Товита 8

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 А як скінчили їсти та пити, задумали піти спати; і відвівши юнака, ввели його у спальню.	1 And after they had supped, they brought in the young man to her.
2 Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб’ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.	2 And Tobias remembering the angel's word, took out of his bag part of the liver, and laid it upon burning coals.
3 Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв’язав його й негайно повернувся.	3 Then the angel Raphael took the devil, and bound him in the desert of upper Egypt.
4 Тим часом усі вийшли й замкнули двері спальні. Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння.»	4 Then Tobias exhorted the virgin, and said to her: Sara, arise, and let us pray to God to day, and to morrow, and the next day: because for these three nights we are joined to God: and when the third night is over, we will be in our own wedlock.
5 Вона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння. Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім’я по всі віки! Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.	5 For we are the children of saints, and we must not be joined together like heathens that know not God.
6 Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору. І з них обох пішов рід людський. Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути; зробім йому помічницю, подібну до нього!	6 So they both arose, and prayed earnestly both together that health might be given them,
7 І нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром. Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити.»	7 And Tobias said: Lord God of our father, may the heavens and the earth, and the sea, and the fountains, and the rivers, and all thy creatures that are in them, bless thee.
8 І сказали обоє разом: «Амінь! Амінь!»	8 Thou madest Adam of the slime of the earth, and gavest him Eve for a helper.
9 Та й лягли спати тієї ночі.	9 And now, Lord, thou knowest, that not for fleshly lust do I take my sister to wife, but only for the love of posterity, in which thy name may be blessed for ever and ever.
10 А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішов (з ними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою!»	10 Sara also said: Have mercy on us, O Lord, have mercy on us, and let us grow old both together in health.
11 А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку	11 And it came to pass about the cockcrowing, Raguel ordered his servants to be called for, and they went with him together to dig a grave.
12 і сказав їй: «Пошли яку-небудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий; коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав.»	12 For he said: Lest perhaps it may have happened to him, in like manner as it did to the other seven husbands, that went in unto her.
13 Една послала слугиню; та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.	13 And when they had prepared the pit, Raguel went back to his wife, and said to her:
14 Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.	14 Send one of thy maids, and let her see if he be dead, that I may bury him before it be day.
15 Тоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні! Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!	15 So she sent one of her maidservants, who went into the chamber, and found them safe and sound, sleeping both together.
16 Благословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся; але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.	16 And returning she brought the good news: and Raguel and Anna his wife blessed the Lord,
17 Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками! Вчини, Владико, з нами милость і спасіння! Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості.»	17 And said: We bless thee, O Lord God of Israel, because it hath not happened as we suspected.
18 І звелів слугам засипати гріб перед світанком,	18 For thou hast shewn thy mercy to us, and hast shut out from us the enemy that persecuted us.
19 а жінці сказав напекти багато хліба. Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти.	19 And thou hast taken pity upon two only children. Make them, O Lord, bless thee more fully: and to offer up to thee a sacrifice of thy praise, and of their health, that all nations may know, that thou alone art God in all the earth.
20 Опісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси! Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.	20 And immediately Raguel commanded his servants, to fill up the pit they had made, before it was day.
21 З усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого. Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде. Бадьорся, моя дитино! Я — твій батько, а Една — твоя мати. Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди. Бадьорся, дитино!»	21 And he spoke to his wife to make ready a feast, and prepare all kind of provisions that are necessary for such as go a journey.
	22 He caused also two fat kine, and four wethers to be killed, and a banquet to be prepared for all his neighbours, and all his friends.
	23 And Raguel adjured Tobias, to abide with him two weeks.
	24 And of all things which Raguel possessed, he gave one half to Tobias, and made him a writing, that the half that remained should after their decease come also to Tobias.