І Царів 18

Біблія	Le Sainte Bible Vigouroux
1 По довгому часі надійшло до Іллі таке слово Господнє: «Іди, покажись Ахавові, бо я пошлю дощ на землю.»	1 Longtemps après, le Seigneur adressa la parole à Elie, durant la troisième année, et il lui dit : Va, présente-toi devant Achab, afin que je fasse tomber la pluie sur la terre.
2 І пішов Ілля, щоб показатись Ахавові. Як же запанувала велика голоднеча в Самарії,	2 Elie s'en alla donc pour se présenter devant Achab. Cependant la famine était extrême dans Samarie ;
3 Ахав покликав Овдію, що був головним над домом, — а був він вельми богобоязливий,	3 et Achab fit venir Abdias, intendant de sa maison. Or Abdias craignait beaucoup le Seigneur ;
4 і коли Єзавель викорінювала Господніх пророків, то Овдія забрав сто пророків і ховав їх по півсотні в печері і постачав їм хліба й води.	4 car, lorsque Jézabel faisait mourir les prophètes du Seigneur, il en prit cent qu'il cacha dans des cavernes, cinquante par cinquante, et il les nourrit de pain et d'eau.
5 Тож сказав Ахав Овдії: «Ходімо лишень по країні та загляньмо до всіх джерел і всіх потоків, чи не знайдемо де трави, щоб рятувати коней і мулів, щоб не довелось нам вирізувати худобу.»	5 Achab dit donc à Abdias : Va par le pays, à toutes les fontaines (sources d'eaux) et à toutes les vallées, pour voir si nous pourrons trouver de l'herbe, afin de sauver les chevaux et les mulets, et que toutes les bêtes ne meurent pas (entièrement).
6 І поділили вони собі землю, що мали обійти. Ахав пішов сам в один бік, а Овдія двигнувся сам у другий.	6 Ils se partagèrent donc le pays pour aller chercher de tous côtés. Achab allait par un chemin, et Abdias séparément allait par un autre.
7 Та ось коли Овдія був у дорозі, йде йому назустріч Ілля. Впізнав він його, припав лицем до землі й каже: «Чи справді це ти, мій пане Ілле?»	7 Et tandis qu'Abdias était en route, Elie vint au-devant de lui. Abdias, l'ayant reconnu, se prosterna le visage contre terre, et lui dit : Est-ce vous, Elie, mon seigneur ?
8 Той йому відповідає: «Я! Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!»	8 Il lui répondit : C'est moi. Va, et dis à ton maître : Voici Elie (est là).
9 Овдія ж каже: «Чим я провинився, що хочеш видати раба твого Ахавові, щоб убив мене?	9 Quel péché ai-je commis, dit Abdias, pour que vous me livriez entre les mains d'Achab, moi, votre serviteur, afin qu'il me fasse mourir ?
10 Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема ні народу, ні царства, куди б не посилав твій пан тебе шукати. Як же йому казали: Його нема тут, — то він брав клятву з царства й народу, що тебе не знайшли.	10 Vive le Seigneur votre Dieu (vit !), il n'y a point de nation ni de royaume où mon seigneur n'ait envoyé vous chercher ; et, tous lui disant que vous n'y étiez pas, il a adjuré les rois et les peuples, parce qu'on ne vous trouvait point.
11 І тепер ти кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!	11 Et maintenant vous me dites : Va, et dis à ton maître : voici Elie (est là).
12 Таж як я піду, дух Господній занесе тебе, хто зна куди, і я прийду сповістити Ахавові, і він тебе не знайде, й уб’є мене! Раб же твій змолоду боявся Господа!	12 Et après que je vous aurai quitté, l'esprit du Seigneur vous transportera en quelque lieu qui me sera inconnu ; et quand j'aurai averti Achab, s'il ne vous trouve pas, il me fera mourir. Cependant (Or) votre serviteur craint le Seigneur depuis son enfance.
13 Хіба моєму панові не переказано, що я зробив тоді, коли Єзавель убивала Господніх пророків, як я сховав сто Господніх пророків по півсотні в печері і постачав їм хліба й води.	13 Ne vous a-t-on pas dit, à vous mon seigneur, ce que je fis lorsque Jézabel tuait les prophètes du Seigneur, et que je cachai cent de ces prophètes dans des cavernes, cinquante par cinquante, et que je les nourris de pain et d'eau ?
14 І ти тепер кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! Таж він мене вб’є!»	14 Et après cela, vous me dites : Va, et dis à ton maître : Voici Elie (est là) ; afin qu'il me tue !
15 Ілля ж сказав: «Так певно, як живе Господь сил, в якого я стою на службі: ще сьогодні я покажусь йому.»	15 Elie lui dit : Vive (Il vit) le Seigneur des armées, en la présence duquel je suis ; je me présenterai aujourd'hui devant Achab.
16 От і пішов Овдія Ахавові назустріч і розповів йому все; Ахав вийшов назустріч Іллі.	16 Abdias alla donc trouver Achab, et lui fit son rapport ; et Achab vint (aussitôt) au devant d'Elie.
