Лист Єремії 3

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:	1 Herr, Allmächtiger, Gott Israels! Eine Seele in Ängsten, ein Geist voll Kummer schreit zu dir.
2 Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.	2 Höre, Herr, erbarme dich, da wir gegen dich gesündigt haben.
3 Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.	3 Du thronst in Ewigkeit; uns aber droht ewige Vernichtung.
4 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.	4 Herr, Allmächtiger, Gott Israels! Höre doch das Flehen der Todgeweihten Israels, der Söhne derer, die gegen dich gesündigt und auf die Stimme des Herrn, ihres Gottes, nicht gehört haben; so hat sich das Unheil an uns geheftet.
5 Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім’я;	5 Denk nicht mehr an die schlechten Taten unserer Väter, sondern denk jetzt an deine (starke) Hand und an deinen Namen!
6 ти — Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,	6 Du bist ja der Herr, unser Gott, und wir wollen dich preisen, Herr.
7 бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім’я. Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.	7 Denn dazu hast du uns die Furcht vor dir ins Herz gelegt, dass wir deinen Namen anrufen. Auch in unserer Verbannung wollen wir dich preisen. Wir haben unser Herz abgekehrt von aller Bosheit unserer Väter, die gegen dich gesündigt haben.
8 Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого.	8 Siehe, wir sind noch heute in den Ländern unserer Verbannung, in die du uns versprengt hast, zum Schimpf, zum Fluchwort und zur Verwünschung, entsprechend allen schlechten Taten unserer Väter, die abtrünnig wurden vom Herrn, unserem Gott.
9 Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.	9 Höre, Israel, die Gebote des Lebens; merkt auf, um Einsicht zu erlangen.
10 Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній?	10 Warum, Israel, warum lebst du im Gebiet der Feinde, siechst dahin in einem fremden Land,
11 Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.	11 bist unrein geworden, den Toten gleich, wurdest zu den Abgeschiedenen gezählt?
12 Бо ти полишив джерело мудрости.	12 Du hast den Quell der Weisheit verlassen.
13 Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.	13 Wärest du auf Gottes Weg gegangen, du wohntest in Frieden für immer.
14 Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.	14 Nun lerne, wo die Einsicht ist, wo Kraft und wo Klugheit, dann erkennst du zugleich, wo langes Leben und Lebensglück, wo Licht für die Augen und Frieden zu finden sind.
15 Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?	15 Wer hat je den Ort (der Weisheit) gefunden? Wer ist zu ihren Schatzkammern vorgedrungen?
16 Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,	16 Wo sind die Gebieter der Völker? Sie herrschten sogar über die Tiere der Erde
17 ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?	17 und spielten mit den Vögeln des Himmels; sie häuften Silber und Gold, worauf die Menschen vertrauen, und ihr Besitz hatte keine Grenzen.
18 Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?	18 Wo sind sie, die das Silber so kunstvoll schmiedeten, dass ihre Werke unbegreiflich sind?
19 Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали.	19 Verschwunden sind sie, hinabgestiegen zur Unterwelt; andere traten an ihre Stelle.
20 Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,	20 Andere erblickten nach ihnen das Licht und wohnten auf der Erde; doch auch sie haben den Weg der Weisheit nicht erkannt,
21 ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли; так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги.	21 ihre Pfade nicht verstanden und ihre Spur nicht aufgenommen. Auch ihre Söhne blieben ihrem Weg fern.
22 Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.	22 Nicht hörte man die Weisheit in Kanaan, nicht erschien sie in Teman.
23 Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.	23 Auch die Söhne der Hagar, die überall auf der Erde nach Einsicht suchen, die Kaufleute von Midian und Teman, die Fabeldichter und die Forscher nach Einsicht, auch sie haben den Weg der Weisheit nicht erkannt und ihre Pfade nicht entdeckt.
24 Який же він, Ізраїлю, великий, — дім Божий! Яке просторе місце, де володіє він!	24 Israel, wie groß ist das Haus Gottes, wie weit das Gebiet seiner Herrschaft!
25 Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!	25 Unendlich groß und unermesslich hoch.
26 Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.	26 Dort wurden die Riesen geboren, die berühmten Männer der Urzeit, hoch an Wuchs und Meister im Kampf.
27 Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,	27 Und doch hat Gott nicht diese erwählt, nicht ihnen den Weg der Weisheit gezeigt.
28 тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.	28 Sie gingen zugrunde, weil sie ohne Einsicht waren; ihrer Torheit wegen gingen sie unter.
29 Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?	29 Wer stieg zum Himmel hinauf, holte die Weisheit und brachte sie aus den Wolken herab?
30 Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?	30 Wer fuhr über das Meer und entdeckte sie und brachte sie her gegen lauteres Gold?
31 Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.	31 Keiner weiß ihren Weg, niemand kennt ihren Pfad.
32 Та той, хто відає все, знає її; він розумом своїм звідав, — він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;	32 Doch der Allwissende kennt sie; er hat sie in seiner Einsicht entdeckt. Er hat ja die Erde für immer gegründet, er hat sie mit Tieren bevölkert.
33 який посилає світло, — і воно йде, закликає його, — і воно його слухається, тремтівши.	33 Er entsendet das Licht und es eilt dahin; er ruft es zurück und zitternd gehorcht es ihm.
34 Зорі блищать на своїх чатах і веселяться;	34 Froh leuchten die Sterne auf ihren Posten.
35 покличе їх, — вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.	35 Ruft er sie, so antworten sie: Hier sind wir. Sie leuchten mit Freude für ihren Schöpfer.
36 Такий наш Бог; ніхто йому не рівний!	36 Das ist unser Gott; kein anderer gilt neben ihm.
37 Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.	37 Er hat den Weg der Weisheit ganz erkundet und hat sie Jakob, seinem Diener, verliehen, Israel, seinem Liebling.
38 А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала.	38 Dann erschien sie auf der Erde und hielt sich unter den Menschen auf.