Приповідок 29

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Хто від картання стає тугошиїм, | того розіб’ють умить, і то невигойно.	1 Čovjek koji po opomeni ostaje tvrdoglav, u tren će se slomiti, i neće mu biti spasa.
2 Як праведних багато — народ радіє, | а як лихі панують — народ стогне.	2 Narod se veseli kad se množe pravednici, a puk uzdiše kad zavlada opaki.
3 Хто любить мудрість, той веселить батька свого, | а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.	3 Čovjek koji ljubi mudrost, veseli oca svoga, a koji se druži s bludnicama, rasipa imetak.
4 Цар правотою скріплює країну, | а ласий на податки її руйнує.	4 Kralj pravicom održava državu, a ruši je čovjek koji nameće daće.
5 Хто лестить ближньому своєму, | той сіть стелить йому під ноги.	5 Čovjek koji laska bližnjemu svome, razapinje mrežu stopama njegovim.
6 В переступі лихого чоловіка — пастка; | а праведний співає й радується.	6 U grijehu je zamka zlu čovjeku, a pravednik likuje i veseli se.
7 Праведний знає справу бідних, | а розбещений не має зрозуміння.	7 Pravednik razumije pravo malenih, a opaki ne shvaća spoznaju.
8 Глузливі піднімають догори дном ціле місто, | а мудрі гнів утихомирюють.	8 Podsmjevači uzbunjuju grad, a mudri stišavaju srdžbu.
9 Коли мудрий посперечається з дурнем, | то сердиться він, чи сміється — немає спокою.	9 Kad se mudrac parbi s bezumnikom, il’ se srdio, il’ se smijao, svejednako mira nema.
10 Невинного не люблять душогубці, | а праведні про його душу дбають.	10 Krvopije mrze poštenoga, a pravednici mu se za život brinu.
11 Дурний усю свою досаду виливає, | а мудрий здержує її в собі.	11 Bezumnik izlijeva sav svoj gnjev, a mudrac susteže svoju srdžbu.
12 Як князь вислухає слова брехливі, | усі його слуги ледачі.	12 Ako vladalac posluša riječ lažljivu, sve mu sluge postaju opake.
13 Бідний і здирці зустрічаються; | та Господь освічує очі цього, і тих.	13 Siromah se i gulikoža susreću: Jahve obojici prosvjetljuje oči.
14 Як цар судить по правді бідних, | престол його назавжди утвердиться.	14 Kralj koji sudi siromasima po istini ima prijestolje čvrsto dovijeka.
15 Різка й докір надають мудрости, | дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.	15 Šiba i ukor podaruju mudrost, a razuzdan mladić sramoti majku svoju.
16 Як множаться безбожні, множаться злочини, | та праведні побачать їх погибель.	16 Kad se množe opaki, množi se i grijeh, ali pravednici promatraju propast njihovu.
17 Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, | він дасть потіху твоєму серцю.	17 Ukori sina svoga, i zadovoljit će te i dati radost duši tvojoj.
18 Коли нема видіння, народ розпускається; | щасливий, хто додержує закону.	18 Kad objave nema, narod se razuzda, a blago onome tko se drži Zakona!
19 Словами раба не поправити: | навіть коли розуміє, не послухає.	19 Samim se riječima sluga ne popravlja, jer se ne pokorava iako umom shvaća.
20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови? | На дурня більш надії, ніж на нього.	20 Jesi li vidio čovjeka brza na riječima? I bezumnik ima više nade nego on.
21 Як слугу змалку в розкошах тримати, | він наостанку стане невдячний.	21 Tko mazi slugu svoga od djetinjstva, bit će mu poslije neposlušan.
22 Гнівливий чоловік здіймає сварку, | і гарячий — множить провини.	22 Gnjevljiv čovjek zameće svađu, a nasilan čovjek počini mnoge grijehe.
23 Гординя чоловіка його принизить, | а покірний духом досягне чести.	23 Oholost ponizuje čovjeka, a ponizan duhom postiže časti.
24 Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу: | він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.	24 Tko s lupežom plijen dijeli, mrzi sebe samog: čuje proklinjanje i ništa ne otkriva.
25 Хто людей боїться, той у сильце попаде; | а хто на Господа вповає, той безпечен.	25 Strah čovjeku postavlja zamku, a tko se uzda u Jahvu, nalazi okrilje.
26 Багато тих, що шукають ласки князя; | та право кожного від Господа походить.	26 Mnogi traže milost vladaočevu, ali Jahve dijeli pravdu svakome.
27 Гидота праведним — муж нечестивий; | хто ж ходить правою дорогою — гидота злому.	27 Nepravednik je mrzak pravednicima, a pravednik je mrzak opakima.