Приповідок 30

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Слова Агура, сина Яке, з Масси; | вирок чоловіка до Ітієла, | до Ітісла і до Ухала:	1 Palabras de Agur, hijo de Iaqué, de Masá. Oráculo de este gran hombre: ¡Me he fatigado, Dios, me he fatigado, Dios, y estoy exhausto!
2 Справді я найдурніший з людей | і розуму людського нема в мене.	2 Sí, soy demasiado torpe para ser un hombre y no tengo la inteligencia de un ser humano;
3 Я мудрости не навчився | і знання святих я не маю.	3 nunca aprendí la sabiduría, ¡y qué puedo saber de la ciencia del Santo!
4 Хто вийшов на небо й спустився звідтіль? | Хто зібрав вітер у своїх жменях? | Хто замкнув воду в свою одежу? | Хто всі кінці землі поставив? | Яке йому ім’я? І яке ім’я його сина, | якщо ти знаєш?	4 ¿Quién subió a los cielos y descendió? ¿Quién recogió el viento en sus puños? ¿Quién contuvo las aguas en su manto? ¿Quién estableció los confines de la tierra? ¿Cuál es su nombre y el nombre de su hijo, si es que lo sabes?
5 Кожне слово Боже випробуване; | він — щит для тих, що в нього захисту шукають.	5 Toda palabra de Dios es acrisolada, Dios es un escudo para el que se refugia en él.
6 До слів його не додавай нічого, | а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.	6 No añadas nada a sus palabras, no sea que te reprenda y seas tenido por mentiroso.
7 Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я:	7 Hay dos cosas que yo te pido, no me la niegues antes que muera:
8 неправду та брехливе слово віддали від мене; | не давай мені ані злиднів, ані багатства, | подай мені лиш достатнього хліба,	8 aleja de mí la falsedad y la mentira; no me des ni pobreza ni riqueza, dame la ración necesaria,
9 щоб я, наситившись, тебе не зрікся, | та не сказав: «Хто Господь?» | — або, збіднівши, не став красти | та не безчестив імени Бога мого.	9 no sea que, al sentirme satisfecho, reniegue y diga: «¿Quién es el Señor?», o que, siendo pobre, me ponga a robar y atente contra el nombre de mi Dios.
10 Не обмовляй раба перед паном, | а то він проклене тебе, і ти будеш винним	10 No denigres a un servidor delante de su patrón, no sea que él te maldiga y cargues con la culpa.
11 Є виродки, що проклинають батька свого | і не благословлять матері своєї;	11 Hay cierta clase de gente que maldice a su padre y no bendice a su madre,
12 є виродки, що себе чистими вважають, | хоч і не вмиті від бруду свого;	12 gente que se considera pura y no se ha lavado de su inmundicia.
13 є виродки, що вгору очі задирають, | свої повіки підводять;	13 ¡Qué altaneros son los ojos de esa gente, cuánto desdén hay en sus miradas!
14 є виродки, що в них, неначе мечі — зуби, | немов ті ножі — ікли, | щоб пожирати бідних на землі, | з-між людей убогих.	14 Sus dientes son espadas y sus mandíbulas, cuchillos, para devorar a los desvalidos de la tierra y a los más pobres entre los hombres.
15 П’явка дві дочки має: «Давай! Давай!» | Три речі ненаситні, | ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: «Досить».	15 La sanguijuela tiene dos hijas: «¡Dame!» y «¡Dame!». Hay tres cosas insaciables y cuatro que nunca dicen: «¡Basta!».
16 Шеол, неплідная утроба, | земля води несита, | та вогонь, який не каже: «Досить!»	16 el Abismo y el vientre estéril, la tierra, que no se sacia de agua, y el fuego, que nunca dice: «¡Basta!».
17 Око, що глузує з батька | й що неньці не кориться, | — око те виклюють ворони в долині | і пожеруть орлята.	17 Al ojo que se burla de su padre y desprecia la vejez de su madre, lo vaciarán los cuervos del torrente y lo devorarán los aguiluchos.
18 Троє речей для мене надто дивовижні, | ба й чотирьох не розумію:	18 Hay tres cosas que me superan y cuatro que no comprendo:
19 дороги орла на небі, | дороги гадини на скелі, | дороги корабля посеред моря | і дороги чоловіка до дівчини.	19 el camino del águila en el cielo, el camino de la serpiente sobre la roca, el camino del hombre en una joven.
20 Такий звичай у жінки-перелюбки: | їсть, обтирає рот свій | і каже: «Я нічого злого не зробила!»	20 Esta es la conducta de la mujer adúltera: come, se limpia la boca y exclama: «¡No hice nada malo!».
21 Від трьох речей земля трясеться, | ба й чотирьох знести не може:	21 Por tres cosas tiembla la tierra y hay cuatro que no puede soportar:
22 раба, що зацарює; | безумного, коли наїсться до наситу;	22 un esclavo que llega a rey, un tonto que se harta de pan,
23 нелюбої, що вийде заміж, | і слугині, що успадкує по господині.	23 una mujer odiada que encuentra marido y una esclava que hereda a su señora.
24 Чотири є їх на землі маленьких, | але вони мудріші понад мудрих:	24 Hay cuatro seres, lo más pequeños de la tierra, que son sabios entre los sabios:
25 мурашки, люд несильний, | а літом наготовлюють собі запаси;	25 las hormigas, pueblo sin fuerza, que aseguran sus provisiones en verano;
26 борсуки — народ слабенький, | а на скелях свої оселі мають;	26 los damanes, pueblo sin poder, que instalan sus casa en la roca;
27 сарана царя не має, | а вся вона шерегами виходить;	27 las langostas, que no tienen rey, pero avanzan todas en escuadrones;
28 павук, що ти руками можеш узяти, | та він в палатах у царя буває.	28 la lagartija, que puedes agarrar con la mano, pero habita en los palacios de los reyes.
29 Троє є їх, що мають ходу гарну, | ба й четверо, що гарно ходять:	29 Hay tres cosas de paso majestuoso y cuatro que caminan con elegancia:
30 лев, найсильніший між звірями, | ні перед чим не уступає;	30 el león, el más fuerte entre los animales, que no retrocede ante nada;
31 півень, що між курами похожає; | козел та цар, що перед народом виступає.	31 el gallo vigoroso, o el chivo, y el rey al frente de su regimiento.
32 Якщо ти здуру загнавсь у гніві, | а потім обміркував, то затули рота рукою.	32 Si fuiste tan tonto que te exaltaste a ti mismo y luego reflexionaste, tápate bien la boca,
33 Бо коли збити молоко, виходить масло; | і коли натиснути носа, кров виступає; | так, коли тиснути гнів, виникає сварка.	33 porque apretando la leche se saca manteca, apretando la nariz se saca sangre y apretando la ira se saca una disputa.