17 Скоро Ахав уздрів Іллю, то сказав до нього: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?»	17 Et le voyant, il lui dit : N'es-tu pas celui qui trouble Israël ?
18 Він же відказує: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні, і ти ходиш за Ваалами.	18 Elie lui répondit : Ce n'est pas moi qui ai troublé Israël, mais c'est vous-même et la maison de votre père, parce que vous avez abandonné les commandements du Seigneur, et que vous avez suivi Baal.
19 Пошли, отже, і склич до мене всього Ізраїля на Кармель-гору та й 450 пророків Ваала й 400 пророків Ашери, що годуються зо столу Єзавелі.»	19 Néanmoins envoyez maintenant vers Israël, et faites assembler tout le peuple sur le mont Carmel, et les quatre cent cinquante prophètes de Baal, avec les quatre cents prophètes des bois sacrés, que Jézabel nourrit de sa table.
20 І послав Ахав по всього Ізраїля й скликав пророків на Кармель-гору.	20 Achab envoya donc avertir tous les fils d'Israël, et il assembla les prophètes sur le mont Carmel.
21 Тоді Ілля приступив до народу й каже: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал — ходіть за ним.» Не відповів йому народ нічого.	21 Alors Elie s'approcha de tout le peuple, et dit : Jusqu'à quand serez-vous comme un homme qui boite des deux côtés ? Si le Seigneur est Dieu, suivez-le ; si Baal est Dieu, suivez-le aussi. Et le peuple ne lui répondit pas un (seul) mot.
22 Тож далі сказав Ілля до народу: «Я зостався один пророк Господній, а пророків Ваала 450 чоловік.	22 Elie dit encore au peuple : Je suis demeuré seul d'entre les prophètes du Seigneur ; tandis que les prophètes de Baal sont au nombre de quatre cent cinquante.
23 Дайте нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але нехай не підпалюють; я ж приготую другого бичка й покладу його на дрова, але не підпалю.	23 Qu'on nous donne deux bœufs ; et qu'ils en choisissent un pour eux, et que, l'ayant coupé par morceaux, ils le placent sur le bois sans mettre de feu par-dessous, et moi je prendrai (sacrifierai) l'autre bœuf, et, le mettant aussi sur le bois, je ne mettrai pas non plus de feu au-dessus.
24 Ви взивайте ім’я вашого бога, а я візву ім’я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той буде Богом.» Увесь народ відповів: «Добре!»	24 Invoquez le nom de vos dieux, et moi j'invoquerai le nom de mon Seigneur, et que le Dieu qui répondra par le feu soit reconnu pour Dieu. Tout le peuple répondit : Excellente proposition.
25 Тоді Ілля сказав до Ваалових пророків: «Виберіть собі одного бичка й починайте перші, бо вас багато. Взивайте ім’я вашого бога, але вогню не підкладайте.»	25 Elie dit donc aux prophètes de Baal : Choisissez un bœuf pour vous, et commencez les premiers, parce que vous êtes en plus grand nombre, et invoquez les noms de vos dieux, sans mettre le feu au bois.
26 Взяли вони від нього бичка, приготували його й кликали ім’я Ваала з ранку до полудня, промовляючи: «Ваале, почуй нас!» Та не було ні голосу, ні відповіді. І танцювали перед жертовником, що його були зробили.	26 Ayant donc pris le bœuf qui leur fut donné, ils préparèrent leur sacrifice, et ils invoquaient le nom de Baal depuis le matin jusqu'à midi, en disant : Baal, exaucez-nous. Mais Baal ne disait mot, et personne ne leur répondait. Et ils sautaient par-dessus l'autel qu'ils avaient fait.
27 Опівдні ж почав Ілля з них насміхатись і каже: «Кличте голосніше, бо він бог; може він замислився або чимось заклопотаний, або в дорозі, або може й спить, — то прокинеться.»	27 (Et Comme) Il était déjà midi, (et) Elie se moquait d'eux, en disant : Criez plus haut ; car votre dieu parle peut-être à quelqu'un, ou bien il est en chemin, ou dans une hôtellerie ; ou encore il dort, et il a besoin qu'on le réveille.
28 І кликали вони ще голосніше і робили на собі, своїм звичаєм, нарізки мечами та списами, що аж кров з них дзюрчала.	28 Ils se mirent donc à crier encore plus haut, et ils se faisaient des incisions, selon leur rite, avec des couteaux et des lancettes, jusqu'à ce qu'ils fussent couverts de sang.
29 Минув і полудень, а вони все ще біснувались, аж до тієї години, коли час був приносити вечірню жертву. Та не було ні голосу, ні відповіді, ні слуху.	29 Midi étant passé, et le temps étant venu auquel on avait coutume d'offrir le sacrifice, les prophètes avaient beau crier et invoquer, il n'y avait personne pour leur répondre, ni pour exaucer leurs prières.
