Сирах 46

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Хоробрим у війні був Ісус Навин, що в пророцтвах Мойсеєвим був наступником: він був, згідно з іменням своїм, великим, щоб рятувати його вибранців, щоб відплатити ворогам бунтівливим і щоб Ізраїлеві надати спадщину.	1 Giosuè, figlio di Nun, fu forte nella guerra e successe a Mosè nell'ufficio profetico. E' stato degno del nome che portava come grande salvatore del popolo eletto; egli puniva i nemici che si ribellavano, per fare avere ad Israele la sua eredità.
2 Який же був він славетний тоді як, руки піднісши, мечем на міста замахнувся!	2 Quanto era splendido quando alzava le sue mani per tendere la spada contro le città!
3 Хто встоявся перед ним? Він бо вів Господні війни.	3 Chi è stato come lui prima di lui? Egli ha combattuto, infatti, le guerre del Signore.
4 Хіба ж не його велінням сонце спинилось, і з єдиного дня зробився подвійний?	4 Non è stato trattenuto il sole con la sua mano, perché un giorno diventasse due?
5 Закликав він до Всевишнього могутнього, як ворог на нього налягав з усіх-усюдів, — і вислухав його великий Господь: камінний град превеликий із неба спустивши.	5 Egli invocò l'Altissimo onnipotente quando i nemici lo stringevano intorno; il Signore grande l'ha esaudito con una grandinata di pietre poderose.
6 Він кинувся на той ворожий народ і вигубив противників, коли вони спускалися, — щоб народи взнали, яка сильна його зброя і що їхня війна проти Господа була.	6 Si buttò sul popolo nemico e nella discesa distrusse i ribelli; perché le nazioni vedessero la sua forza d'armi e comprendessero di combattere contro il Signore; egli infatti camminava dietro all'Altissimo.
7 Він бо йшов слідом за Всемогутнім і за днів Мойсея чинив милосердя — він сам і Калев, син Єфунне, — стояв бо він твердо супроти громади, спромігся народ стримати від гріха і втихомирив лукаве нарікання.	7 Nei giorni di Mosè fece un atto di pietà: egli e Caleb, figlio di Iefunne, s'opposero dinanzi all'assemblea per trattenere il popolo dal peccato, per stroncare l'ingiusta mormorazione.
8 Тим то й спаслося їх лише двоє з-поміж шестисот тисяч піхотинців, — щоб у спадщину їх запровадити, в землю, що молоком та медом тече.	8 Solo loro due si sono salvati tra i seicentomila uomini; per fare entrare il popolo nell'eredità, nella terra in cui scorre latte e miele.
9 І Господь надав Калевові сили, яка аж до старощів при ньому лишилась, — тож він і зійшов на верховину землі, яку його потомство одержало в спадщину,	9 Il Signore diede a Caleb una forza che gli rimase sino alla vecchiaia, quando ha invaso la montagna del paese perché restasse in eredità alla sua discendenza.
10 щоб зрозуміли сини всі Ізраїля, що ходити Господніми слідами — добре.	10 Vedano così tutti i figli d'Israele che è bene andare dietro al Signore.
11 І судді — кожен із власним іменем, — у всіх у них серце не було віроломне, і не відвернулись вони від Господа: хай же буде пам’ять про них благословенна!	11 Ci sono poi i giudici, ciascuno ha il suo nome, il cui cuore non ha fornicato nell'idolatria e non si è allontanato dal Signore; sia la loro memoria in benedizione!
12 Хай розквітнуть їхні кості з їхньої могили, і нехай імення їхнє передасться на синів отих, що прославляться в дітях!	12 Che le loro ossa germoglino dalla tomba e i loro figli possano emulare le loro gesta onorate dagli uomini.
13 Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, царство заснував і помазав князів над своїм народом.	13 Amato dal Signore e suo profeta, Samuele stabilì la monarchia ed unse prìncipi sul suo popolo.
14 Ім’ям Господнім судив він громаду, тож і Господь до Якова навідався.	14 Giudicò la comunità con la legge del Signore e così il Signore aiutò Giacobbe.
15 За свою вірність об’явивсь він пророком: промовами довів, що в видіннях він — правдивий.	15 Per la sua fedeltà fu riconosciuto profeta e per le sue parole si dimostrò veggente verace.
16 До Господа могутнього він віз-вав, як вороги налягли з усіх-усюдів на нього, — приніс бо в жертву ссуще ягнятко.	16 Invocò il Signore onnipotente, quando i nemici gli premevano intorno, col sacrificio d'un agnello da latte.
17 Отож Господь загримів із неба, в гуркоті великім дав свій голос почути.	17 Il Signore tuonò dal cielo, fece udire la sua voce con grande fragore,
18 Він винищив тирських князів і всіх філістимлянських зверхників.	18 sbaragliò i capi dei nemici e tutti i prìncipi dei Filistei.
19 А перед часом вічного спочинку засвідчив перед Господом та його помазаником: «Ні від кого не взяв я грошей, ні навіть сандалів пари» — тож ніхто його й не оскаржив.	19 Prima del riposo eterno poté attestare davanti al Signore e al suo unto: "Niente ho preso da nessuno, neppure un paio di sandali". E nessuno poté accusarlo.
20 Ба навіть як заснув, то ще пророкував він, передсказавши цареві його кінець: він з-під землі озвався голосом у пророцтві, щоб стерти беззаконність люду.	20 Dopo che s'era addormentato profetizzò ancora e mostrò al re la sua fine; anche dalla terra levò la sua voce per cancellare con la profezia l'iniquità del popolo.