Проповідник 11

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Пусти твій хліб на воду: по довгому часі ти знайдеш його знову.	1 Lança o teu pão sobre as águas que passam, porque depois de muito tempo o acharás.
2 Паїв зроби сім або й вісім, бо ти не знаєш, яка біда скоїться над землею.	2 Reparte dele com sete e mesmo com oito (ou mais pessoas), porque não sabes o mal que pode vir sobre a terra.
3 Як хмари дощу повні, то виливаються на землю. Чи дерево впаде на південь, чи на північ, воно лежатиме на місці, де впало.	3 Quando as nuvens estiverem carregadas, derramarão chuva sobre a terra. Se a árvore cair para a parte do Meio-dia, ou para a do norte, onde cair, aí ficará.
4 Хто пильнує вітру, сіяти не буде; хто дивиться на хмари, жати не буде.	4 O que observa o vento não semeia, e o que considera as nuvens nunca segará.
5 Так само, як не знаєш, яка дорога вітру, ані як ростуть кості у вагітної утроби, так само ти не знаєш і діл Бога, що все робить.	5 Do mesmo modo que ignoras qual é o caminho do espirito, e de que sorte se formam os ossos no ventre da mulher grávida, assim também não conheces as obras de Deus, que é o criador de todas as coisas.
6 Зранку засівай твій засів, а й увечері не давай твоїй руці спочинку, бо ти не знаєш, чи це, чи те пощастить, або чи те і це так само добре буде.	6 Semeia de manhã a tua semente, e de tarde não deixes a tua mão repousar, porque não sabes o que terá bom êxito, se isto, se aquilo, ou se ambas as coisas são igualmente boas.
7 І світло солодке, і весело очам дивитися на сонце!	7 A luz é doce, e é coisa deleitável aos olhos o ver o sol.
8 Навіть коли б хтось прожив багато років, хай усіма ними веселиться, але хай тямить про дні мороку, бо буде їх чимало. Все, що приходить — марнота.	8 Se um homem viver muitos anos, e em todos eles se alegrar, deve lembrar-se dos dias de trevas que serão numerosos: tudo o que sucede é vaidade.
9 Радій, юначе, у твоїй молодості, і нехай серце твоє зазнає щастя за днів твого юнацтва; іди куди тебе тягне твоє серце, за тим, що чарує твої очі, але знай, що за все це Бог на суд тебе поставить.	9 Regozija-te, pois, ó jovem, na tua mocidade, e viva em alegria o teu coração na flor de teus anos; segue as inclinações do teu coração e o que agrada aos teus olhos, mas sabe que Deus te chamará a dar contas de todas estas coisas.
10 Гони тугу з твого серця й віддали від себе лихо; але і молодість і чорний волос — марнота.	10 Lança fora do teu coração a tristeza, e afasta o mal da tua carne, porque a juventude e a adolescência são vaidade.