Приповідок 29

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Хто від картання стає тугошиїм, | того розіб’ють умить, і то невигойно.	1 El hombre reacio a las reprensiones será destrozado de golpe y sin remedio.
2 Як праведних багато — народ радіє, | а як лихі панують — народ стогне.	2 Cuando gobiernan los justos, el pueblo se alegra; cuando domina un malvado, el pueblo gime.
3 Хто любить мудрість, той веселить батька свого, | а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.	3 El que ama la sabiduría es la alegría de su padre, el que frecuenta prostitutas dilapida sus bienes.
4 Цар правотою скріплює країну, | а ласий на податки її руйнує.	4 Con el derecho, un rey da estabilidad al país, pero el que lo abruma con impuestos lo arruina.
5 Хто лестить ближньому своєму, | той сіть стелить йому під ноги.	5 El hombre que adula a su prójimo le tiende una red bajo sus pies.
6 В переступі лихого чоловіка — пастка; | а праведний співає й радується.	6 En el crimen del malvado hay una trampa, pero el justo corre lleno de alegría.
7 Праведний знає справу бідних, | а розбещений не має зрозуміння.	7 El justo se preocupa por la causa de los pobres, pero el malvado es incapaz de comprender.
8 Глузливі піднімають догори дном ціле місто, | а мудрі гнів утихомирюють.	8 Los provocadores alborotan la ciudad, pero los sabios calman la efervescencia.
9 Коли мудрий посперечається з дурнем, | то сердиться він, чи сміється — немає спокою.	9 Cuando un sabio entra en pleito con un necio, sea que se irrite o se divierta, no resuelve nada.
10 Невинного не люблять душогубці, | а праведні про його душу дбають.	10 Los sanguinarios odian al hombre íntegro, pero los rectos buscan su compañía.
11 Дурний усю свою досаду виливає, | а мудрий здержує її в собі.	11 El insensato da libre curso a su mal humor, pero el sabio lo refrena y apacigua.
12 Як князь вислухає слова брехливі, | усі його слуги ледачі.	12 Si un jefe se deja llevar de habladurías, todos sus servidores se vuelven malvados.
13 Бідний і здирці зустрічаються; | та Господь освічує очі цього, і тих.	13 El pobre y el opresor tienen esto en común: el Señor ilumina los ojos de los dos.
14 Як цар судить по правді бідних, | престол його назавжди утвердиться.	14 Si un rey juzga a los pobres conforme a la verdad, su trono estará firme para siempre.
15 Різка й докір надають мудрости, | дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.	15 La vara y la reprensión dan sabiduría, pero el joven consentido avergüenza a su madre.
16 Як множаться безбожні, множаться злочини, | та праведні побачать їх погибель.	16 Cuando se multiplican los malvados, aumentan los crímenes, pero los justos verán su caída.
17 Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, | він дасть потіху твоєму серцю.	17 Corrige a tu hijo, y él te dará tranquilidad y colmará tu alma de delicias.
18 Коли нема видіння, народ розпускається; | щасливий, хто додержує закону.	18 Cuando no hay visión profética, el pueblo queda sin freno, pero ¡feliz el que observa la Ley!
19 Словами раба не поправити: | навіть коли розуміє, не послухає.	19 A un esclavo no se lo corrige con palabras: aunque entienda, no las tiene en cuenta.
20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови? | На дурня більш надії, ніж на нього.	20 ¿Has visto a un hombre que se apura a hablar? Se puede esperar más de un necio que de él.
21 Як слугу змалку в розкошах тримати, | він наостанку стане невдячний.	21 Si a un esclavo se le consiente desde su infancia, terminará por convertirse en un rebelde.
22 Гнівливий чоловік здіймає сварку, | і гарячий — множить провини.	22 El hombre irascible siembra discordias, el furibundo multiplica los crímenes.
23 Гординя чоловіка його принизить, | а покірний духом досягне чести.	23 El orgullo lleva al hombre a la humillación, el de espíritu humilde alcanzará honores.
24 Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу: | він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.	24 El cómplice de un ladrón se odia a sí mismo: oye la fórmula imprecatoria, pero no lo denuncia.
25 Хто людей боїться, той у сильце попаде; | а хто на Господа вповає, той безпечен.	25 El miedo tiende al hombre una trampa, pero el que confía en el Señor se pone a salvo.
26 Багато тих, що шукають ласки князя; | та право кожного від Господа походить.	26 Muchos buscan el favor del que gobierna, pero el derecho de cada uno viene del Señor.
27 Гидота праведним — муж нечестивий; | хто ж ходить правою дорогою — гидота злому.	27 El hombre inicuo es abominable para los justos, el que sigue el camino recto es abominable para el malvado.