Приповідок 21

Біблія	DIODATI
1 В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: | він його, куди хоче, повертає.	1 Il cuor del re è nella mano del Signore come ruscelli di acque; Egli lo piega a tutto ciò che gli piace
2 Всі путі прості у власних очах людини; | Господь же серця важить.	2 Tutte le vie dell’uomo gli paiono diritte; Ma il Signore pesa i cuori
3 Чинити справедливість і суд — | ліпше в очах Господніх, аніж жертва.	3 Far giustizia e giudicio È cosa più gradita dal Signore, che sacrificio
4 Гордий погляд і бундючне серце | — ґрунт для гріха безбожних.	4 Gli occhi altieri, e il cuor gonfio, Che son la lampana degli empi, son peccato
5 Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків.	5 I pensieri dell’uomo diligente producono di certo abbondanza; Ma l’uomo disavveduto cade senza fallo in necessità
6 Надбання скарбів язиком брехливим | — марна пустота, що веде до смерти.	6 Il far tesori con lingua di falsità è una cosa vana, Sospinta in qua ed in là; e si appartiene a quelli che cercan la morte
7 Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити.	7 Il predar degli empi li trarrà in giù; Perciocchè hanno rifiutato di far ciò che è diritto
8 Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки — праві.	8 La via stravolta dell’uomo è anche strana; Ma l’opera di chi è puro è diritta
9 Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж з жінкою сварливою у спільній хаті.	9 Meglio è abitare sopra un canto di un tetto, Che con una moglie rissosa in casa comune
10 Злого душа бажає зла; | в очах його і приятель не знаходить ласки.	10 L’anima dell’empio desidera il male; Il suo amico stesso non trova pietà appo lui
11 Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; | як мудрого навчають, він приймає науку.	11 Quando lo schernitore è gastigato, il semplice ne diventa savio; E quando si ammonisce il savio, egli apprende scienza
12 Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя.	12 Il giusto considera la casa dell’empio; Ella trabocca l’empio nel male
13 Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.	13 Chi tura l’orecchio, per non udire il grido del misero, Griderà anch’egli, e non sarà esaudito
14 Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець — лють запеклу.	14 Il presente dato di nascosto acqueta l’ira; E il dono porto nel seno acqueta il forte cruccio
15 Чинити правосуддя — праведному радість, | а лиходіям жах.	15 Il far ciò che è diritto è letizia al giusto; Ma è uno spavento agli operatori d’iniquità
16 Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати.	16 L’uomo che devia dal cammino del buon senno Riposerà in compagnia de’ morti
17 Хто любить радість, той буде злиденним; | хто любить вино та олію, той не розбагатіє.	17 L’uomo che ama godere sarà bisognoso; Chi ama il vino e l’olio non arricchirà
18 Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною.	18 L’empio sarà per riscatto del giusto; E il disleale sarà in iscambio degli uomini diritti
	19 Meglio è abitare in terra deserta, Che con una moglie rissosa e stizzosa
20 В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує.	20 Nell’abitacolo del savio vi è un tesoro di cose rare, e d’olii preziosi; Ma l’uomo stolto dissipa tutto ciò
21 Хто йде за справедливістю й милосердям, | — знайде життя й повагу.	21 Chi va dietro a giustizia e benignità Troverà vita, giustizia, e gloria
22 Мудрий вдирається в місто хоробрих | і валить твердиню, на яку вони покладалися.	22 Il savio sale nella città de’ valenti, Ed abbatte la forza di essa
23 Хто стереже уста і язик свій, | той стереже від лиха свою душу.	23 Chi guarda la sua bocca e la sua lingua Guarda l’anima sua d’afflizioni
24 Нахаба, чванько — таке ім’я насмішника, | що поводиться з надмірною пихою.	24 Il nome del superbo presuntuoso è: schernitore; Egli fa ogni cosa con furor di superbia
25 Бажання ледаря для нього вбивче, | бо його руки уникають роботи.	25 Il desiderio del pigro l’uccide; Perciocchè le sue mani rifiutano di lavorare.
26 Грішник щодня чогось бажає жадібно, | а праведний дає, не жалує нічого.	26 L’uomo dato a cupidigia appetisce tuttodì; Ma il giusto dona, e non risparmia
27 Жертва злих — гидота, | а надто, як вони її з злим наміром приносять.	27 Il sacrificio degli empi è cosa abbominevole; Quanto più se l’offeriscono con scelleratezza!
28 Брехливий свідок загине, | а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово.	28 Il testimonio mendace perirà; Ma l’uomo che ascolta parlerà in perpetuo
29 Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, | а праведний вважає на свої вчинки.	29 L’uomo empio si rende sfacciato; Ma l’uomo diritto addirizza le sue vie
30 Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради.	30 Non vi è sapienza, nè prudenza, Nè consiglio, incontro al Signore.
31 Коня готують на день бою, | але від Господа перемога.	31 Il cavallo è apparecchiato per lo giorno della battaglia; Ma il salvare appartiene al Signore