Йова 34

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Елігу почав говорити далі й мовив:	1 Adunque pronunciante Eliu, anco queste cose disse:
2 «Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!	2 Udite, savii, le mie parole; e voi, ammaestrati, ascoltate me.
3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.	3 Certo l'orecchio prova le parole; e lo gorguzzolo l'esca collo assaggiare giudica.
4 Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.	4 Eleggiamo lo giudicio a noi, e intra noi giudichiamo quale sia lo migliore.
5 Ось Іов мовив: , ,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.	5 Perciò che disse Iob: giusto sono, e Iddio sovvertì lo mio giudicio.
6 Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!	6 Certo, giudicando me, la bugia è; la sagitta mia è violenta senza alcuno peccato.
7 Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,	7 Chi è uomo, com' è Iob, che bee la derisione come acqua?
8 що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?	8 Che va con coloro che òperano la iniquitade, e va con malvagi uomini?
9 Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.	9 Certo elli disse: non piacerà l'uomo (ancora) a Dio, se ancora corresse con lui.
10 Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному — неправди!	10 E perciò, o uomini di buono cuore, udite me: partisi da Dio la empietà, e dall' Onnipotente la iniquitade.
11 Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.	11 Certo la opera dell' uomo renderae a lui, e (appena) secondo la via di ciascheduno restituirà a lui.
12 Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.	12 Veramente Iddio non condanna indarno, nè lo Onnipotente sovvertisce lo giudicio.
13 Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?	13 Quale altro constituì sopra la terra? ovver quale pose sopra lo mondo, lo quale elli fabbricò?
14 Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, —	14 Se dirizzerà a lui lo suo cuore, lo spirito suo e lo fiato a sè trarrà.
15 усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.	15 Verrà meno tutta la carne insieme, e l' uomo nella cenere ritornerà.
16 Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!	16 Adunque se tu hai intelletto, odi quello che si dice, e ascolta la voce del mio parlare.
17 Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?	17 Colui che non ama lo giudicio, puote egli essere sanato? e come tu quello che è giusto, intanto lo condanni?
18 Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! —	18 Il quale dice allo re, partito dalla legge; lo qual chiama li duchi, malvagi;
19 що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.	19 lo quale non riceve le persone de' principi; nè non conosce lo tiranno, quando contende contro al povero; certo tutti quanti sono lavorìo delle sue mani.
20 Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.	20 Subito morranno; e nella mezza notte li popoli saranno turbati, e trapasseranno, e porterannone la forza sanza mani.
21 Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.	21 E gli occhii suoi sopra le vie degli uomini; e tutti gli andamenti loro considera.
22 Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.	22 Non sono le tenebre, e non è l'ombra della morte, chè si nascondano quivi coloro che adòperano la iniquitade.
23 Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.	23 Nè più oltre è nella signorìa dell' uomo, (accid) ch' elli venga a Dio nel giudicio.
24 Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.	24 Triterà molti e senza numero, e farà stare altri per loro.
25 Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.	25 Per ch' egli ha conosciute l'opere loro; ed impercioe inducerae la notte, e fieno distrutti.
26 Як беззаконних карає їх передочима інших	26 Quasi come malvagi percosse loro nelli luoghi delli videnti.
27 за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,	27 I quali quasi della loro industria si partirono da lui, e tutte le sue vie non volleno intendere;
28 так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.	28 acciò ch' elli faccino pervenire a lui lo grido dello bisognoso, e udire la voce de' poveri.
29 Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,	29 Adunque, elli concedente pace, chi è che lo condanni? e quando nascondesse lo volto, chi è che contemplasse lui e sopra le genti e sopra ogni uomo?
30 щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.	30 Il quale fae regnare l' uomo ipocrita per li peccati del popolo.
31 І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!	31 Adunque, per ch' io favellai al Signore, ancora non ti contraddirò se tu vorrai parlare.
32 Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —	32 Se io errai, insegna a me; se io dissi cosa iniqua, più oltre non aggiugnerò.
33 то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | — скажи, отже, що знаєш!	33 Or non la cerca Iddio da te, perciò che la dispiace a te? In verità tu cominciasti a favellare, e non io; e se tu alcuna cosa conoscesti migliore, favella.
34 Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:	34 Gli uomini intendenti favellino a me, e l' uomo savio oda me.
35 Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!	35 E Iob stoltamente hae favellato; le parole sue non suonano disciplina.
36 Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,	36 Padre mio, provisi Iob insino alla fine; non cessare di flagellare l' uomo iniquo,
37 бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»	37 il quale aggiugne sopra li peccati la blasfemia; ancora intra noi sia costretto; e allora provochi Iddio con suoi sermoni.