Йова 34

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Елігу почав говорити далі й мовив:	1 Ricomincio adunque Elia, e soggiunse:
2 «Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!	2 Voi sapienti ascoltate le mie parole: voi prudenti prestatemi attenzione:
3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.	3 Perocché l'orecchio giudica dei discorsi, come il palato discerne i cibi.
4 Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.	4 Discutiamo noi in comune la causa, e vediamo tra noi quello, che sia più vero.
5 Ось Іов мовив: , ,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.	5 Giobbe disse: Io son giusto, ma Dio ha sovvertita la mia causa.
6 Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!	6 Imperocché nel giudizio che è stato fatto di me è corso errore: violenta è la mia piaga, senza alcun mio peccato.
7 Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,	7 Qual'è l'uomo simile a Giobbe, che tien lo schernire come un bere dell'acqua?
8 що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?	8 Il quale si associa con que' che commetton l'iniquità, e batte la via degli empj?
9 Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.	9 Perocché egli ha detto: Non sarà l'uomo accetto a Dio per quanto nelle vie di lui egli corra.
10 Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному — неправди!	10 Per la qual cosa voi, uomini saggi, ascoltatemi: lungi da Dio l'empietà, e dall'Onnipotente la ingiustizia.
11 Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.	11 Perocché egli renderà all'uomo secondo le sue azioni, e farà che tocchi a ciascuno quello, che ha meritato.
12 Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.	12 Perocché vero si è, che Dio non condanna senza ragione, e l'Onnipotente non giudica a torto.
13 Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?	13 Ha egli cedute le sue veci ad un altro sopra la terra? ed a chi ha egli dato a reggere il mondo ch'ei fabbricò?
14 Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, —	14 Se col cuore irato egli a lui si volgesse, lo spirito, e il soffio di lui a se ritrarrebbe.
15 усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.	15 Verrebber meno tatti gli uomini di carne, e ritornerebbero in cenere.
16 Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!	16 Se tu adunque non se' privo d'intelletto, ascolta quel che si dice, e pon mente alle mie parole.
17 Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?	17 Può egli esser capace di guarigione colui, che non ama la giustizia? e come mai condanni tu in tal guisa colui, che è il giusto?
18 Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! —	18 Colui che condanna come apostati i regi, e i grandi come empj:
19 що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.	19 Colui che non ha riguardo all'essere de principi, né fece conto de' tiranni quando disputavano contro de' poveri: perocché opera delle mani di lui son tutti quanti.
20 Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.	20 Ei di repente morranno, e nel mezzo della notte saran conturbati i popoli, ed eglino, passeranno, e saran rapiti i crudeli senz'opera d'uomo.
21 Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.	21 Perocché gli occhi tien egli attenti agli andamenti degli uomini, ed esamina tutti i lor passi.
22 Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.	22 Né il buio, né l'ombra di morte è bastante a nascondere quelli, che operano l'iniquità.
23 Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.	23 Perocché non è in potere dell'uomo il venir di nuovo in giudizio dinanzi a Dio.
24 Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.	24 Egli ne atterra molti, anzi innumerabili, ed altri sostituisce ne' posti loro.
25 Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.	25 Perocché egli conosce le opere loro, e per questo fa venire la notte, ond'ei sono distrutti.
26 Як беззаконних карає їх передочима інших	26 Li percosse come empj in luogo di gran concorso.
27 за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,	27 Perché eglino quasi preso partito si allontanarpn da lui, e non vollero saper nulla di tutte le vie di lui:
28 так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.	28 Talmente che fino a lui fecer giungere i clamori dei meschini, e gli fecero udire le voci de' poveri.
29 Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,	29 Conciossiaché quand'ei da ad alcuno la pace, chi è che lo condanni? tosto che egli nasconde il suo volto, chi è che in viso lo guardi? Cosi sarà delle genti, e di tutti gli uomini.
30 щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.	30 Egli è, che ad un ipocrita da il regno a motivo de' peccati del popolo.
31 І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!	31 Or giacché io ho parlato per Iddio non impedirò che tu ancora parli.
32 Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —	32 Se io ho errato correggimi in: se ho parlato male, non dirò più altro.
33 то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | — скажи, отже, що знаєш!	33 Forse che Dio ne domanderà conto a te, se la mia parola ti spiace? Tu però fosti il primo a parlare, e non io: e se qualche cosa tu sai di meglio, tu parla.
34 Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:	34 Parlino a me gli uomini intelligenti, e l'uomo saggio mi ascolti.
35 Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!	35 Ma Giobbe stoltamente ha pa lato, e le parole di lui non suonano buona dottrina.
36 Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,	36 Padre mio, sia tenuto Giobbe alla prova sino alla fine: non lasciar di percuotere un uomo iniquo.
37 бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»	37 Perché egli la bestemmia aggiunge all'altre sue colpe: frattanto mettiamolo noi alle strette, e di poi ne' suoi discorsi chiami egli Dio in giudizio.