Йова 34

Біблія	NOVA VULGATA
1 Елігу почав говорити далі й мовив:	1 Pronuntians itaque Eliu etiam haec locutus est:
2 «Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!	2 “ Audite, sapientes, verba mea; et eruditi, auscultate me.
3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.	3 Auris enim verba probat, et guttur escas gustu diiudicat.
4 Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.	4 Iudicium eligamus nobis et inter nos videamus quid sit melius.
5 Ось Іов мовив: , ,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.	5 Quia dixit Iob: “Iustus sum, et Deus avertit iudicium meum;
6 Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!	6 in iudicando enim me mendacium est, violenta sagitta mea absque ullo peccato”.
7 Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,	7 Quis est vir, ut est Iob, qui bibit subsannationem quasi aquam,
8 що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?	8 qui graditur una cum operantibus iniquitatem et ambulat cum viris impiis?
9 Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.	9 Dixit enim: “Non prodest viro, etiamsi cum Deo familiariter agit”.
10 Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному — неправди!	10 Ideo, viri cordati, audite me: Absit a Deo impietas, et ab Omnipotente iniquitas.
11 Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.	11 Opus enim hominis reddet ei et iuxta vias singulorum restituet eis.
12 Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.	12 Vere enim Deus non operatur malum, nec Omnipotens subvertet iudicium.
13 Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?	13 Quis commisit ei terram suam, aut quis posuit totum orbem?
14 Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, —	14 Si direxerit ad se cor suum, spiritum illius et halitum ad se trahat,
15 усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.	15 deficiet omnis caro simul, et homo in cinerem revertetur.
16 Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!	16 Si habes ergo intellectum, audi hoc et ausculta vocem eloquii mei:
17 Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?	17 Numquid, qui non amat iudicium, reget imperio? Num iustum magnum condemnabis,
18 Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! —	18 qui dicet regi: “Nequam!”, qui vocabit duces: “Impios!”,
19 що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.	19 qui non accipit personas principum nec cognovit opulentum, cum disceptaret contra pauperem? Opus enim manuum eius sunt universi.
20 Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.	20 Subito morientur; et in media nocte turbabuntur populi et pertransibunt, et auferent violentum absque conatu.
21 Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.	21 Oculi enim eius super vias hominum, et omnes gressus eorum considerat.
22 Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.	22 Non sunt tenebrae, et non est umbra mortis, ut abscondantur ibi, qui operantur iniquitatem.
23 Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.	23 Nec enim ultra homini ponit conveniendi locum, ut veniat ad Deum in iudicium.
24 Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.	24 Conteret potentes sine inquisitione et stare faciet alios pro eis.
25 Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.	25 Novit enim opera eorum et idcirco inducet noctem, et conterentur.
26 Як беззаконних карає їх передочима інших	26 Quasi impios percussit eos in loco videntium,
27 за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,	27 qui quasi de industria recesserunt ab eo et omnes vias eius intellegere noluerunt,
28 так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.	28 cum induceret ad se clamorem egeni et audiret vocem pauperum.
29 Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,	29 Ipse enim si quieverit, quis est qui condemnet? Et si absconderit vultum, quis est qui contempletur eum, super gentem et super homines simul?
30 щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.	30 Ne regnet homo impius, ne sint laquei populo.
31 І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!	31 Si enim dixit quispiam Deo: “Ferre debui! Iam non perverse agam.
32 Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —	32 Dum videam, tu doce me; si iniquitatem operatus sum, ultra non addam”.
33 то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | — скажи, отже, що знаєш!	33 Numquid pro te Deus satisfaciet, quia respuisti? Tu enim eliges, et non ego; et si quid nosti melius, loquere.
34 Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:	34 Viri intellegentes loquentur mihi, et vir sapiens, qui audiet me:
35 Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!	35 “Iob autem non in sapientia locutus est, et verba illius non sonant disciplinam”.
36 Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,	36 Utique, probetur Iob usque ad finem de responsionibus hominum iniquitatis.
37 бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»	37 Quia addit super peccata sua delictum, inter nos plaudit manibus et multiplicat sermones suos contra Deum ”.