ІІ Макавеїв 6

Біблія	JERUSALEM
1 Незабаром цар вислав старця атенця, щоб присилував юдеїв лишити батьківські закони й не жити за Божими законами,	1 Peu de temps après, le roi envoya Géronte l'Athénien pour forcer les Juifs à enfreindre les loisde leurs pères et à ne plus régler leur vie sur les lois de Dieu,
2 осквернити храм, що в Єрусалимі, й назвати його храмом Олімпійського Зевеса, а той, що на Гарізімі, згідно з характером мешканців того міста, — храмом Гостинного Зевеса.	2 pour profaner le Temple de Jérusalem et le dédier à Zeus Olympien, et celui du mont Garizimà Zeus Hospitalier, comme le demandaient les habitants du lieu.
3 Тяжкою, для народу докраю нестерпною була навала так великого лиха.	3 L'invasion de ces maux était, même pour la masse, pénible et difficile à supporter.
4 Храм же наповнили погани розпустою та пияцтвом; вони веселилися з повіями, в святім подвір’ї зближалися з жінками і впроваджували туди негожі речі.	4 Le sanctuaire était rempli de débauches et d'orgies par des païens qui s'amusaient avec desprostituées et avaient commerce avec des femmes dans les parvis sacrés, et qui encore y apportaient des chosesdéfendues.
5 Вівтар був повний нечистих жертв заборонених законом.	5 L'autel était couvert de victimes illicites, réprouvées par les lois.
6 Не вільно було ні суботу святкувати, ні дотримувати прадідівських свят, ба навіть і юдеєм називатися.	6 Il n'était même pas permis de célébrer le sabbat, ni de garder les fêtes de nos pères, nisimplement de confesser que l'on était Juif.
7 Людей приводили насильно щомісяця в день царських народин, щоб вони їли жертвенне м’ясо. А як наставало свято Діонисія, примушувано їх брати участь у процесіях, увінчуватися плющем.	7 On était conduit par une amère nécessité à participer chaque mois au repas rituel, le jour de lanaissance du roi et, lorsqu'arrivaient les fêtes dionysiaques, on devait, couronné de lierre, accompagner lecortège de Dionysos.
8 За порадою Птолемея, був виданий наказ так само поводитися з юдеями сусідніх грецьких міст і примушувати їх їсти жертвенне м’ясо;	8 Un décret fut rendu, à l'instigation des gens de Ptolémaïs, pour que, dans les villes grecques duvoisinage, l'on tînt la même conduite à l'égard des Juifs, et que ceux-ci prissent part au repas rituel,
9 а тих, що не погодяться прийняти грецьких звичаїв, мали вбивати; так, отже, можна було бачити, яке настало горе!	9 avec ordre d'égorger ceux qui ne se décideraient pas à adopter les coutumes grecques. Toutcela faisait prévoir l'imminence de la calamité.
10 Привели бо двох жінок, що обрізали своїх дітей; їм прив’язано їхніх дітей до грудей і, обвівши їх прилюдно по цілому місті, скинули стрімголов з муру.	10 Ainsi deux femmes furent déférées en justice pour avoir circoncis leurs enfants. On lesproduisit en public à travers la ville, leurs enfants suspendus à leurs mamelles, avant de les précipiter ainsi duhaut des remparts.
11 Про інших, що були повтікали до печер у сусідстві, щоб потайки святкувати день суботній, донесено Филипові, і їх усіх разом спалено, бо вони не могли допомогти собі, шанувавши святий день.	11 D'autres s'étaient rendus ensemble dans des cavernes voisines pour y célébrer en cachette leseptième jour. Dénoncés à Philippe, ils furent brûlés ensemble, se gardant bien de se défendre eux-mêmes parrespect pour la sainteté du jour.
12 Прошу, отже, тих, що їм потрапить у руки ця книга, не розпачувати над тими нещастями, а вірити, що кари впали не погибелі ради, а на науку нашому народові;	12 Je recommande à ceux qui auront ce livre entre les mains de ne pas se laisser déconcerter àcause de ces calamités, et de croire que ces persécutions ont eu lieu non pour la ruine mais pour la correction denotre race.
13 бо не лишати грішників на довгий час, але негайно покарати їх — це знак великої доброти.	13 Quand les pécheurs ne sont pas laissés longtemps à eux-mêmes, mais que les châtiments netardent pas à les atteindre, c'est une marque de grande bonté.
14 Якщо з іншими народами Владика чекає довготерпеливо, аж сповниться міра їхніх гріхів, щоб їх покарати, то з нами він вирішив інакше,	14 A l'égard des autres nations, le Maître attend avec longanimité, pour les châtier, qu'ellesarrivent à combler la mesure de leurs iniquités; ce n'est pas ainsi qu'il a jugé à propos d'agir avec nous,
15 саме — не карати нас наприкінці, коли наші гріхи дійдуть уже до краю.	15 afin qu'il n'ait pas à nous punir plus tard lorsque nos péchés auraient atteint leur pleinemesure.
16 Ось чому він ніколи не позбавляє нас свого милосердя; і хоч карає свій народ нещастями, та ніколи не покидає його.	16 Aussi bien ne retire-t-il jamais de nous sa miséricorde: en le châtiant par l'adversité, iln'abandonne pas son peuple.
