Сирах 14

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів.	1 Beato l'uomo, che non ha fatto mancamento colle parole della sua bocca, e non è punto da rimorso di peccato.
2 Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.	2 Felice colui, che non ha nell'animo suo tristezza, e non ha perduta la sua speranza.
3 Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки.	3 Per l'uomo cupido, e tenace sono inutili le ricchezze; e che farà dell'oro l'uomo insidioso?
4 Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати.	4 Chi accumula con defraudare in giustamente se stesso, accumula per altri, e un altro sguazzerà ne' beni di lui.
5 Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів.	5 Con chi sarà egli buono chi è cattivo verso se stesso, e non ritrae veruna soddisfazione da suoi beni?
6 Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його.	6 Nulla v'ha di più iniquo di colui, che è invidioso verso se stesso; e questa, è la mercede della sua malignità.
7 Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить.	7 Che se egli fa qualche bene, senza saperlo lo fa, e senza volerlo: e alla fine manifesta la sua malizia.
8 Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає.	8 Cattivo è l'occhio dell'invidioso, egli volta altrove la faccia, e disprezza l'anima propria.
9 Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу.	9 L'occhio dell'avaro non si sazia di una porzione ingiusta: non si sazierà fino a tanto, che abbia consumata, e strutta la sua vita.
10 Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має.	10 L'occhio maligno è inteso al male, e non si caverà la fame, ma resterà famelico, e malinconico alla sua mensa.
11 Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини.	11 Figliuolo di quello, che hai, fattene del bene, e fanne obblazioni degne a Dio.
12 Пам’ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито.	12 Ricorditi della morte, la quale non tarda, e della legge intimata a te di andar nel sepolcro: perocché è legge di questo secolo il morire assolutamente.
13 Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай.	13 Fa del bene al tuo amico prima di morire, e stendi la mano liberale verso del povero secondo la tua possibilità.
14 Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого.	14 Non ti privare di un buon giorno, e del buon dono non perderne nissuna parte.
15 Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш?	15 Non lascerai tu i tuoi sudori, e te fatiche ad altri da divìdersi a sorte tra loro?
16 Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати!	16 Da, e ricevi, e giustifica l'anima tua.
17 Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш.	17 Pratica la giustizia prima della tua morte; perocché non si può trovar cibo nel sepolcro.
18 Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується.	18 Ogni carne appassisce com'erba, e come delle foglie, che spuntano da verde pianta,
19 Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне.	19 Altre nascono, e altre cadono a terra, cosi delle generazioni della carne, e del sangue una finisce, e una nasce.
20 Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує;	20 Tutte le opere soggette alla corruzione verran meno una volta, e se n'anderà con esse colui, che le ha fatte.
21 який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає.	21 Ma tutte le opere elette saranno approvate, e chi le fece sarà per esse onorato.
22 Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки.	22 Beato l'uomo, che è costante nella sapienza, e medita la giustizia, e colla sua mente pensa a Dio, che tutto vede all'intorno.
23 Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує.	23 Il quale va studiando in cuor suo le vie di lei, e ne penetra gli arcani, e va dietro a lei per rintracciarla, e dalle strade di lei non esce.
24 Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває.	24 Il quale per le finestre di lei rimira, e alla porta di lei sta a udire:
25 Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя.	25 E presso alla casa di lei prende i suoi riposi, e fitto nette mura di essa un palo si fa un piccolo padiglione accanto a lei, e in questo piccolo padiglione avranno stanza perpetua tutti i beni.
26 Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине.	26 Alla tutela di lei raccomanderà egli i suoi figliuoli, ed egli starà sotto i rami di lei:
27 Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі.	27 E sotto l'ombra di lei sarà difeso dal caldo; e nella gloria di lei avrà riposo.