Приповідок 18

Біблія	תנ"ך - מקרא על פי המסורה
1 Хто відокремлюється, той шукає власного бажання | й кепкує з усякої розумної поради.	1 לְתַאֲוָה יְבַקֵּשׁ נִפְרָד בְּכָל־תּוּשִׁיָּה יִתְגַּלָּע
2 Дурний у розумі не кохається, | він лише свій дотеп виявляє.	2 לֹא־יַחְפֹּץ כְּסִיל בִּתְבוּנָה כִּי אִם־בְּהִתְגַּלֹּות לִבֹּו
3 Із злом приходить і погорда, | а з ганьбою й сором.	3 בְּבֹוא־רָשָׁע בָּא גַם־בּוּז וְעִם־קָלֹון חֶרְפָּה
4 Глибокі води — слова уст людини; | струмок розливний, мудрости джерельце.	4 מַיִם עֲמֻקִּים דִּבְרֵי פִי־אִישׁ נַחַל נֹבֵעַ מְקֹור חָכְמָה
5 Воно не добре — вважати на особу злого, | щоб праведника на суді скривдити.	5 שְׂאֵת פְּנֵי־רָשָׁע לֹא־טֹוב לְהַטֹּות צַדִּיק בַּמִּשְׁפָּט
6 Уста безумного ведуть до сварки, | і губи його викликають удари.	6 שִׂפְתֵי כְסִיל יָבֹאוּ בְרִיב וּפִיו לְמַהֲלֻמֹות יִקְרָא
7 Уста безумного — його руїна; | губи його — сіть на його душу.	7 פִּי־כְסִיל מְחִתָּה־לֹו וּשְׂפָתָיו מֹוקֵשׁ נַפְשֹׁו
8 Слова донощика неначе ласощі, | які до самого споду в животі доходять.	8 דִּבְרֵי נִרְגָּן כְּמִתְלַהֲמִים וְהֵם יָרְדוּ חַדְרֵי־בָטֶן
9 Недбалий у своїй роботі | — руїнника брат рідний.	9 גַּם מִתְרַפֶּה בִמְלַאכְתֹּו אָח הוּא לְבַעַל מַשְׁחִית
10 Ім’я Господнє — міцна башта: | праведник утече до неї — і безпечний.	10 מִגְדַּל־עֹז שֵׁם יְהוָה בֹּו־יָרוּץ צַדִּיק וְנִשְׂגָּב
11 Багатого достатки — його місто-твердиня, | і, на його думку, як стіна висока.	11 הֹון עָשִׁיר קִרְיַת עֻזֹּו וּכְחֹומָה נִשְׂגָּבָה בְּמַשְׂכִּיתֹו
12 Перед погибіллю бундючиться людське серце, | а перед славою — покора.	12 לִפְנֵישֶׁ־בֶר יִגְבַּהּ לֵב־אִישׁ וְלִפְנֵי כָבֹוד עֲנָוָה
13 Хто, не вислухавши, відповідає, | дурнота на того й сором.	13 מֵשִׁיב דָּבָר בְּטֶרֶם יִשְׁמָע אִוֶּלֶת הִיא־לֹו וּכְלִמָּה
14 Дух людини підтримує її в недузі, | а дух прибитий хто може перенести?	14 רוּחַ־אִישׁ יְכַלְכֵּל מַחֲלֵהוּ וְרוּחַ נְכֵאָה מִי יִשָּׂאֶנָּה
15 Серце розумного знання здобуває, | і вухо мудрих шукає науки.	15 לֵב נָבֹון יִקְנֶה־דָּעַת וְאֹזֶן חֲכָמִים תְּבַקֶּשׁ־דָּעַת
16 Дарунок людини розширює йому дорогу, | і до вельмож його доводить.	16 מַתָּן אָדָם יַרְחִיב לֹו וְלִפְנֵי גְדֹלִים יַנְחֶנּוּ
17 Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним; | та надійде його сусід і його перевіряє.	17 צַדִּיק הָרִאשֹׁון בְּרִיבֹו [יָבֹא־ כ] (וּבָא־רֵעֵהוּ ק) וַחֲקָרֹו
18 Жереб закінчує спори | й вирішує між могутніми.	18 מִדְיָנִים יַשְׁבִּית הַגֹּורָל וּבֵין עֲצוּמִים יַפְרִיד
19 Уражений брат — немов місто-твердиня, | і чвари — немов засуви в замку.	19 אָח נִפְשָׁע מִקִּרְיַת־עֹז [וּמְדֹונִים כ] (וּמִדְיָנִים ק) כִּבְרִיחַ אַרְמֹון
20 Плодом уст людини наповнюється його нутро, | і він насичується здобутком губ своїх.	20 מִפְּרִי פִי־אִישׁ תִּשְׂבַּע בִּטְנֹו תְּבוּאַת שְׂפָתָיו יִשְׂבָּע
21 Смерть і життя — у владі язика; | хто його любить, той плоди його їстиме.	21 מָוֶת וְחַיִּים בְּיַד־לָשֹׁון וְאֹהֲבֶיהָ יֹאכַל פִּרְיָהּ
22 Хто знайшов жінку, знайшов добро велике | й від Господа одержав ласку.	22 מָצָא אִשָּׁה מָצָא טֹוב וַיָּפֶק רָצֹון מֵיְהוָה
23 Бідний благально говорить, | а багатий відказує жорстоко.	23 תַּחֲנוּנִים יְדַבֶּר־רָשׁ וְעָשִׁיר יַעֲנֶה עַזֹּות
24 Бувають приятелі на погибель; | але буває друг від брата прихильніший.	24 אִישׁ רֵעִים לְהִתְרֹעֵעַ וְיֵשׁ אֹהֵב דָּבֵק מֵאָח