Сирах 46

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Хоробрим у війні був Ісус Навин, що в пророцтвах Мойсеєвим був наступником: він був, згідно з іменням своїм, великим, щоб рятувати його вибранців, щоб відплатити ворогам бунтівливим і щоб Ізраїлеві надати спадщину.	1 Valiant in war was Jesus the son of Nave, who was successor of Moses among the prophets, who was great according to his name,
2 Який же був він славетний тоді як, руки піднісши, мечем на міста замахнувся!	2 Very great for the saving the elect of God, to overthrow the enemies that rose up against them, that he might get the inheritance for Israel.
3 Хто встоявся перед ним? Він бо вів Господні війни.	3 How great glory did he gain when he lifted up his hands, and stretched out swords against the cities?
4 Хіба ж не його велінням сонце спинилось, і з єдиного дня зробився подвійний?	4 Who before him hath so resisted? for the Lord himself brought the enemies.
5 Закликав він до Всевишнього могутнього, як ворог на нього налягав з усіх-усюдів, — і вислухав його великий Господь: камінний град превеликий із неба спустивши.	5 Was not the sun stopped in his anger, and one day made as two?
6 Він кинувся на той ворожий народ і вигубив противників, коли вони спускалися, — щоб народи взнали, яка сильна його зброя і що їхня війна проти Господа була.	6 He called upon the most high Sovereign when the enemies assaulted him on every side, and the great and holy God heard him by hailstones of exceeding great force.
7 Він бо йшов слідом за Всемогутнім і за днів Мойсея чинив милосердя — він сам і Калев, син Єфунне, — стояв бо він твердо супроти громади, спромігся народ стримати від гріха і втихомирив лукаве нарікання.	7 He made a violent assault against the nation of his enemies, and in the descent he destroyed the adversaries.
8 Тим то й спаслося їх лише двоє з-поміж шестисот тисяч піхотинців, — щоб у спадщину їх запровадити, в землю, що молоком та медом тече.	8 That the nations might know his power, that it is not easy to fight against God. And he followed the mighty one:
9 І Господь надав Калевові сили, яка аж до старощів при ньому лишилась, — тож він і зійшов на верховину землі, яку його потомство одержало в спадщину,	9 And in the days of Moses he did a work of mercy, he and Caleb the son of Jephone, in standing against the enemy, and withholding the people from sins, and appeasing the wicked murmuring.
10 щоб зрозуміли сини всі Ізраїля, що ходити Господніми слідами — добре.	10 And they two being appointed, were delivered out of the danger from among the number of six hundred thousand men on foot, to bring them into their inheritance, into the land that floweth with milk and honey.
11 І судді — кожен із власним іменем, — у всіх у них серце не було віроломне, і не відвернулись вони від Господа: хай же буде пам’ять про них благословенна!	11 And the Lord gave strength also to Caleb, and his strength continued even to his old age, so that he went up to the high places of the land, and his seed obtained it for an inheritance:
12 Хай розквітнуть їхні кості з їхньої могили, і нехай імення їхнє передасться на синів отих, що прославляться в дітях!	12 That all the children of Israel might see, that it is good to obey the holy God.
13 Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, царство заснував і помазав князів над своїм народом.	13 Then all the judges, every one by name, whose heart was not corrupted: who turned not away from the Lord,
14 Ім’ям Господнім судив він громаду, тож і Господь до Якова навідався.	14 That their memory might be blessed, and their bones spring up out of their place,
15 За свою вірність об’явивсь він пророком: промовами довів, що в видіннях він — правдивий.	15 And their name continue for ever, the glory of the holy men remaining unto their children.
16 До Господа могутнього він віз-вав, як вороги налягли з усіх-усюдів на нього, — приніс бо в жертву ссуще ягнятко.	16 Samuel the prophet of the Lord, the beloved of the Lord his God, established a new government, and anointed princes over his people.
17 Отож Господь загримів із неба, в гуркоті великім дав свій голос почути.	17 By the law of the Lord he judged the congregation, and the God of Jacob beheld, and by his fidelity he was proved a prophet.
18 Він винищив тирських князів і всіх філістимлянських зверхників.	18 And he was known to be faithful in his words, because he saw the God of light:
19 А перед часом вічного спочинку засвідчив перед Господом та його помазаником: «Ні від кого не взяв я грошей, ні навіть сандалів пари» — тож ніхто його й не оскаржив.	19 And called upon the name of the Lord Almighty, in fighting against the enemies who beset him on every side, when he offered a lamb without blemish.
20 Ба навіть як заснув, то ще пророкував він, передсказавши цареві його кінець: він з-під землі озвався голосом у пророцтві, щоб стерти беззаконність люду.	20 And the Lord thundered from heaven, and with a great noise made his voice to be heard.
	21 And he crushed the princes of the Tyrians, and all the lords of the Philistines:
	22 And before the time of the end of his life in the world, he protested before the Lord, and his anointed: money, or any thing else, even to a shoe, he had not taken of any man, and no mall did accuse him.
	23 And after this he slept, and he made known to the king, and shewed him the end of his life, and he lifted up his voice from the earth in prophecy to blot out the wickedness of the nation.