керманичів твоїх здригнулись побережжя. | 28 When they hear the cries of your sailors the coasts wil tremble. |
| 29 І вийдуть із кораблів своїх усі гребці; моряки й усі морські керманичі стануть на суші. | 29 Then the oarsmen will al desert their ships. The sailors and seafaring people wil stay ashore. |
| 30 І заголосять над тобою й закричать гірко, порохом собі посиплять голову, у попелі будуть валятись. | 30 They will raise their voices for you and weep bitterly. They wil throw dust on their heads and roll inashes; |
| 31 Виголять собі лисину по тобі, одягнуться у волосяницю, і будуть плакати по тобі в душевнім смутку, у гіркій жалобі. | 31 they wil shave their heads for you and put sackcloth round their waists. With heartfelt bitterness theywil weep for you, bitterly wail. |
| 32 Вони затягнуть над тобою жалобну пісню, і заридають над тобою: Хто був такий славний, як Тир посеред моря? | 32 Wailing, they will raise the lament for you, they wil lament over you: Who is like Tyre, far out to sea? |
| 33 Коли твої товари розходились морями, ти насичувала багато народів. Великими достатками твоїми і товарами твоїми ти збагачувала царів землі. | 33 When you unloaded your goods to satisfy so many peoples, you enriched the kings of the earth withyour excess of wealth and goods. |
| 34 Тепер же ти розбита на морі, у водяних глибинах. Твої товари й увесь люд твій разом із тобою потонули. | 34 Now you have been wrecked by the waves, by the depths of the sea. Your cargo and all yourpassengers have foundered with you. |
| 35 Всі мешканці островів сторопіли над тобою. Царі їхні від жаху затремтіли, обличчя у них змінилось. | 35 Al those who live in the islands wil be stunned at your fate. Their kings wil quake with horror, withdowncast expressions. |
| 36 Купці чужих народів свищуть над тобою, бо ти страховищем зробилася, не встанеш уже повіки.» | 36 The merchants of the nations wil whistle at your fate. You wil be an object of terror, gone for ever." ' |
ITALIANO
ENGLISH
ESPANOL
FRANCAIS
LATINO
PORTUGUES
DEUTSCH
MAGYAR
Ελληνική
לשון עברית
عَرَبيْ