30 Тоді Ілля сказав до народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він знову поставив жертовник Господній, що був зруйнований.	30 (Alors) Elie dit à tout le peuple : Venez avec moi. Et le peuple s'étant approché de lui, il rétablit l'autel du Seigneur qui avait été détruit.
31 Узяв Ілля 12 каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: Ізраїль буде твоє ім’я,	31 Il prit aussi douze pierres, selon le nombre des tribus des fils de Jacob, auquel le Seigneur avait adressé sa parole en lui disant : Israël sera ton nom ;
32 і склав з того каміння жертовник імені Господньому, та й обвів його навкруги ровом, що міг вмістити в собі зо два сати зерна.	32 et il bâtit de ces pierres un autel au nom du Seigneur. Il fit une rigole et comme deux petits sillons autour de l'autel ;
33 Потім розклав дрова, розтяв бичка, поклав на дрова,	33 il prépara le bois, coupa le bœuf par morceaux, et le mit sur le bois ;
34 і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге.» І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє.» І зроблено втретє,	34 et il dit : Emplissez d'eau quatre cruches, et répandez-les sur l'holocauste et sur le bois. Il ajouta : Faites encore la même chose une seconde fois. Et quand ils l'eurent fait une seconde fois, il leur dit : Faites encore la même chose une troisième fois ; et ils répandirent de l'eau pour la troisième fois,
35 так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води.	35 en sorte que les eaux couraient autour de l'autel, et que la rigole en était toute pleine.
36 А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти — Бог в Ізраїлі, що я — твій слуга і що я вчинив це все за твоїм велінням.	36 Le temps étant venu d'offrir l'holocauste, le prophète Elie s'approcha, et dit : Seigneur Dieu d'Abraham, d'Isaac et de Jacob, faites voir aujourd'hui que vous êtes le Dieu d'Israël, et que je suis votre serviteur, et que c'est par votre ordre que j'ai fait toutes ces choses.
37 Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що ти, Господи, — Бог, і що ти навертаєш їхні серця.»	37 Exaucez-moi, Seigneur, exaucez-moi, afin que ce peuple apprenne que vous êtes le Seigneur Dieu, et que vous avez de nouveau converti leur cœur.
38 І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові.	38 En même temps le feu du Seigneur tomba, et dévora l'holocauste, le bois et les pierres, la poussière même, et l'eau qui était dans la rigole (autour de l'autel).
39 І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!»	39 Lorsque tout le peuple eut vu cela, il se prosterna le visage contre terre, et il dit : C'est le Seigneur qui est Dieu, c'est le Seigneur qui est Dieu.
40 Ілля ж повелів їм: «Хапайте Ваалових пророків! Не дайте ні одному з них утекти!» І похапали їх, і Ілля стягнув їх до Кішон-потоку й там повбивав їх.	40 Alors Elie leur dit : Prenez les prophètes de Baal, et qu'il n'en échappe pas un seul (d'entre eux) ; et le peuple s'étant saisi d'eux, Elie les mena au torrent de Cison où il les fit mourir.
41 Ілля сказав Ахавові: «Йди, їж і пий, бо чути шум великого дощу.»	41 Elie dit ensuite à Achab : Montez, mangez et buvez ; car j'entends le bruit d'une grande pluie.
42 Пішов Ахав їсти й пити, а Ілля вийшов на верх Кармелю, припав до землі й, нахиливши лице аж між коліна,	42 Achab monta pour manger et pour boire, et Elie monta au sommet du Carmel, où, se prosternant jusqu'à terre, il mit son visage entre ses genoux ;
43 сказав своєму слузі: «Йди, подивись у бік моря.» Пішов той, подививсь і каже: «Нема нічого!» Ілля сказав знову: «Іди сім разів.»	43 et il dit à son serviteur : Va et regarde du côté de la mer. Ce serviteur, étant allé regarder, vint lui dire : Il n'y a rien. Elie lui dit encore : Retournes-y par sept fois.
44 За сьомим разом слуга каже: «Маленька хмарка, в долоню завбільшки, встає з моря.» І сказав Ілля: «Іди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ.»	44 Et la septième fois il parut un petit nuage, comme le pied d'un homme, qui s'élevait de la mer. Elie dit : Va dire à Achab : Faites atteler votre char, et descendez, de peur que la pluie ne vous surprenne.
45 І вмить потемніло небо від хмари та від тучі, і линув потужний дощ. Сів Ахав на колісницю й поїхав у Єзреел.	45 Et tandis qu'il se tournait d'un côté et d'autre, le ciel fut tout à coup obscurci, il y eut des nuées, et du vent, et il tomba une grande pluie. Achab montant donc sur son char s'en alla à Jezrahel.
46 На Іллю ж зійшла рука Господня і він, підперезавши боки, мчав перед Ахавом до входу в Єзреел.	46 Et en même temps la main du Seigneur fut sur Elie, qui, s'étant ceint les reins, courut devant Achab jusqu'à ce qu'il arrivât à Jezrahel.