17 Тільки, щоб пригадати вам, ми згадали про ці речі; після цих кількох слів повернімось до оповідання.	17 Qu'il nous suffise d'avoir rappelé cette vérité; après ces quelques mots, il nous faut revenir ànotre récit.
18 Був тоді Єлеазар, один із найвидатніших книжників, муж уже похилий в літах, шляхетний видом; його ж силували їсти свинину, відкривавши йому рота.	18 Eléazar, un des premiers docteurs de la Loi, homme déjà avancé en âge et du plus nobleextérieur, était contraint, tandis qu'on lui ouvrait la bouche de force, de manger de la chair de porc.
19 Та він, воліючи почесну смерть над ганебне життя, подався добровільно на місце тортур,	19 Mais lui, préférant une mort glorieuse à une existence infâme, marchait volontairement ausupplice de la roue,
20 сплюнувши спершу (на м’ясо), як це й мали б робити всі, які зважились відкинути те, чого навіть з прив’язання до життя не можна їсти.	20 non sans avoir craché sa bouchée, comme le doivent faire ceux qui ont le courage de rejeterce à quoi il n'est pas permis de goûter par amour de la vie.
21 Ті, що були відряджені до беззаконного жертвування здавна знавши цього мужа, взяли його набік і почали його намовляти, щоб приніс м’яса, яке можна було йому споживати, сам собі зготував його та й удав начебто він їсть із жертвенного м’яса, згідно з царським наказом,	21 Ceux qui présidaient à ce repas rituel interdit par la loi le prirent à part, car cet homme étaitpour eux une vieille connaissance; ils l'engagèrent à faire apporter des viandes dont il était permis de faire usage,et qu'il aurait lui-même préparées; il n'avait qu'à feindre de manger des chairs de la victime, comme le roi l'avaitordonné,
22 і тим урятував себе від смерти; тож мав би, завдяки давній до них дружбі, зазнати людяного ставлення.	22 afin qu'en agissant de la sorte, il fût préservé de la mort et profitât de cette humanité due à lavieille amitié qui les liait.
23 Та він прийняв шляхетну постанову, гідну свого віку, старечої поважности, посивілого від невтомного труду волосся, добре вихованої змалку поведінки, особливо ж згідну з святим, Богом установленим законом, то ж не вагавшися, заявив, щоб його послали на другий світ.	23 Mais lui, prenant une noble résolution, digne de son âge, de l'autorité de sa vieillesse et de sesvénérables cheveux blanchis dans le labeur, digne d'une conduite parfaite depuis l'enfance et surtout de la saintelégislation établie par Dieu même, il fit une réponse en conséquence, disant qu'on l'envoyât sans tarder au séjourdes morts.
24 «Не годиться бо нашому вікові таке вдавати, щоб молодь не думала, що дев’ятдесятлітній Єлеазар перейшов на поганську віру,	24 "A notre âge, ajouta-t-il, il ne convient pas de feindre, de peur que nombre de jeunes,persuadés qu'Eléazar aurait embrassé à 90 ans les moeurs des étrangers,
25 та через моє лицемірство, з прив’язання до короткого та незначного життя, і сама не збилась з дороги, — а й собі щоб не накликати на старість сорому та безчестя.	25 ne s'égarent eux aussi, à cause de moi et de ma dissimulation, et cela pour un tout petit restede vie. J'attirerais ainsi sur ma vieillesse souillure et déshonneur,
26 Ба, навіть якби я й уник тепер людської кари, то рук Вседержителя ні живий, ні мертвий не уникну.	26 et quand j'échapperais pour le présent au châtiment des hommes, je n'éviterai pas, vivant oumort, les mains du Tout-Puissant.
27 Тому коли я тепер помру безбоязно, то виявлюся гідним моєї старости,	27 C'est pourquoi, si je quitte maintenant la vie avec courage, je me montrerai digne de mavieillesse,
28 а для молоді лишу зразок відважної та шляхетної смерти за величні й святі закони». Це сказавши, він, не вагаючись, пішов на місце тортур.	28 ayant laissé aux jeunes le noble exemple d'une belle mort, volontaire et généreuse, pour lesvénérables et saintes lois." Ayant ainsi parlé, il alla tout droit au supplice de la roue,
29 Ті, що вели його й що недавно перед тим були зичливі йому, з-за слів, що їх він висказав, поставились до нього неприхильно, вважали бо ці слова за безумство.	29 mais ceux qui l'y conduisaient changèrent en malveillance la bienveillance qu'ils avaient euepour lui un peu auparavant, à cause du discours qu'il venait de tenir et qui à leur point de vue était de la folie.
30 Він же, готовий вмерти від ударів, застогнав і мовив: «Господь у своїй святості й у своєму знанні добре відає, що я, мавши змогу звільнитися від смерти, зношу тілом ці гіркі страждання від ударів, душею ж терплю їх радо заради страху, що його маю перед ним».	30 Lui, de son côté, étant sur le point de mourir sous les coups, dit en soupirant: "Au Seigneurqui a la science sainte, il est manifeste que, pouvant échapper à la mort, j'endure sous les fouets des douleurscruelles dans mon corps, mais qu'en mon âme je les souffre avec joie à cause de la crainte qu'il m'inspire."
31 Отак Єлеазар помер, лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу приклад відваги та пам’ятку чесноти.	31 Il quitta donc la vie de cette manière (laissant dans sa mort, non seulement à la jeunesse, maisà la grande majorité de la nation, un exemple de courage et un mémorial de vertu).